Островский мандалагы (лат. Tulipa ostrowskiana, Regel) - Көп жылдык пияз түптүү чөп өсүмдүк. Пияз түбү жумуртка сымал, диаметри 1,5- 3 см ге жетип, сыртынан калың, жогору жагы ич жагынан жабышып жыш түктүү, каралжын күңүрт түстөгү кабык менен капталган. Өсүмдүктүн сабагы ичке, жылмакай келип, бийиктиги 20-30 см. Жалбырактары 2-3төн, жерде төшөлгөн, көгүлтүр, жылмакай, чет жактары бир аз тармал, учу ичке, сызгыч-ланцеттей формада. Гүлү бирден, сары, түбүнүн орто чени кара, бирок сары түс менен өзүнчө бөлүнүп курчалган. Гүл коргонунун желекчелери учтуу; сырткылары - ромбик сымал узунунан созулган, ичкилери - тескери сүйрү. Кутучасы 3 см узундукта, туурасы 1,1 см, ичке, узунунан созулган, жээктери паралеллң сымал, тегерек же төрт бурч формада. Кутучасы узунунан карпофорасынын паралеллң капталдарындагы ичке жылчыкча аркылуу жарылат. Уругу майда (0,5х4 см), ачык-күрөң, каймасы (курчоосу) жокко эсе.
Апрелң-майда гүлдөп, май-июнда мөмөлөйт. Бишкек шаарынын шартында апрелң айынын орто ченинде 10-12 күн аралыгында гүлдөйт. Жаратылышта жана маданий өстүрүүдө Колпаковский мандалагы менен жеңил аргындашып, гибриддерди пайда кылат. Уругу аркылуу көбөйөт.
Заилийск жана Кыргыз тоо кыркаларынын түндүк беттери (Казакстан, Кыргызстан). Кыргызстанда – Кыргыз тоо кыркасы.
Бөксө жана шагылдуу тоолордун ортоңку алкактарында кездешет.
Улам барган сайын азаюуда.
Түр өскөн аймактарда адамдын чарбачылык аракеттери: жерлерди өздөштүрүп айдоо, гүлдөгөн маалында мал жаюу. Мандалак өтө декоративдүү кооз болгондуктан, жергиликтүү калк массалык түрдө гүлүн чогултат.
Чет өлкөдө жана КМШ мамлекеттеринин ботаникалык бактарында пияз түбүнөн буга чейин жетиштүү түрдө өстүрүлүп келет. Кыргызстанда болсо мындай иштер анча изилдене элек.
Казак ССРинин Кызыл китебине (1981), СССРдин Кызыл китебине (1984), Кыргыз ССРинин Кызыл китебине (1985) киргизилген.
Түрдүн эң жыш өскөн аймактарында ботаникалык заказниктердин аянтын кеңейтүү. Жаратылыштагы популяцияларына атайын иликтөө жүргүзүү, гүлүн үзүп, пияз түбүн чогултууга тыюу салуу. Маданиятташтыруу иштерин жүргүзүү зарыл.
VU. Кыргыз жана Заилийск тоо кыркаларынын сейрек кездешкен чукул (кууш) эндем түрү. Жогору декоративдүү жана селекциялык материал карата көңүл бурууга татыктуу.
Островский мандалагы (лат. Tulipa ostrowskiana, Regel) - Көп жылдык пияз түптүү чөп өсүмдүк. Пияз түбү жумуртка сымал, диаметри 1,5- 3 см ге жетип, сыртынан калың, жогору жагы ич жагынан жабышып жыш түктүү, каралжын күңүрт түстөгү кабык менен капталган. Өсүмдүктүн сабагы ичке, жылмакай келип, бийиктиги 20-30 см. Жалбырактары 2-3төн, жерде төшөлгөн, көгүлтүр, жылмакай, чет жактары бир аз тармал, учу ичке, сызгыч-ланцеттей формада. Гүлү бирден, сары, түбүнүн орто чени кара, бирок сары түс менен өзүнчө бөлүнүп курчалган. Гүл коргонунун желекчелери учтуу; сырткылары - ромбик сымал узунунан созулган, ичкилери - тескери сүйрү. Кутучасы 3 см узундукта, туурасы 1,1 см, ичке, узунунан созулган, жээктери паралеллң сымал, тегерек же төрт бурч формада. Кутучасы узунунан карпофорасынын паралеллң капталдарындагы ичке жылчыкча аркылуу жарылат. Уругу майда (0,5х4 см), ачык-күрөң, каймасы (курчоосу) жокко эсе.
У 1884 році Едуард Регель описав цей вид за зразками, зібраними ним у 1879 році в околицях міста Вєрного (нині Алмати) з Олексієм Михайловичем Фетісовим. Останній був головним садівником міста Пішкека (нині Бішкек) і завідував «Казенним» садом в місті Вєрном. У 1877—1882 рр. він зібрав великий гербарій для Петербурзького ботанічного саду в околицях міст Вірний і Пішкек.
Цибулини яйцеподібні, від 1,5 до 3 см в діаметрі, з чорно-бурими, міцними, шкірястими лусками. Коренева система однорічна, щорічно на зміну старим корінцям, що віджили, приходять нові ниткоподібні відростки. Стебло голе, від 15 до 40 см заввишки. Листків — 3, іноді 2 штуки, сизі, ланцетоподібні, по краю хвилясті, сильно відхилені, майже розпростерті по землі. Квітка одночна, витонченої витягнутої форми, при яскравому освітленні розкривається у вигляді зірчастої чаші. Найчастіше — світло-червоного забарвлення з чорним або жовтим дном. Іноді зустрічаються темніші, помаранчеві, строкаті і навіть чисто жовті квіти. Тичинкові нитки жовті, чорнуваті, червоні або бордові, пильовики — від жовтих до чорно-фіолетових, трохи довші за нитки. Зав'язь коротше тичинок, з майже сидячим рильцем. Плід — витягнута, зелена коробочка, до 3,5 см завдовжки, і 1,8 см завширшки. Кількість насіння у дорослої повноцінно-розвиненої рослини варіюється від 120 до 190 штук. Розмноження насіннєве, дуже рідко вегетативне. Цвіте з кінця квітня до кінця травня, плодоносить у червні-липні.
Надає перевагу лесових передгір'ям або глинисто-щебнистим схилам з глибоким живильним ґрунтом в нижньому і середньому поясах гір. Росте невеликими групами серед чагарникових заростей або на степових ділянках серед полину заілійського.
У природі нерідкі спонтанні гібриди з Tulipa kolpakowskiana (укр. тюльпан Колпаковського). Масиви таких гібридних популяцій дуже барвисті своєю строкатістю під час цвітіння.
Тюльпан Островського — вузколокальна ендемічна рослина Північного Тянь-Шаню. Ареал обмежений, в основному, околицями гірського хребта Заілійський Алатау, розташованому на північному заході гірської системи Тянь-Шань і поширюється аж до Киргизьких гір, охоплюючи при цьому Чуйську долину, пустелю Моїнкум і Східний Туркестан.
Вид перебував у Червоній книзі СРСР. Наразі занесений до Червоних книг Казахстану і Киргизстану.[2] Частково охороняється на території Алматинського заповідника.
До зменшення чисельності виду призводять господарська діяльність в місцях проживання (розорювання лесових передгір'їв Заілійського Алатау), збір квітучих екземплярів на букети, в гербарії і викопування цибулин для розведення в квітниках. В околицях міст Алмати, Талгара, Єсіка, Каскелена та інших рослина зникла.
Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзькому ботанічному саду до 1883 року. З другої половини XX століття вирощувався в багатьох містах СРСР. Добре плодоносить, дає самосів.
Високодекоративний вид, перспективний для озеленення, дуже популярний в альпінаріях і колекціях країн Західної Європи, США і Канади. Даних про використання в селекції наразі немає.
У деяких джерелах цей таксон вважається підвидом Tulipa tetraphylla (укр. тюльпан чотирилистковий) — Tulipa tetraphylla subsp. ostrowskiana.[3]
Tulipa ostrowskiana là một loài thực vật có hoa trong họ Liliaceae. Loài này được Regel miêu tả khoa học đầu tiên năm 1884.[1]
.JPG){kind=small}
Bài viết liên quan đến Họ Loa kèn này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Tulipa ostrowskiana là một loài thực vật có hoa trong họ Liliaceae. Loài này được Regel miêu tả khoa học đầu tiên năm 1884.
