Smrk štětinatý (Picea asperata) je druh jehličnatého stromu původem z Číny.
Jedná se o strom, který dorůstá až 45 m výšky a průměru kmene až 1 m.[2][3] Borka je šedohnědá, v dospělosti nepravidelně rozpraskaná do šupin. Větvičky mají nahnědle žlutou nebo rezavě hnědou barvu, později jsou hnědé až šedohnědé, lysé nebo pýřité.[2] Jehlice jsou sivé nebo nikoliv, na průřezu čtverhranné, kosočtverečné, asi 1−2 cm dlouhé a asi 1–2 mm široké, na vrcholu špičaté.[2][3] Samičí šišky jsou jako nezralé zelené, za zralosti bledě hnědé až rezavě hnědé, válcovitě podlouhlé až válcovité, za zralosti asi 5–16 cm dlouhé a asi 2,5–3,5 cm široké. Šupiny samičích šišek jsou za zralosti obvejčité, asi 20 mm dlouhé a asi 15 mm široké, horní okraj je zoubkatý až celokrajný, zřídka dvoulaločný. Semena mají křídla asi 11 mm dlouhá.[2][3]
Variabilní druh, je rozlišováno více variet.
Smrk štětinatý je přirozeně rozšířen v Číně a to na jihu a východě provincie Kan-su, na severu provincie Ning-sia (Che-lan-šan), dále Čching-chaj, jihozápad Šen-si, S’-čchuan a možná s přesahem do Tibetu[2][3]
Detail větvičky
Větvička mladého stromu
Šiška
Roste v horských lesích v nadmořských výškách 2400-3600 m n. m,[3] kde vytváří horské smrčiny. Např. v pohoří Che-lan-šan vytváří smrčiny s příměsí bříz a topolů.[4] Na tyto smrčiny působí i přírodní činitelé, např. kůrovec, např. druh Dendroctonus micans.[5]
Obrázky, zvuky či videa k tématu smrk štětinatý ve Wikimedia Commons
Smrk štětinatý (Picea asperata) je druh jehličnatého stromu původem z Číny.
Die Borsten-Fichte (Picea asperata) ist eine Art aus der Familie der Kieferngewächse (Pinaceae). Sie ist in China heimisch.
Die Borsten-Fichte wächst als immergrüner Baum, der Wuchshöhen von bis zu 45 Metern und Brusthöhendurchmesser von bis zu 1 Meter erreichen kann. Die graubraune Stammborke ist gefurcht und in unregelmäßig große, raue Platten geteilt. Die behaarte oder unbehaarte Rinde der Zweige ist anfangs bräunlich gelb oder rötlich braun und verfärbt sich bis in das zweite Jahr hin braun oder bräunlich grau.[1][2]
Die harzigen Winterknospen sind kegel- bis kegelig-eiförmig. Die leicht gebogenen, meist blaugrünen Nadeln sind bei einer Länge von 1 bis 2 Zentimeter und einer Breite von rund 0,1 bis 0,2 Zentimeter linear geformt und haben einen viereckigen bis rautenförmigen Querschnitt. Ihre Spitze ist spitz zulaufend und leicht stechend. Auf allen Nadelseiten befinden sich vier bis acht Stomatalinien.[1][2]
Die Borsten-Fichte ist einhäusig-getrenntgeschlechtig (monözisch) und die Blütezeit erstreckt sich von April bis Mai. Die Zapfen sind bei einer Länge von 5 bis 16 Zentimetern und einer Dicke von 2,5 bis 3,5 Zentimetern länglich-elliptisch bis zylindrisch geformt. Sie sind anfangs grün gefärbt und verfärben sich zur Reife im September oder Oktober hin hellbraun bis rötlich braun. Die Samenschuppen haben selten eine zweigelappte Spitze, sind verkehrt-eiförmig und werden etwa 2 Zentimeter lang sowie rund 1,5 Zentimeter breit. Ihre Ränder sind ganzrandig oder gezähnt. Die elliptischen Samen werden etwa 4 Millimeter lang und haben einen länglichen, verkehrt-eiförmigen Flügel, welcher etwa 11 Millimeter lang ist.[1][2]
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 24.[3]
Das natürliche Verbreitungsgebiet der Borsten-Fichte liegt in China. Es umfasst dort das östliche und südliche Gansu, den Norden Ningxias, Qinghai, das südwestliche Shaanxi sowie Sichuan. In Qinghai findet man die Art nordöstlich des Qinghai-Sees und in Ningxia kommt sie im Helan-Gebirge vor. Ob die Art auch im südöstlichen Xizang vorkommt gilt als fraglich.[1][2]
Die Borsten-Fichte gedeiht in Höhenlagen von 2400 bis 3600 Metern. Die Art wächst vor allem in Gebirgen und entlang von Flusstälern.[2]
Picea asperata wird in der Roten Liste der IUCN als „nicht gefährdet“ eingestuft. Es wird jedoch darauf hingewiesen, dass eine erneute Überprüfung der Gefährdung notwendig ist.[4]
Das Holz der Borsten-Fichte wird als Konstruktionsholz, zur Herstellung von Möbeln, Flugzeugen, Bahnschwellen sowie zur Gewinnung von Holzfasern genutzt. Aus den Nadeln, Zweigen und Wurzeln werden Aromaöle, und aus dem Stamm wird Harz gewonnen.[2]
Picea asperata wird innerhalb der Gattung der Fichten (Picea) der Untergattung Picea, der Sektion Picea, der Untersektion Picea und der Serie Asperatae zugeordnet.
Die Erstbeschreibung als Picea asperata erfolgte 1906 durch Maxwell Tylden Masters in Journal of the Linnean Society, Botany, Band 37(262), Seiten 419–420.[3]
Die Art wird in bis zu fünf Varietäten unterteilt:[3][5]
Die Borsten-Fichte (Picea asperata) ist eine Art aus der Familie der Kieferngewächse (Pinaceae). Sie ist in China heimisch.
Picea asperata (лат. Picea asperata) – Pinaceae семьяысь шунды пуксён пал Китайын будӥсь кыз. Ӝуждалаез ог 25-40 м, модослэн диаметрез 1.5 м.
Picea asperata (лат. Picea asperata) – быдмассэзлӧн пожум котырись кӧз увтырын торья вид. Кӧзыс быдмӧ 25-40 метра вылына да овлӧ 1.5 метра кыза диаметрын. Кӧз пантасьӧ рытвыв Китайын.
Picea asperata (лат. Picea asperata) – быдмассэзлӧн пожум котырись кӧз увтырын торья вид. Кӧзыс быдмӧ 25-40 метра вылына да овлӧ 1.5 метра кыза диаметрын. Кӧз пантасьӧ рытвыв Китайын.
Picea asperata (лат. Picea asperata) – Pinaceae семьяысь шунды пуксён пал Китайын будӥсь кыз. Ӝуждалаез ог 25-40 м, модослэн диаметрез 1.5 м.
Казямонь куз (лат. Picea asperata, руз. Ель шероховатая) — те тувозов чувто, буезэ Кузонь (Picea), пичень семиястонть (Pináceae).
Вечки касомо те пек сэрень кузось 1500-3800 м, субальпень континентальной климатсо. Вейсэ касы Вильсононь (Picea wilsonii), пурпуронь (Picea purpurea) ды Мейерень (Picea meyeri) кузтнень марто.
Вастневи Китаень провинциятнесэ Ганьсу, Нинся, Шаньси, Шэньси, Сычуань, Цинхай.
Казямонь куз (лат. Picea asperata, руз. Ель шероховатая) — те тувозов чувто, буезэ Кузонь (Picea), пичень семиястонть (Pináceae).
Вечки касомо те пек сэрень кузось 1500-3800 м, субальпень континентальной климатсо. Вейсэ касы Вильсононь (Picea wilsonii), пурпуронь (Picea purpurea) ды Мейерень (Picea meyeri) кузтнень марто.
Picea asperata (dragon spruce; Chinese: 雲杉) is a spruce native to western China, from eastern Qinghai, southern Gansu and southwestern Shaanxi south to western Sichuan.
It is a medium-sized evergreen tree growing to 25–40 m tall, and with a trunk diameter of up to 1.5 m. The shoots are orange-brown, with scattered pubescence. The leaves are needle-like, 1–2.5 cm long, rhombic in cross-section, greyish-green to bluish-green with conspicuous stomatal lines. The cones are cylindric-conic, 6–15 cm long and 2–3 cm broad, maturing pale brown 5–7 months after pollination, and have stiff, rounded to bluntly pointed scales.
It is a variable species with several varieties listed. These were first described as distinct species (and are still so treated by some authors), although they differ only in minor details, and some may not prove to be distinct at all if a larger population is examined:
The species is currently not listed as threatened, but recently population numbers have been declining due to deforestation caused by the Chinese logging industry.[1]
Picea asperata is occasionally grown as an ornamental tree in Europe and North America. It is also used in the production of stringed instruments.
Photo taken in Yulong Snow Mountain, Yunnan, China.。
Photo taken in Yulong Snow Mountain, Yunnan, China.。
Picea asperata (dragon spruce; Chinese: 雲杉) is a spruce native to western China, from eastern Qinghai, southern Gansu and southwestern Shaanxi south to western Sichuan.
Picea asperata, llamada pícea de dragón[3] (; chino: Yun Shan) es una Picea nativa de China occidental, desde el este de Qinghai, el sur de Gansu y suroeste de Shaanxi, hasta el sur y oeste de Sichuan.
Árbol perennifolio de tamaño mediano, entre 25 a 40 m de altura, cuyo tronco puede alcanzar un diámetro de más de 1,5 m. Los brotes de color marrón anaranjado con pubescencia dispersa. Las hojas, en forma de aguja, miden 1 a 2,5 cm de largo, de sección romboidal, gris verdosas a azul verdosas y con visibles líneas de estomas. Los conos son cilindro-cónicos de 6 a 15 cm de largo por 2 a 3 de ancho. Maduran de 5 a 7 meses después de la polinización, adquiriendo un color marrón claro y presentan prominentes escamas duras y de forma redondeada.
La especie no se considera amenazada (en 2010),[1] pero las últimas cifras de población han ido decreciendo debido a la deforestación causada por la industria maderera china.
P. asperata se cultiva en ocasiones como árbol ornamental en Europa y Norteamérica.
Picea asperata fue descrita por Maxwell Tylden Masters y publicado en Journal of the Linnean Society, Botany 37(262): 419–420. 1906.[4]
Picea; nombre genérico que es tomado directamente del Latín pix = "brea", nombre clásico dado a un pino que producía esta sustancia[5]
asperata: epíteto latíno que significa "rugosa".[6]
Es una especie variable con varias variedades registradas. Estas fueron descritas por primera vez como especies diferentes (y aún son tratadas como tales por algunos autores), aunque difieren solamente en detalles menores y en algunas no se pueden distinguir las diferencias si se examina una población más extensa.
Picea asperata, llamada pícea de dragón (; chino: Yun Shan) es una Picea nativa de China occidental, desde el este de Qinghai, el sur de Gansu y suroeste de Shaanxi, hasta el sur y oeste de Sichuan.
Kiinankuusi (Picea asperata) on kuusien sukuun (n. 35 lajia) kuuluva ainavihanta puu. Kiinankuusella on tumman sinertävänvihreät neulaset, jotka muistuttavat hopeakuusen neulasia. Hopeakuusella on oksanhaarojen kärkisilmut lyhyempiä, ja kävyt pienempiä ja pehmeäsuomuisia, mutta kiinankuusella kärkisilmut ovat jopa 12 mm ja käpysuomut kovia. Puu voi kasvaa yli 15 metriä korkeaksi ja kuori on tummanpunertavanharmaa. Alemmat haarat ovat pitkät ja alaspäin kaartuvat, ja ylemmät voivat kaareutua ylöspäin. Laji on kotoisin Etelä-Kiinan vuorilta. Se menestyy ainakin Etelä-Suomessa hyvin.
Alan Mitchell - John Wilkinson: Euroopan Puuopas. Englanninkielinen alkuteos : The Trees of Britain and Northern Europe. Kustannusosakeyhtiö Otava, Helsingissä: Alkuperäinen Kustantaja : A Domino Books Production, 1997. ISBN 951-1-14705-6.
Kiinankuusi (Picea asperata) on kuusien sukuun (n. 35 lajia) kuuluva ainavihanta puu. Kiinankuusella on tumman sinertävänvihreät neulaset, jotka muistuttavat hopeakuusen neulasia. Hopeakuusella on oksanhaarojen kärkisilmut lyhyempiä, ja kävyt pienempiä ja pehmeäsuomuisia, mutta kiinankuusella kärkisilmut ovat jopa 12 mm ja käpysuomut kovia. Puu voi kasvaa yli 15 metriä korkeaksi ja kuori on tummanpunertavanharmaa. Alemmat haarat ovat pitkät ja alaspäin kaartuvat, ja ylemmät voivat kaareutua ylöspäin. Laji on kotoisin Etelä-Kiinan vuorilta. Se menestyy ainakin Etelä-Suomessa hyvin.
Picea aspereta
L’Épicéa de Chine (Picea aspereta) est une espèce d’arbres résineux de la famille des Pinacées et du genre Picea. L'aire de répartition de l’Épicéa de Chine inclut les provinces chinoises de Gansu, de Ningxia, du Qinghai, de Shaanxi et du Sichuan[2]. L’Épicéa de Chine est une espèce d'arbres menacées par l'exploitation forestière et est classée comme espèce vulnérable par l'Union internationale pour la conservation de la nature[3].
En chinois, l’Épicéa de Chine est nommé yun shan (云杉)[4].
L’Épicéa de Chine est utilisé pour la construction, les traverses de chemin de fer, des meubles, et la fibre de bois. Les racines, les branches et les aiguilles sont utilisées pour la fabrication d'huiles aromatiques[4].
Picea aspereta
L’Épicéa de Chine (Picea aspereta) est une espèce d’arbres résineux de la famille des Pinacées et du genre Picea. L'aire de répartition de l’Épicéa de Chine inclut les provinces chinoises de Gansu, de Ningxia, du Qinghai, de Shaanxi et du Sichuan. L’Épicéa de Chine est une espèce d'arbres menacées par l'exploitation forestière et est classée comme espèce vulnérable par l'Union internationale pour la conservation de la nature.
Skrápgreni (Picea asperata; (kínv.=yun shan)) er grenitegund ættuð úr vestur Kína, frá austur Qinghai, suður Gansu og suðvestur Shaanxi suður til vestur Sichuan.
Þetta er meðalstórt sígrænt tré, 25 til 40 metra hátt fullvaxið, með stofnþvermál að 1.5 metra. Sprotarnir eru rauðgulbrúnir, með gisinni hæringu. Barrið er nálarlaga, 1 til 2,5 sm langt, tígullaga í þversniði, grágrænt til blágrænt með áberandi loftaugarásum. Könglarnir eru sívalir til keilulaga, 6 til 15 sm langir og 2 til 3 sm breiðir, og verða ljósbrúnir við þroska 5 til 7 mánuðum eftir frjóvgun, og eru með stífar, ávalalar til mjúkyddar köngulskeljar.
Þetta er breytileg tegund með nokkur afbrigði skráð. Þeim var fyrst lýst sem sjálfstæðum tegundum (og eru enn skráð þannig hjá sumum höfundum), þó að munurinn sé smávægilegur, og sum eru kannski ekki einusinni aðskilin ef heildarstofninn sé skoðaður:
Þessi tegund er í augnablikinu ekki skráð sem ógnað, en hefur minnkað nýlega vegna skógarhöggs Kínverja.[1]
P. asperata er stundum ræktað sem prýðistré í Evrópu og Norður Ameríku.
Skrápgreni (Picea asperata; (kínv.=yun shan)) er grenitegund ættuð úr vestur Kína, frá austur Qinghai, suður Gansu og suðvestur Shaanxi suður til vestur Sichuan.
Picea asperata Mast., 1906 è una specie di peccio, appartenente alla famiglia delle Pinaceae, originaria della Cina (Ningxia, Gansu, Sichuan, Shaanxi e Qinghai.[1]
Il nome generico Picea, utilizzato già dai latini, potrebbe, secondo un'interpretazione etimologica, derivare da Pix picis = pece, in riferimento all'abbondante produzione di resina.[2] Il nome specifico asperata deriva dal termine latino aspera = duro, in riferimento alla consistenza degli aghi .[3]
Albero alto fino a 45 m, con unico tronco diritto che può raggiungere 1 m di diametro e virgulti inizialmente di colore marrone-rossastro o giallo-marrone, poi marrone o grigio-marrone nel secondo o terzo anno; i pulvini sono rigidi, con una struttura glauca.[3]
Le foglie sono aghiformi, più o meno glauche, lunghe 1-2 cm, lineari, lievemente ricurve, quadrangolari-rombiche, con punte acute e lievemente pungenti; hanno stomi su entrambe le pagine, disposti in 4-8 linee. Le gemme vegetative sono coniche o ovoidali con punte coniche, resinose.[3]
L'impollinazione avviene in maggio-giugno.[4]
I coni femminili sono cilindrici, lunghi 5-16 cm e larghi 2,5-3,5 cm, inizialmente verdi, poi marroni chiari o marroni-rossastri a maturazione. I macrosporofilli sono obovati, con margine intero o dentellato, lunghi 2 cm. I semi, oboivali, maturano in settembre-ottobre, e sono lunghi 4 mm, con parte alata lunga 11 mm.[4]
La corteccia è di colore grigio-marrone, solcata in ruvide e irregolari placche.[4]
Aghi
Cono femminile maturo
Giovane esemplare di P. asperata
Virgulto
Corteccia
Vegeta in alta montagna dai 1500 ai 3800 m di quota (sopra i 2400 m nel Sichuan), prediligendo suoli podzolici; il clima di riferimento è continentale, caratterizzato da inverni freddi e estati secche (precipitazioni annue inferiori ai 500 mm). Cresce in foreste prevalentemente pure nei versanti settentrionali, o miste in associazione con altre specie di Picea, nel sud del Gansu anche con Abies nephrolepis; tra le caducifoglie è prevalente l'associazione con Betula albo-sinensis.[1]
Questa specie è molto variabile, caratterizzata da differenze morfologiche regionali, probabilmente generatesi per fattori ambientali e intromissioni genetiche di altri pecci, similmente a quanto riscontrato per P. abies. Ulteriori studi sul campo si rendono quindi necessari per una piena validazione delle varietà tassonomiche attualmente accettate.[5] Vengono accettate due varietà:[6]
Lo sfruttamento del suo legno per l'industria cartaria e, in forma minore, in edilizia, riveste un importante ruolo economico in Cina; con la deforestazione conseguente, P. asperata è sopravvissuta solo nelle località meno accessibili, e per questo motivo si sono resi necessari impianti artificiali, che tuttavia non sono in grado di soddisfare la domanda del mercato. Esistono molte cultivar, in Europa e in America, derivate da semi collezionati all'inizio del ventesimo secolo da alcuni esploratori, commercializzate come alberi ornamentali.[1]
Lo sfruttamento del suo legno con conseguente deforestazione era e rimane parzialmente (dopo le leggi restrittive emanate nel 1998) il rischio maggiore per la specie, con un declino accertato della popolazione; per questo motivo viene classificata come specie vulnerabile nella Lista rossa IUCN.[1]
Picea asperata Mast., 1906 è una specie di peccio, appartenente alla famiglia delle Pinaceae, originaria della Cina (Ningxia, Gansu, Sichuan, Shaanxi e Qinghai.
Šiurkščioji eglė (lot. Picea asperata, angl. Dragon Spruce) – pušinių (Pinaceae) šeimos, eglių (Picea) genties visažalis spygliuotis medis. Paplitęs vakarų Kinijoje, nuo Činghai rytuose iki pietų Gansu, pietvakarių Šaansi bei vakarinio Sičuanio.
Aukštis 25-40 m. Kamieno skersmuo 1,5 m ir daugiau. Spygliai 1-2,5 cm ilgio, pilkšvai žali. Kankorėžiai cilindriški, 6-15 cm ilgio, 2-3 cm pločio.
Šiurkščioji eglė kaip dekoratyvinis augalas kartais auginama Europoje ir Šiaurės Amerikoje.
Країни поширення: Китай (Ганьсу, Нінся, Цинхай, Шеньсі, Сичуань). Зустрічається у високих горах західно-центральному Китаї, на висоті від 1500 м і 3800 м над рівнем моря, як правило, вище 2400 м в провінції Сичуань. Ґрунти сіро-бурі гірські підзолисті. Клімат континентальний, субальпійський, з холодною зимою і сухим літом (річна кількість опадів менше 500 мм).
Дерева 25-40 м заввишки і до 150 см діаметром. Кора сіро-коричнева, борозенчаста, груба. Гілки коричнево-жовті або червонувато-коричневі, переходячи в коричневий або коричнево-сірий. Голки розміром 10-20 × 1-2 мм, від сірувато-зеленого до блакитно-зеленого кольору. Насіннєві шишки молодими зелені, зрілі блідо-коричневі або червонувато-коричневі, циліндричні, розміром 5-16 × 2,5-3,5 см. Насіння оберненояйцевидне, довжиною бл. 4 мм, з 11 мм крилами. Запилення відбувається у квітні-травні, насіння дозріває у вересні-жовтні.
Picea asperata var. heterolepis. Насіннєві луски 2-лопатеві на вершині.
Picea asperata var. asperata Насіннєві луски повністю або (рідко) злегка зазубрені. Листя не сизе, струнке, верхівки гострі або тупо-гострі.
Picea asperata var. aurantiaca Насіннєві луски повністю або (рідко) злегка зазубрені. Листя сизе, товсте, верхівки дещо гострі.
Є важливим джерелом деревини в Китаї.
Серйозна загроза: заготівля лісу. Уряд Китаю ввів заборону на вирубку з 1998 року хвойних лісів західної частини Китаю.
Дерева
Шишка
Це незавершена стаття про родину Соснові.Picea asperata là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông. Loài này được Mast. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1906.[1]
Picea asperata là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông. Loài này được Mast. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1906.
Picea asperata Mast., 1906
Охранный статус
Ель шероховатая (лат. Picea asperata) — вид рода Ель (Picea) семейства Сосновые (Pinaceae). Эндемик Китая.
Ель шероховатая растёт в Китае на территории провинций Ганьсу, Нинся, Шаньси, Шэньси, Сычуань, Цинхай.
Это высокогорный вид (на высотах 1500—3800 м), произрастающий на серо-бурых подзолистых горных почвах в субальпийском континентальном климате. Обычно растёт в сообществе с елью Вильсона (Picea wilsonii), елью пурпурной (Picea purpurea), елью Мейера (Picea meyeri).
Ель шероховатая — вечнозелёное дерево до 25—40 метров высотой и 150 см диаметром. Кора серо-коричневая, грубая с бороздами. Иголки серовато-зелёные или голубовато-зелёные размером 10—20 × 1—2 мм. Семенные шишки изначально зелёные, при созревании — бледно-коричневые или красновато-коричневые, цилиндрические, размером 5-16 × 2,5-3,5 см. Семена оборотнояйцевидные длиной 3—4 мм, с 11 мм светло-коричневыми крыльями. Опыляется в апреле-мае, семена созревают в сентябре-октябре.
Picea asperata Mast. Journal of the Linnean Societyrues. Botany. 37(262): 419. 1906
В Китае ель является источником древесины, которая используется в различных отраслях промышленности.
В 1998 году правительство Китай ввело запрет на вырубку хвойных лесов в западной части страны. Международный союз охраны природы присвоил виду статус «Vulnerable species» (VU, «уязвимый вид»)[1].
Ель шероховатая (лат. Picea asperata) — вид рода Ель (Picea) семейства Сосновые (Pinaceae). Эндемик Китая.
雲杉（學名：Picea asperata）为松科雲杉屬的一种，是原產於中國西部的特有樹種，主要分布於青海東部、甘肅南部、陝西西南與南部、到四川西部一帶[3]。
雲杉為多年生長綠喬木，棲息在海拔2,000米（6,600英尺）到3,800米（12,500英尺）的山區與河谷，抗寒區（Hardiness Zones）為 6 至 7 級區，需有足夠日照，溼潤環境，排水良好、中性至酸性的土壤，能在貧瘠或強酸土質生長，但不能適應空氣污染環境，生長緩慢，自然環境中常聚生成廣大的純林，遠望有如白雲，故稱雲杉[4][5][6]。
依DNA分析，雲杉為雲杉屬第五演化支物種，目前已知的變種有[7][8]：
雲杉雖沒有被列為受威脅的物種，惟由於伐木業毁林濫採，造成其數量不斷下降[1]。
雲杉是木結他面板中最常見，木紋筆直細密，能提供清晰響亮的音色， 高韌度帶來良好的共嗚和延音，偏白的色澤也是其賣點之一。
.jpg)
