Tropinota hirta ye una especie de coleópteru de la familia Scarabaeidae.
Alcuéntrase nel paleárticu: Europa, Oriente Próximu y el norte d'África.[1]
. Tropinota hirta ye una especie de coleópteru de la familia Scarabaeidae.
Der Zottige Rosenkäfer (Tropinota hirta) ist ein Käfer aus der Familie der Blatthornkäfer (Scarabaeidae).
Das Verbreitungsgebiet der Käferart reicht von Südeuropa über Mitteleuropa und Kleinasien bis in den Nahen Osten. Der Zottige Rosenkäfer ist eine wärmeliebende Käferart, die entsprechende Habitate bevorzugt. Die Käferart gilt in Mitteleuropa als „gefährdet“.[1] Die meisten Sichtungen in Deutschland stammen aus der Oberrheinebene.[1]
Die matt schwarzgefärbten Käfer erreichen eine Körpergröße von 8–11 mm. Sie besitzen an der Oberseite nach oben abstehende Haare. Auf den Deckflügeln befinden sich weiße Flecken. Der Zottige Rosenkäfer ähnelt dem Trauer-Rosenkäfer. Bei diesem fehlen jedoch die Haare an der Oberseite und das Fleckenmuster weicht von dem des Zottigen Rosenkäfers ab.
Die ausgewachsenen Käfer sind in den Monaten April bis Juni zu beobachten.[1] Sie ernähren sich von Blütenpollen – hauptsächlich gelbblühender Blumen. Ein Massenbefall von Rosenkäfern kann zu starken Schäden an Blüten von Obstbäumen führen.[2]
Die Larven fressen an moderndem Holz. Dolchwespen der Art Scolia sexmaculata parasitieren u. a. an den Larven des Zottigen Rosenkäfers.[3] Sie spüren die im Boden vergrabenen Engerlinge auf, betäuben diese und legen ihre Eier dort ab. Die geschlüpften Wespenlarven ernähren sich dann von ihrem Wirt.
Aus der Literatur sind folgende Synonyme bekannt:[3]
Der Zottige Rosenkäfer (Tropinota hirta) ist ein Käfer aus der Familie der Blatthornkäfer (Scarabaeidae).
Tropinota hirta es una especie de coleóptero de la familia Scarabaeidae.
Habita en el paleártico: Europa, Oriente Próximo y el norte de África.[1]
Tropinota hirta es una especie de coleóptero de la familia Scarabaeidae.
Tropinota hirta, aussi appelée « cétoine hérissée » ou « cétoine velue », est une espèce d'insectes coléoptères de la famille des Scarabaeidae, originaire de l'Ancien monde.
Commune dès le mois d'avril sur les fleurs épanouies dont elle apprécie le pollen, cette cétoine polyphage cause de graves dommages aux cultures.
Ce coléoptère brun-noir sans couleur métallique de forme quasi rectangulaire mesure 8 à 13 mm de long. Tout le corps est densément couvert de poils jaune-blanchâtre. Les ailes sont ponctuées de taches blanches. Le pronotum, dépourvu de taches blanches, presque semi-circulaire vu de dessus, a une longue nervure au milieu. Chaque élytre a deux carènes élytrales.
La cétoine hérissée se nourrit entre autres de fleurs de rosacées, brassicacées, poacées et astéracées telles que pommiers, chou, colza ou céréales (en particulier le seigle). Même si au cours de l'alimentation, du pollen s'attache aux poils et peut contribuer à la pollinisation, l'insecte est toujours considéré comme nuisible.
La larve vit dans le sol et se nourrit de racines (souvent mortes) sans causer de dommage significatif.
La lutte est menée par la cueillette en matinée de coléoptères provenant des arbres et autres plantes (à la main ou en secouant) ou la pulvérisation de toxaphène. En grandes cultures, les pièges à phéromones sont efficaces.
On peut confondre Epicometis hirta avec la Cétoine grise (Oxythyrea funesta). En effet, elles ont en commun :
mais se différencient par
L'aire de répartition de Tropinota hirta couvre l'Europe, le Nord de l'Asie et le bassin méditerranéen[2].
Selon Catalogue of Life (8 juin 2021)[3] :
Selon Catalogue of Life (8 juin 2021)[3] :
Selon BioLib (8 juin 2021)[4] :
Tropinota hirta, aussi appelée « cétoine hérissée » ou « cétoine velue », est une espèce d'insectes coléoptères de la famille des Scarabaeidae, originaire de l'Ancien monde.
Commune dès le mois d'avril sur les fleurs épanouies dont elle apprécie le pollen, cette cétoine polyphage cause de graves dommages aux cultures.
Tropinota hirta (Poda, 1761) è un coleottero scarabeide appartenente alla sottofamiglia Cetoniinae.
Gli adulti sono, in genere, di piccole dimensioni. Presentano una colorazione nera opaca con delle macchie bianche, talvolta assenti. Il dorso è ricoperto da una peluria relativamente lunga e questo permette di distinguerla dalla più comune Oxythyrea funesta. Le zampe sono relativamente lunghe, ma non consentono all'insetto di correre velocemente; di contro gli offrono un saldo appiglio quando l'insetto atterra sulle piante. La testa presenta gli occhi composti, un paio di mandibole poderose, utilizzate dall'insetto per nutrirsi[1], e le antenne corte. La parte inferiore del corpo presenta una peluria lunga e folta, specialmente nella parte in corrispondenza del torace.
Le larve di T. hirta sono di dimensioni inferiori, rispetto a quelle degli altri cetoniini. Sono della tipica forma a "C" e presentano testa e zampe sclerificate per permettere all'insetto di muoversi più facilmente nel terreno. La testa presenta un paio di poderose mandibole atte a triturare il cibo. L'addome è la parte più voluminosa del corpo della larva e contiene il tubo digerente, che è sempre ricolmo di cibo. Lungo i fianchi le larve presentano una serie di forellini chitinosi che costituiscono gli sbocchi dell'apparato respiratorio dell'insetto.
Gli adulti si nutrono dei fiori e sono di abitudini diurne. Compaiono in piena primavera, nei mesi che vanno da aprile a giugno fino a settembre. Gli accoppiamenti avvengono sui fiori.[2]
Le larve si nutrono di humus e dei detriti vegetali siti nel sottosuolo.[3]
La specie è ampiamente diffusa in Europa, Nord Africa, Asia minore e Medio oriente.[4]
Tropinota hirta (Poda, 1761) è un coleottero scarabeide appartenente alla sottofamiglia Cetoniinae.
Gauruotasis auksavabalis (Epicometis hirta, sin. Tropinota hirta) – auksavabalių (Cetoniidae) šeimos vabalas. Kūnas 8 - 11 mm. Viršutinė pusė juoda arba juodai ruda, be metališko atspalvio, apaugusi ilgais pasišiaušusiais plaukeliais. Antsparniai su balsvomis dėmelėmis, kurių skaičius ir išsidėstymas nepastovus. Kūno apačia apaugusi ilgais, vilną primenančiais plaukeliais.
Spalva ir taškai primena kvapųjį auksavabalį. Pagrindiniai skirtumas, kad gauruotojo auksavabalio viršutinė pusė apaugusi ilgais plaukeliais, ir priešnugarėlė be baltų dėmelių.
Aptinkama ant įvairių augalų žiedų birželio mėnesį. Lervos vystosi drėgnokoje dirvoje, minta pūvančiomis šaknimis.
Lietuvoje reta rūšis.
Gauruotasis auksavabalis (Epicometis hirta, sin. Tropinota hirta) – auksavabalių (Cetoniidae) šeimos vabalas. Kūnas 8 - 11 mm. Viršutinė pusė juoda arba juodai ruda, be metališko atspalvio, apaugusi ilgais pasišiaušusiais plaukeliais. Antsparniai su balsvomis dėmelėmis, kurių skaičius ir išsidėstymas nepastovus. Kūno apačia apaugusi ilgais, vilną primenančiais plaukeliais.
Spalva ir taškai primena kvapųjį auksavabalį. Pagrindiniai skirtumas, kad gauruotojo auksavabalio viršutinė pusė apaugusi ilgais plaukeliais, ir priešnugarėlė be baltų dėmelių.
Aptinkama ant įvairių augalų žiedų birželio mėnesį. Lervos vystosi drėgnokoje dirvoje, minta pūvančiomis šaknimis.
Lietuvoje reta rūšis.
Tropinota hirta er en bille som hører til familien skarabider (Scarabaeidae) i gruppen skarabider (Scarabaeoidea). Kroppsformen viser at den hører til gruppen gullbasser (Cetoniinae), men den kjennes lett på den påfallende hårkledningen. Arten finnes ikke i Norden, men er funnet i Baltikum.
En middelsstor (8-11 millimeter), svart bille. Den skiller seg fra andre Cetoniinae i Nord-Europa ved at kroppen er kledt med lange, oppstående, lyse hår. Denne arten har kanpt noen merkbar metallglans. Pronotum, som er nærmest halvsirkelformet sett ovenfra, har en markert lengderibbe i midten. Hver dekkvinge har to lengderibber.
Larvene utvikler seg i jorda der de lever av humus og råtnende plantemateriale. De voksne billene besøker gjerne blomster for å ete pollen. Dette er en svært varmekjær art som i Mellom- og Nord-Europa bare finnes på meget varme, solrike lokaliteter.
Den er utbredt i Europa nord til Latvia.
Tropinota hirta er en bille som hører til familien skarabider (Scarabaeidae) i gruppen skarabider (Scarabaeoidea). Kroppsformen viser at den hører til gruppen gullbasser (Cetoniinae), men den kjennes lett på den påfallende hårkledningen. Arten finnes ikke i Norden, men er funnet i Baltikum.
Kosmatek pospolity (Tropinota (Epicometis) hirta) – gatunek chrząszcza z rodziny poświętnikowatych i podrodziny kruszczycowatych.
Imago żywi się nektarem z kwiatów. Podczas żerowania pyłek przyczepia się do włosków owada, który zatem przyczynia się do zapylenia kwiatów.
Rozprzestrzeniony jest od środkowej i południowej części Europy przez Azję Mniejszą i Kaukaz po Turkmenistan i Syberię Zachodnią[1].
Imago występuje od kwietnia do czerwca. Jako gatunek typowo wiosenny preferuje rośliny posiadające żółty kolor kwiatów[2]. Spotykany na kwiatach takich jak mniszek lekarski, pięciornik wiosenny, bez czarny i śliwa tarnina. Zasiedla stanowiska otwarte i ciepłe, o glebach przepuszczalnych. W Wielkopolsce i na Ziemi Lubuskiej obserwowany jest stosunkowo często, a lokalnie nawet licznie[3].
Kosmatek pospolity (Tropinota (Epicometis) hirta) – gatunek chrząszcza z rodziny poświętnikowatych i podrodziny kruszczycowatych.
Imago żywi się nektarem z kwiatów. Podczas żerowania pyłek przyczepia się do włosków owada, który zatem przyczynia się do zapylenia kwiatów.
Довжина 8–13 мм. Забарвлення матово-чорна, верх з жовтуватими або білими плямами або смугами, їх малюнок дуже мінливий. На переднеспинці шість білих плям. Волоски на тілі двоколірні: сірі та жовті (спинка жука майже гола). Низ тіла світлий і покритий густими волоссям.
Вид поширений в Середній і Південній Європі та Західній Азії в лісостеповій і степовій зонах. В Україні відомий з усієї території[1].
Живиться бутонами і квітками. Відкладають яйця у ґрунт, личинки живляться відмерлими корінцями і перегноєм і заляльковуються там же. Зимують дорослі жуки, зарившись в ґрунт. Імаго є шкідником багатьох сільськогосподарських рослин, сильно об'їдаючи їх квіти.
Бронзовка мохнатая[1], олёнка[1], или олёнка мохнатая[1] (Tropinota hirta) — жук из семейства пластинчатоусых (Scarabaeidae), относящийся к группе бронзовок (Cetoniinae).
Длина 8—13 мм. Окраска матово-чёрная, верх с желтоватыми или белыми пятнами или полосками, их рисунок очень изменчив. На переднеспинке шесть белых пятен. Волоски на теле двухцветные: серые и жёлтые (спинка жука почти голая). Низ тела светлый и покрыт густыми волосами.
Широко распространён в Средней и Южной Европе и Западной Азии в лесостепной и степной зонах.
Питается бутонами и цветками. Откладывают яйца в почву, личинки питаются отмершими корешками и перегноем и окукливаются там же. Зимуют взрослые жуки, зарывшись в почву. Имаго является вредителем многих сельскохозяйственных растений, сильно объедая их цветы.
Бронзовка мохнатая, олёнка, или олёнка мохнатая (Tropinota hirta) — жук из семейства пластинчатоусых (Scarabaeidae), относящийся к группе бронзовок (Cetoniinae).
_(14171037265).jpg)
