Picea alcoquiana (lat. Picea alcoquiana) - şamkimilər fəsiləsinin küknar cinsinə aid bitki növü.
Picea alcoquiana (lat. Picea alcoquiana) - şamkimilər fəsiləsinin küknar cinsinə aid bitki növü.
Smrk dvoubarvý (Picea alcoquiana) je druh jehličnatého stromu původem z Japonska.
Jedná se o strom, který dorůstá až 30 m výšky a průměru kmene až 1 m.[2] Borka je purpurově hnědá, později šedohnědá, už na mladých stromech rozpraskaná do šupin, ve stáří je rozpraskaná ještě výrazněji.[2][3] Větvičky mají červenohnědou barvu, jsou rýhované a lysé. Jehlice jsou temně zelené, na průřezu čtverhranné, asi 1−1,5 cm dlouhé a asi 1,5 mm široké, zvláště za mlada ostře zašpičatělé.[2] Samičí šišky jsou zpočátku červeně purpurové, za zralosti pak červenohnědé až bledě hnědé, vejčitého tvaru, asi 7–9 (vzácněji až 12) cm dlouhé a asi 3 cm široké. Šupiny samičích šišek jsou za zralosti okrouhlé až vejčité, asi 13–16 mm dlouhé a široké, na okraji zubkaté. Semena jsou křídlatá, křídla jsou asi 7–10 mm dlouhá a 4–5 mm široká.[2]
Smrk dvoubarvý je přirozeně rozšířen v horských oblastech ostrova Honšú v Japonsku..[3] Kromě nominátní variety alcoquiana se rozlišuje také var. acicularis, která nese některé znaky intermediární ke druhu smrk Koyamův (Picea koyamae), se kterým společně roste a také var. reflexa, která se vyznačuje kratšími jehlicemi a menšími šiškami.[2]
Smrk dvoubarvý roste v horských lesích, v chladném oceanickém klimatu na vulkanických půdách. Roste ve často ve smíšených lesích s dalšími jehličnany, např. smrk ajanský (Picea jezoensis), jedlovec různolistý (Tsuga diversifolia), modřín japonský (Larix kaempferi), v některých oblastech i borovice drobnokvětá (Pinus parviflora), jedle Veitchova (Abies veitchii) nebo jedle Mariesova (Abies mariesii) a také četné listnáče.[2]
V místě původu využíván pro kvalitní dřevo. Ve střední Evropě ho potkáme jen výjimečně, zpravidla v arboretech. Mladý jedinec roste např. v arboretu Žampach, udáván je též z Průhonic[4] a vzrostlý jedinec se vyskytuje v podzámecké zahradě v Kroměříži.
Smrk dvoubarvý (Picea alcoquiana) je druh jehličnatého stromu původem z Japonska.
Die Alcocks-Fichte (Picea alcoquiana) ist eine Pflanzenart in der Gattung Fichten (Picea) innerhalb der Familie der Kieferngewächse (Pinaceae).
Die Alcocks-Fichte ist ein immergrüner Baum, der Wuchshöhen von bis etwa 35 Meter erreicht. Die Nadeln sind 1 bis 2 cm lang, dicht stehend und ziemlich steif.
Picea alcoquiana ist einhäusig getrenntgeschlechtig (monözisch). Die männlichen Zapfen sind 10 bis 15 mm lang und enthalten viele Staubblätter; sie sind anfangs rot und werden später gelb. Die eiförmig-zylindrischen weiblichen Zapfen sind während der Blütezeit purpurfarben. Die reifen Zapfen sind rötlich- bis hellbraun, weisen eine Länge von meist 7 bis 9 (5 bis 12) cm und einen Durchmesser von meist 3 (2,5 bis 5,5) cm auf, wenn sie sich geöffnet haben. Die Samen sind einschließlich ihrer braunen Flügel 7 bis 10 mm lang, 4 bis 5 mm breit.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 24.[1]
Die Alcocks-Fichte ist in Japan auf der Insel Honshū heimisch. Da sie nur ein kleines Areal besiedelt ist sie ohne wirtschaftliche Bedeutung. In Mitteleuropa wird der Baum selten gepflanzt.
Picea alcoquiana wurde als Abies alcoquiana H.J.Veitch ex Lindl. 1867 erstbeschrieben. Ein Synonym ist Pinus alcoquiana (H.J.Veitch ex Lindl.) Parl.[2]
Es werden drei Varietäten unterschieden:
Die Alcocks-Fichte (Picea alcoquiana) ist eine Pflanzenart in der Gattung Fichten (Picea) innerhalb der Familie der Kieferngewächse (Pinaceae).
Алькок кыз (лат. Picea alcoquiana) – Pinaceae семьяысь Япониын будӥсь кыз. Ӝуждалаез ог 30-35 м, модослэн диаметрез 100 м.
Алькок кыз (лат. Picea alcoquiana) – Pinaceae семьяысь Япониын будӥсь кыз. Ӝуждалаез ог 30-35 м, модослэн диаметрез 100 м.
Алькок кӧз (лат. Picea alcoquiana) – быдмассэзлӧн пожум котырись кӧз увтырын торья вид. Кӧзыс быдмӧ 30-35 метра вылына да овлӧ 100 см кыза диаметрын. Кӧз пантасьӧ медшӧр Ниппонын.
Алькок кӧз (лат. Picea alcoquiana) – быдмассэзлӧн пожум котырись кӧз увтырын торья вид. Кӧзыс быдмӧ 30-35 метра вылына да овлӧ 100 см кыза диаметрын. Кӧз пантасьӧ медшӧр Ниппонын.
Picea alcoquiana is a species of conifer in the family Pinaceae. It is native only to Japan.
Picea alcoquiana, la pícea de Alcock,[2] es una especie de conífera perteneciente a la familia Pinaceae. Es endémica de Japón.
Es un árbol que alcanza los 30 metros de altura y el tronco los 100 cm de diámetro, largo, recto y ramificado. La corteza marrón-púrpura madurando a gris-marrón es fisurada. Las hojas son coriáceas, lineales de 10–15 mm de longitud y 1.5 mm de ancho. Las semillas en una piña cilíndrica con un corto pedúnculo, tiene 7–9 cm de longitud y 2.5–5 cm de ancho.
Picea alcoquiana fue descrita por (H.J.Veitch ex Lindl.) Carrière y publicado en Traité général des conifères 1: 343. 1867.[3]
Picea; nombre genérico que es tomado directamente del Latín pix = "brea", nombre clásico dado a un pino que producía esta sustancia[4]
alcoquiana: epíteto
Picea alcoquiana, la pícea de Alcock, es una especie de conífera perteneciente a la familia Pinaceae. Es endémica de Japón.
ConoPicea alcoquiana[1] er grenitegund einlend í Japan.
Picea alcoquiana skiftist í eftirfarandi undirtegundir:[2]
Picea alcoquiana er grenitegund einlend í Japan.
Il peccio di Alcock (Picea alcoquiana (H.J.Veitch ex Lindl.) Carrière, 1867) è una specie di peccio, appartenente alla famiglia delle Pinaceae, originaria della zona centrale dell'isola di Honshū, in Giappone.[1]
Il nome generico Picea, utilizzato già dai latini, potrebbe, secondo un'interpretazione etimologica, derivare da Pix picis = pece, in riferimento all'abbondante produzione di resina.[2] Il nome specifico alcoquiana fu assegnato da John Gould Veitch in onore di Rutherford Alcock, ambasciatore inglese allora in carica in Giappone, che lo accompagnò nella ascesa del Fuji, durante la quale venne collezionata per la prima volta la specie.[3]
Albero alto fino a 30 m, con unico tronco diritto che può raggiungere 1 m di diametro e rami lunghi e snelli; i virgulti sono slanciati, lisci, di colore rosso-marrone, con piccoli pulvini lunghi 0,5-0,6 mm, divergenti di 50°-80° dal loro asse.[4]
Le foglie sono aghiformi, di colore verde intenso, lunghe 10-15 mm, coriacee, lineari, quadrangolari, con punte molto acute nei giovani esemplari, lievemente acute in quelli maturi; hanno stomi su entrambe le pagine (disposti in 3-6 linee su quella superiore, 1-3 linee in quella inferiore). Le gemme vegetative sono resinose, lunghe 3-5 mm, con perule triangolari, marroni, persistenti.[4]
Sono strobili maschili che fioriscono in maggio-giugno, rossi poi gialli, lunghi 1-1,5 cm, con numerosi stami.[4]
I coni femminili sono oblunghi-cilindrici, pendenti, con peduncolo corto, lunghi 7-9 cm e larghi 3 cm, inizialmente rosso-porpora, poi rosso-marroni a maturazione, in ottobre. I macrosporofilli sono leggermente legnosi, orbicolari-ovati, strozzati superiormente, cuneati alla base e lunghi 13-16 mm. Le brattee sono molto piccole, acute e obovate, lunghe 3-4 mm. I semi, di color marrone nerastro, sono oblunghi-obovati, lunghi 4 mm, con parte alata marrone, lunga 10 mm.[4]
La corteccia, che si sfoglia in scaglie in età giovanile, è di colore marrone-porpora, poi grigia-marrone e fessurata in età matura.[4]
Vegeta dai 700 ai 2180 m di quota, prediligendo suoli vulcanici e podzolici; il clima di riferimento è fresco e umido, con precipitazioni annue comprese tra 1000 e 2500 mm, caratterizzato da inverni freddi e nevosi. Cresce in foreste miste di conifere alle quote elevate, in associazione con Picea jezoensis hondoensis, Tsuga diversifolia, Larix kaempferi, Pinus parviflora, Abies veitchii e Abies mariesii; a quote meno elevate anche con caducifoglie come Betula ermanii, Betula grossa, Sorbus commixta, Quercus mongolica var. grosseserrata, Alnus hirsuta var. sibirica e Prunus maximowiczii.[1]
Vengono accettate due varietà:[5]
Sono stati riportati i seguenti sinonimi:[5]
Il peccio di Alcock non ha grande importanza economica, tuttavia, al pari di altre specie di pecci giapponesi, il suo legno viene utilizzato nell'industria cartaria e per la fabbricazione di strumenti musicali, anche fuori dal Giappone. Introdotto in Europa e America, è comunque confinato a orti e giardini botanici, spesso conosciuto con il sinonimo P. bicolor.[1]
Lo sfruttamento del suo legno con conseguente deforestazione era e rimane il rischio maggiore per la specie, con un lento declino della popolazione; per questo motivo viene classificata come specie prossima alla minaccia nella Lista rossa IUCN.[1]
Il peccio di Alcock (Picea alcoquiana (H.J.Veitch ex Lindl.) Carrière, 1867) è una specie di peccio, appartenente alla famiglia delle Pinaceae, originaria della zona centrale dell'isola di Honshū, in Giappone.
Dvispalvė eglė (Picea alcockiana sin. Picea bicolor) – pušinių (Pinaceae) šeimos, eglių (Picea) genties visažalis spygliuotis medis. Paplitęs Japonijos kalnuose.
Aukštis 30 m. Spygliai prie šakos balti, galai – tamsiai žali. Kankorėžiai 6–12 cm ilgio.
Iliustruotas Lietuvos augalų genčių vardynas · Lietuvos vietinės medžių ir krūmų rūšys · Lietuvos išskirtiniai medžiai · Lietuvos svetimžemė dendroflora · Pasaulio išskirtiniai medžiai
Miškas · Miško skliautas · Lietuvos miškai · Pasaulio miškai (šalys pagal miškų plotą) · Miškų nykimas (neteisėtas miško kirtimas)
Miškininkystė (ekologinė miškininkystė) · Miško atkūrimas · Įveisimas · Miškų ūkis · Miškų urėdija · Girininkija · Eiguva · Lietuvos miškų institutas
Dvispalvė eglė (Picea alcockiana sin. Picea bicolor) – pušinių (Pinaceae) šeimos, eglių (Picea) genties visažalis spygliuotis medis. Paplitęs Japonijos kalnuose.
Aukštis 30 m. Spygliai prie šakos balti, galai – tamsiai žali. Kankorėžiai 6–12 cm ilgio.
Picea alcoquiana é uma espécie de conífera da família Pinaceae.
Apenas pode ser encontrada no Japão.
Picea alcoquiana é uma espécie de conífera da família Pinaceae.
Apenas pode ser encontrada no Japão.
Ендемік центральної частини Хонсю, Японія. Зустрічається на висоті від 700 м до 2180 м над рівнем моря. Ґрунти мають вулканічне походження і підзолисті. Клімат прохолодний і вологий (річне кількість опадів 1000 мм до 2500 мм), з холодними, сніжними зимами, тайфуни є частими.
Однодомне, вічнозелене дерево до 30 м заввишки і 100 см діаметром, з прямим круглим стовбуром і довгими тонкими, розлогими гілками. Кора фіолетовий-коричнева, луската на молодих деревах, на зрілих кора сіро-коричнева, потріскана. Листові бруньки 3-5 мм, смолисті, з трикутними, коричневими лусочками. Хвоя 1-2 см завдовжки, густа і досить жорстка. Поодинокі квіти з'являються з травня по червень на пагонах попереднього року. Пилкові шишки довжиною 10-15 мм, червоного, що переходить в жовтий кольору. Насіннєві шишки яйцевидні, червоно-фіолетові коли молоді; дозрілі (в жовтні) червоно-коричневого або світло-коричневого кольору, довгасті або циліндричні, (5 -) 7-9 (-12) см завдовжки, (2,5 -) 3 (-5,5) см у поперечнику. Насіння довгасто-обернено-яйцевидне, чорно-буре, довжиною близько 4 мм, шириною 2 мм; крила бурі, оберненояйцевидні або довгасто-оберненояйцевидні, 7-10 мм завдовжки, 4-5 мм шириною.
Picea alcoquiana var. alcoquiana. Населяє гори Канто і Чубу.
Picea alcoquiana var. acicularis. Населяє гору Яцугадаке. Має сильно зігнуті, довжиною 1,3-2,5 см і 6-15 см в довжину голки; шишки зі звуженими вершинами.
Picea alcoquiana var. reflexa. Населяє гірський хребет Акайші. Має більш короткі голки і менші (довжиною 4-7,5 см) шишки з цілими, на вершині звуженими і загорнутими насіннєвими лусками.
Деревина має невелике промислове значення у зв'язку з її дефіцитом. Використовують для паперової промисловості, меблів та виготовлення музичних інструментів.
Населення зменшується через вирубку. Деякі субпопуляції зустрічаються в охоронних районах.
Picea alcoquiana là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông. Loài này được (H.J.Veitch ex Lindl.) Carrière miêu tả khoa học đầu tiên năm 1867.[1]
Picea alcoquiana là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông. Loài này được (H.J.Veitch ex Lindl.) Carrière miêu tả khoa học đầu tiên năm 1867.
Picea alcoquiana
(H.J.Veitch ex Lindl.) Carrière, 1867
Ель двуцветная, или Ель Алькокка (лат. Picea alcoquiana) — вид хвойных деревьев из рода елей (Picea), произрастающих естественным образом на Японских островах, эндемик Японии.
Произрастает на тихоокеанском побережье острова Хонсю, на высотах 1500—2000 метров над уровнем моря в основном в горах Канто и горах Чубу. Растёт в субальпийских лесах, в условиях прохладного климата, со снежными зимами и годовым количеством осадков 1000—2500 мм. Предпочитает вулканические почвы. Обычно встречается в смешанных хвойных лесах среди Picea jezoensis subsp. hondoensis, Tsuga diversifolia, Larix kaempferi. В некоторых районах встречается совместно с Pinus parviflora и Abies veitchii, а на больших высотах растет вместе с Abies mariesii. В смешанных лиственных лесах встречается с Betula ermanii, Betula grossa, Sorbus commixta, Quercus mongolica var. grosseserrata, Alnus hirsuta var. siberica и Prunus maximowiczii. Морозостойкость от -28,8 ° C до -23,3 ° C.
Однодомное, вечнозелёное дерево до 30 метров высотой и диаметром ствола до 100 см, ствол прямой с длинными, тонкими и раскидистыми ветвями. Кора пурпурно-коричневая, с возрастом быстро становится чешуйчатой, позже становится серо-коричневой трещиноватой и шелушащейся с отслаивающимися толстыми чешуйками. Ветки тонкие, красно-коричневые, гладкие, ребристые и желобчатые, голые, с небольшими утолщениями длиной 0,5-0,6 мм, расходящимися на 50—80 ° от оси побега. Листовые почки длиной 3—5 мм, смолистые, с треугольными, коричневыми, стойкими чешуйками. Иглы хвои кожистые, линейные, в сечении четырехугольные, длиной 10-15 мм, шириной 1,5 мм, заостренные на молодых деревьях, слегка затупленные на зрелых, темно-зелёные, с 1—3 устьями на нижней и 3—6 на дорсальной поверхностях; смоляных каналов два. Цветение идёт с мая по июнь, цветки одиночные, терминальные на прошлогодних побегах. Пыльцевые шишки длиной 10—15 мм, красноватые желтеющее, с многочисленными тычинками. Семенные шишки очень короткие, яйцевидной формы, красно-пурпурные до созревания, созревает в октябре становясь красно-коричневого или бледно-коричневого цвета, длиной (5-) 7-9 (-12) см, шириной (2,5-) 3 (-5,5) см в поперечнике, со слабо перекрываются до наступления срока созревания. Чешуйки тонко древесные, округло-яйцевидные, сужающиеся кверху, клиновидные к основанию, длиной 13-16 мм и широкие, на краю зубчатыми чешуйками. Семена продолговато-яйцевидные, черновато-коричневые, длиной около 4 мм, шириной около 2 мм.
Picea alcoquiana (H.J.Veitch[en] ex Lindl.) Carrière Traité général des conifèresrues 1: 343. 1867.
Ель двуцветная, или Ель Алькокка (лат. Picea alcoquiana) — вид хвойных деревьев из рода елей (Picea), произрастающих естественным образом на Японских островах, эндемик Японии.
Picea bicolor[2]
和名 マツハダ、イラモミマツハダ(学名:Picea alcokiana)は、マツ科トウヒ属の常緑針葉樹である。日本特産種で、福島県南部から岐阜県までの山地の冷温帯から亜高山帯に分布している。分布域は比較的広いが、森林中で優先樹種となることはまれで、個体数は少ない。
いわゆるクリスマスツリー型の樹形で、大きいものでは樹高35m、直径1mに達する場合がある。樹皮は灰褐色。樹皮がマツに似るのでマツハダの名がある(ただし、トウヒ属の樹皮は一般に大同小異と言える)。葉はやや弓なりに上向き、長さ8-10mm程度で、その断面は菱形である。ただし、ヒメバラモミやヤツガタケトウヒ、ハリモミと比較すると、やや扁平に近い菱形とされる。球果は長さ5-12cm。
球果
マツハダ(学名:Picea alcokiana)は、マツ科トウヒ属の常緑針葉樹である。日本特産種で、福島県南部から岐阜県までの山地の冷温帯から亜高山帯に分布している。分布域は比較的広いが、森林中で優先樹種となることはまれで、個体数は少ない。
いわゆるクリスマスツリー型の樹形で、大きいものでは樹高35m、直径1mに達する場合がある。樹皮は灰褐色。樹皮がマツに似るのでマツハダの名がある(ただし、トウヒ属の樹皮は一般に大同小異と言える)。葉はやや弓なりに上向き、長さ8-10mm程度で、その断面は菱形である。ただし、ヒメバラモミやヤツガタケトウヒ、ハリモミと比較すると、やや扁平に近い菱形とされる。球果は長さ5-12cm。
球果
일본가문비나무(학명: Picea alcoquiana)는 소나무과 가문비나무속에 속하는 구과식물 큰키나무로, 일본 열도에 집중적으로 분포한다.