Багаторічна рослина. Листки 50 см в поперечнику, округло-серцєвидні, кутасто-рівнозубчасті, щільні, зісподу білоповстисті, далі майже голі. Квітки — м'ясочервоні. Кошики — в довгастому гроні на покритому листочками довгому квітконосному стеблі. Кореневище велике, повзуче. Цвіте в березні — травні.
В Лісостепу, зрідка на Поліссі, в Карпатах і гірському Криму розсіяно — понад берегами річок і струмків, по вологих місцях.
Заготовлюють коріння — перед цвітінням рослини.
У корінні містяться речовини спазмолітичної дії (летка олія, синантрин, геліантин, інулін, петазин, гіркота, дубильні речовини, марганець, в листках — аскорбінова кислота). Застосовують у вигляді чаю при пропасниці, задишці, подагрі і в тих випадках, що й підбіл звичайний, а також при запорах, метеоризмі, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.
Чай готують так: протягом 10 хвилин кип'ятять на малому вогні 1 чайну ложку подрібненого коріння в 1 склянці води. П'ють 2 склянки на день, ковтками.
При подагрі беруть 2 столові ложки суміші коренів кремени лікарської (або коренів лопуха), кореневищ пирію повзкого, трави вероніки і трави фіалки триколірної у співвідношенні 2,5 : 2 : 2 : 3 на 1 л води, кип'ятять 15 хвилин і п'ють по півсклянки, 5 разів на день, через годину після їди.
При виразковій хворобі — 25 г кореневищ відварюють 20 хвилин в 1 л води. П'ють теплим протягом 2—6 місяців по 50 г за 30 хвилин до їди. Свіжі листки прикладають на застарілі виразки (фітонцидна дія).
