Досягає довжини 1 м і ваги до 4 кг. Цей скат близький до колючого скату, але кількість шипів в серединному ряду більш 24. Морда загострена, хвіст короткий. Спинний бік темніше, ніж у колючого ската, проте без кремових плям. У 98% особин черевна сторона не чисто біла, а з широкими — від 15 до 90% площі — темними мітками різної форми.
Донний вид — бентофаг. Полюбляє піщаний та мулистий ґрунт. Тримається зазвичай на глибині 300–1500 м, проте може підійматися до 140 м або опускатися до 2500 м до температури −1 °C. Живиться костистими рибами.
Запліднення і відкладання яєць відбувається при температурі вище 0°С. Самиці відкладають декілька яєць з шорсткою шкаралупою діаметром 8-13 см завдовжки та 5-8 см завширшки.
Ареал значною мірою збігається з поширенням колючого ската, але простягається далі на північ: від Шетландських островів, Фарерських островів, Ісландії та протоки Дейвіса між Гренландією і Канадою до північної Гренландії та Шпіцбергена і Баренцевого моря. Деякі особини допливають до Карибського моря та Африки.