Середніх розмірів цихліда, досягає в довжину 8,2 см[1]. Тулуб забарвлений у насичено червоний колір з розкиданими блакитними плямами. Біля зябрових кришок і по боках тіла розташовані чорно-сині плями. Спинний плавець нараховує 13-15 жорстких променів і 10-12 м'яких.[2] Самки мають більш світле і яскраве забарвлення.
Населяє водойми Центральної Африки (басейни річок Ніл, Конго (за виключенням регіонів Катанга) і Касаї) і Нігер), в Центральноафриканській республіці, Республіці Конго і Демократичній Республіці Конго. Широко поширений вид у прибережних зонах озер і річок з розвиненою прибережною рослинністю та великим вмістом кисню. Бентопелагіальна риба. Мешкає при pH у межах 6,5-7,5; dH 2-12, температурі води 22-24 °C.[1]
Доволі невибагливі при утриманні. Для однієї пари потрібен акваріум об'ємом від 40 л (бажано більше 100 л) з різноманітними укриттями. Укриття потрібні для зменшення внутрішньовидової агресії. Температура 21-28 °C (краще 25-28 °C), рН 6,0-8,0, можуть мешкати як у твердій, так і м'якій воді, але віддають перевагу м'якый (12ºdGH). Потрібна фільтрація води, аерація та регулярна її часткова заміна. Тендітні рослини хроміси знищують, тому можна висадити рослини із потужною кореневою системою (може підійти анубіас). Утримувати бажано парами. Іншими видами риб в акваріумі можуть бути інші цихліди, а також барбуси; серед сомів підійдуть представники роду Synodontis. У період нересту червоні хроміси доволі агресивні.[2][3]
Споживають червів, ракоподібних, а також рослинний корм. В акваріумах годують сухим кормом із додаванням живого.
Моногами. Статевої зрілості досягають у 5-7 місяців. Для отримання нерестової пари 5-6 молодих риб утримують в одному акваріумі до формування пари. Після цього пару переводять в нерестовий акваріум. Можуть нереститись в загальному акваріумі. Вода бажано м'яка з нейтральною або слабкокислою реакцією. Ікру відкладають на плаский камінь або на ґрунт. Продуктивність 200—500 ікринок. Пара активно охороняє та захищає ділянку навколо ікри. Мальки з'являються через 8 днів. Першим кормом для них повиненні бути наупліуси артемій або якісний сухий корм, яєчний жовток.[4][2]
У природних умовах широко поширений вид, який не має глобальних загроз, тому віднесений до видів з найменшим ризиком. У регіоні Касаї загрозою є видобуток алмазів, в ході якого на річках створюють греблі.[5]
.JPG)
