Serradella (Ornithopus) és un gènere de plantes amb flors de la família Fabaceae.
Té unes 8 espècies que habiten els països intertropicals i temperats. A Europa el gènere és principalment atlàntic i Mediterrani.
Als Països Catalans són autòctones les espècies següents:[1] Ornithopus pinnatus. O. compressus i O. perpusillus.
Serradella (Ornithopus) és un gènere de plantes amb flors de la família Fabaceae.
Té unes 8 espècies que habiten els països intertropicals i temperats. A Europa el gènere és principalment atlàntic i Mediterrani.
Als Països Catalans són autòctones les espècies següents: Ornithopus pinnatus. O. compressus i O. perpusillus.
Ptačí noha[1] (Ornithopus), někdy též ptačinoha,[2] je rod rostlin z čeledi bobovité. Jsou to jednoleté nebo vytrvalé byliny se zpeřenými listy a drobnými motýlovitými květy, rozšířené zejména ve Středomoří, západní Evropě a západní Asii, jeden druh v Jižní Americe. Ptačí noha setá byla v České republice dříve pěstována jako pícnina, některé další druhy jsou vzácně zavlékány.
Ptačí nohy jsou jednoleté nebo řidčeji vytrvalé byliny. Listy jsou lichozpeřené, složené z celokrajným lístků. Palisty jsou malé, čárkovité, volné. Květy jsou drobné, žluté, bílé až růžové, uspořádané v úžlabních okolících. Listeny v květenství jsou lichozpeřené podobně jako listy. Kalich je zvonkovitý, s cípy víceméně stejně dlouhými. Pavéza je klínovitě obvejčitá až okrouhlá, křídla jsou ouškatá, člunek tupý. Tyčinek je 10 a jsou dvoubratré. Semeník je přisedlý, s mnoha vajíčky a zakřivenou čnělkou. Plody jsou podlouhlé, na průřezu oblé nebo zploštělé, mezi semeny mírně až silně zaškrcované, rozpadavé na jednosemenné díly.[2]
Rod ptačí noha zahrnuje 6 druhů a má silně disjunktivní areál. Celkem 5 druhů je rozšířeno ve Starém světě v oblasti Evropy, severní Afriky, jihozápadní Asie a také na Azorských ostrovech, jeden druh (Ornithopus micranthus) v subtropických oblastech Jižní Ameriky. Některé druhy ptačí nohy byly zavlečeny na jiné kontinenty, zejména do Austrálie, na Nový Zéland a do Severní Ameriky.[3][4]
V České republice není žádný druh původní. Místy přechodně zplaněla pěstovaná ptačí noha setá (Ornithopus sativus) a vzácně jsou zavlékány druhy ptačí noha maličká (Ornithopus perpusillus) a ptačí noha smáčknutá (Ornithopus compressus).[2]
Ptačí noha setá (Ornithopus sativus) byla v České republice občas pěstována jako pícnina a zelené hnojení, a to zejména na sušších, písčitých půdách.[2]
Obrázky, zvuky či videa k tématu ptačí noha ve Wikimedia Commons
Ptačí noha (Ornithopus), někdy též ptačinoha, je rod rostlin z čeledi bobovité. Jsou to jednoleté nebo vytrvalé byliny se zpeřenými listy a drobnými motýlovitými květy, rozšířené zejména ve Středomoří, západní Evropě a západní Asii, jeden druh v Jižní Americe. Ptačí noha setá byla v České republice dříve pěstována jako pícnina, některé další druhy jsou vzácně zavlékány.
Ornithopus, im deutschen Sprachraum auch Vogelfuß oder auch Serradella genannt, ist eine Pflanzengattung aus der Tribus Loteae in der Unterfamilie der Schmetterlingsblütler (Faboideae) innerhalb der Familie der Hülsenfrüchtler (Fabaceae).[1]
Die Ornithopus-Arten sind einjährige krautige Pflanzen.[1][2] Die Stängel sind niederliegend bis aufsteigend.[1]
Die wechselständig und meist schraubig angeordneten Laubblätter sind gestielt oder sitzend und 2 bis 15 Zentimeter lang. Die relativ kleinen Nebenblätter sind linealisch und untereinander frei,[2] aber mit dem Blattstiel verwachsen.[1] Die unpaarig gefiederte Blattspreite besteht aus drei bis 18 Paaren von Fiederblättchen plus das Endfiederblättchen. Der Trivialname Serradella bezieht sich auf die gesägt wirkenden Laubblätter. Es sind keine Nebenblättchen vorhanden. Es können Pulvini vorhanden sein. Die Ränder der Blättchen sind glatt.[1]
Achselständig stehen auf einem Blütenstandsschaft[1][3] einfache, meist kopfigen Blütenstände, die jeweils nur wenige Blüten enthalten. Die relativ kurz gestielten Blüten stehen meist über einem Tragblatt, das oft laubblattähnlich ist.[1] Es sind meist Deckblätter vorhanden.[3]
Die relativ kleinen, zwittrigen Blüten sind zygomorph und fünfzählig mit doppelter Blütenhülle.[1] Die fünf haltbaren Kelchblätter sind auf mindestens der Hälfte ihrer Länge zylindrisch oder glockenförmig verwachsen mit fünf meist ± gleichen Kelchzähnen.[1] Die weißen, rosafarbenen oder gelben Kronblätter sind in der typischen Form der Schmetterlingsblüte angeordnet. Die Kronblätter sind genagelt. Die Fahne ist längliche oder kreisförmig. Die zwei Flügel sind nicht mit dem Schiffchen verwachsen und ± länglich.[3] Zwei Kronblätter sind zum Schiffchen verwachsen, das ± gerade ist und stumpf endet.[1][3] Es sind zehn fertile Staubblätter vorhanden. Alle Staubbeutel sind gleich.[3] Es ist nur eine oberständiges Fruchtblatt vorhanden und enthält 7 bis 50 Samenanlagen. Der kahle Griffel ist nach innen gebogen und endet in einer kopfigen Narbe.[1][3]
Die sitzenden, 20 bis 35 Millimeter langen, geraden bis gebogenen Hülsenfrüchte öffnen sich bei Reife nicht und enthalten 7 bis 25 Samen. Die Hülsenfrüchte sind im Querschnitt rund oder abgeflacht, sie sind stark genervt und zwischen den Samen verengt. Es sind Gliederhülsen, die bei Reife in einsamige Teilfrüchte zerfallen.[1] Die relativ kleine Samen sind kugelig bis linsenförmig und enthalten Endosperm und besitzen keinen Arillus.[1][3]
Die Chromosomengrundzahl beträgt x = 7; es liegt meist Diploidie mit einer Chromosomenzahl 2n = 14. vor.[4]
Bei Ornithopus-Arten handelt es sich um helophytische oder mesophytische Therophyten.[1] Es liegt eine Symbiose vor mit stickstofffixierenden Knöllchenbakterien in den Wurzelknöllchen.[1]
Die Bestäubung erfolgt durch Insekten (Entomophilie).[1] Die Diasporen sind die einsamigen Teilfrüchte der Gliederhülse.[1]
Die Gattung Ornithopus wurde 1753 durch Carl von Linné in Species Plantarum, Tomus II, S. 743 aufgestellt.[5] Typusart ist Ornithopus perpusillus L.[5] Synonyme für Ornithopus L. sind: Ornithopodium Mill., Artrolobium Desv.
Die Gattung Ornithopus L. umfasst etwa sechs Arten.[6] Vier von ihnen kommen in Europa vor.[2] Das Hauptverbreitungsgebiet ist der Mittelmeerraum bis Westasien. Eine Art kommt nur in Südamerika vor.[7] Beispielsweise in Australien und Neuseeland sind drei Arten Neophyten.[1][3][7]
Je nach Autor gibt etwa sechs Ornithopus-Arten.[6]
Die meisten Arten werden vielfältig genutzt. Ornithopus-Arten werden fast weltweit zur Futtermittelproduktion und Beweidung angebaut.[7]
Ornithopus, im deutschen Sprachraum auch Vogelfuß oder auch Serradella genannt, ist eine Pflanzengattung aus der Tribus Loteae in der Unterfamilie der Schmetterlingsblütler (Faboideae) innerhalb der Familie der Hülsenfrüchtler (Fabaceae).
Radela (Ornithopus sativus) - to je roscëna z rodzëznë bòbòwatëch. Na Kaszëbach rosło na pòlach dosc wiele radeli.
Bernard Zëchta: Słownik gwar kaszubskich na tle kultury ludowej, Ossolineum, Wrocław - Warszawa - Kraków 1970, tom IV, s. 292[1].
Radela (Ornithopus sativus) - to je roscëna z rodzëznë bòbòwatëch. Na Kaszëbach rosło na pòlach dosc wiele radeli.
Сераделла (Ornithopus) - чанактуулар тукумундагы өсүмдүк уруусу.
Дүйнөдө 11, түрү белгилүү, анын ичинен бирөө эгилме. Ал - бир жылдык, көп бутактуу, ичке сабактуу, ширелүү өсүмдүк. Уз. 50 смче. Жалбырагы 5-20 жуп.
Гүлү мала кызгылт, майда чачыкча. Мөмөсү - чанак, уругу майда. Сераделла Португалия, Испания жана Африкада өсөт.
Кыргыз Совет Энциклопедиясы. Башкы редактор Б. О. Орузбаева. -Фрунзе: Кыргыз Совет Энциклопедиясынын башкы редакциясы, 1980. Том 5. Пирс - Токкана. -656 б.
Сераделла (Ornithopus) - чанактуулар тукумундагы өсүмдүк уруусу.
Дүйнөдө 11, түрү белгилүү, анын ичинен бирөө эгилме. Ал - бир жылдык, көп бутактуу, ичке сабактуу, ширелүү өсүмдүк. Уз. 50 смче. Жалбырагы 5-20 жуп.
Гүлү мала кызгылт, майда чачыкча. Мөмөсү - чанак, уругу майда. Сераделла Португалия, Испания жана Африкада өсөт.
Ornithopus, the bird's-foot,[1] is a genus of flowering plants in the family Fabaceae.
Selected species:
Ornithopus, the bird's-foot, is a genus of flowering plants in the family Fabaceae.
_Ornithopus_compressus_-_Fruits.jpg)
Appearance of the fruits which gave the name to the genus Selected species:
Ornithopus compressus—yellow serradella Ornithopus micranthus Ornithopus perpusillus—little white bird's foot Ornithopus pinnatus—orange bird's foot Ornithopus sativus—serradella, common bird's footLinnunjalat (Ornithopus) on suku hernekasvien heimossa. Siihen kuuluu kuusi lajia.[1]
Linnunjalat (Ornithopus) on suku hernekasvien heimossa. Siihen kuuluu kuusi lajia.
Ornithopus (ornithopes ou pieds d'oiseau), est un genre de plantes dicotylédones de la famille des Fabaceae (légumineuses), sous-famille des Faboideae, originaire des régions tempérées d'Europe, d'Asie de l'Ouest, d'Afrique du Nord et d'Amérique du Sud, qui comprend six espèces acceptées[2].
Selon The Plant List (17 décembre 2018)[2] :
Ornithopus (ornithopes ou pieds d'oiseau), est un genre de plantes dicotylédones de la famille des Fabaceae (légumineuses), sous-famille des Faboideae, originaire des régions tempérées d'Europe, d'Asie de l'Ouest, d'Afrique du Nord et d'Amérique du Sud, qui comprend six espèces acceptées.
Ptičja noga (ptičonoga, tičja noga, lat. Ornithopus), manji biljni rod jednogodišnjeg raslinja iz porodice mahunarki. Pripada mu šest vrsta[1]. Rasprostranjene su po Europi i Novom Zelandu, a neke su uvezene i u Sjevernu Ameriku, O. sativus, ili obična ptičja noga.
Od šest vrsta tri rastu i po Hrvatskoj, to su žuta ptičja noga (O. compressus), ptičonoga majušna (Ornithopus perpusillus) i Ornithopus pinnatus[2].
Ptičja noga (ptičonoga, tičja noga, lat. Ornithopus), manji biljni rod jednogodišnjeg raslinja iz porodice mahunarki. Pripada mu šest vrsta. Rasprostranjene su po Europi i Novom Zelandu, a neke su uvezene i u Sjevernu Ameriku, O. sativus, ili obična ptičja noga.
Od šest vrsta tri rastu i po Hrvatskoj, to su žuta ptičja noga (O. compressus), ptičonoga majušna (Ornithopus perpusillus) i Ornithopus pinnatus.
Seradela (łaćonsce: Ornithopus sativus) je rostlina ze swójby łušćinowcow.
Jeli sy jedyn z mjenowanych njedostatkow skorigował(a), wotstroń prošu potrjecheny parameter předłohi {{Předźěłuj}}. Podrobnosće namakaš w dokumentaciji.
Seradela (łaćonsce: Ornithopus sativus) je rostlina ze swójby łušćinowcow.
Seradėlė (lot. Ornithopus) – pupinių (Fabaceae) šeimos Faboideae pošeimio augalų gentis.
Genties pavadinimas kilęs iš graikų k. žodžių ornis – paukštis ir pous – pėda, šių augalų vaisių išsidėstymas primena paukščio pėdą.
Vienmečiai žoliniai augalai. Augalų stiebai gležni, kylantys. Lapai neporiškai plunksniški. Žiedai sutelkti kekėse ar galvutėse, balsvos ar rožinės spalvos. Ankštys plokščios, su ryškiu gyslų tinkleliu.
Daugiausiai paplitusios Viduržemio pajūrio kraštuose.
Gentyje yra apie 10 rūšių:
Lietuvoje auga dvi rūšys:
Seradela (Ornithopus L.) – rodzaj roślin należący do rodziny bobowatych. Gatunkiem typowym jest Ornithopus perpusillus L.[2].
Jeden z rodzajów podrodziny bobowatych właściwych Faboideae w rzędzie bobowatych Fabaceae s.l.[1]. W obrębie podrodziny należy do plemienia Loteae[3].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa Rosopsida Batsch, podklasa różowe (Rosidae Takht.), nadrząd Fabanae R. Dahlgren ex Reveal, rząd bobowce (Fabales Bromhead), rodzina bobowate (Fabaceae Lindl.), rodzaj seradela (Ornithopus L.)[4].
Seradela (Ornithopus L.) – rodzaj roślin należący do rodziny bobowatych. Gatunkiem typowym jest Ornithopus perpusillus L..
Ornithopus é um género botânico pertencente à família Fabaceae que inclui diversas espécies cultivadas como plantas ornamentais e como forragem.[1]
O género inclui as seguintes espécies validamente descritas:
Na classificação de Lineu o género ocupava a seguinte posição:
Ornithopus é um género botânico pertencente à família Fabaceae que inclui diversas espécies cultivadas como plantas ornamentais e como forragem.
Всього в роді серадела відомо 8 видів, із них один, Серадела посівна (Ornithopus sativus) — має кормове значення (на сіно, зелений корм, силос), також використовується як медонос та на зелене добриво. Як кормову культуру вирощують ще й інші види серадели, із жовтими квітками Ornithopus compressus L. та з жовтуватими Ornithopus ebracteatus Brotero. В Україні поширена переважно на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся, пересічна врожайність зеленої маси 8—12 т з 1 га.
Серадела посівна — однорічна трав'яна рослина із сильно развиненою кореневою системою (стрижневий корінь проростає в глибину до 125 см, і більше), дикі рослини в приморських місцевостях Піренейського півостра (Португалія, Іспанія) і в північно-західній Африці. Окультурена наприкінці XIX — на початку XX століття. При достатньому зволоженні іноді вирощують на пісках та суглинках; на удобрених ґрунтах і з зерном, обробленим нітрагіном, набуває високої урожайності. Цвітіння відбувається в червні — липні розуватими квітами, зібраними по 4—7 в китиці. Квітка метеликового типу: зубці чашки дорівнюють трубочці, вінчик великий (до 1 см), човник тупий. Стебла сильно розгалужені, прості, до 30—60 см висотою, легко вилягають, на початку росту майже сіро-зелені, волосисті, потім стають оголені та жовто-зелені. Листя непарноперисті, з 5-20 парами повздовжньо-ланцетних листочків. Плоди — боби, прямостоячі з перетяжками між насінинами, распадаються на членики, які служать посівним матеріалом. Насіння мілке, приплюснуте, дозріває нерівномірно.
Серадела — цінний медонос. Період цвітіння розтягнутий, за умов достатнього зволоження цвіте до пізньої осені. На рослині налічують по 200—300 (а то й більше) квіток. Кожна квітка за добу виділяє до 0,07-0,1 мг цукру. Медопродуктивність 30-35 кг на гектар.[1]
Серадела — холодостійка культура, насіння здатне проростати при температурі 1-2°С, а сходи і дорослі рослини переносять приморозки до 5-6°С. Вологолюбна. Її сіють як парозаймаючу (основну), проміжну (підсівають під озимі), ущільнюючу кормову культуру (в сумішах із люпином, горошком). Це корисна кормово-сидеральна культура — рекомендується перший укіс скошувати на зелений корм, а другий заорювати в ґрунт.
Вирощуючи сераделу особливу увагу надають чистоті ґрунту від бур'янів. У перші 40-45 днів вегетативна частина її росте дуже повільно, але формується добре розвинута коренева система. В цей час рослини страждають від конкуруючих шкідливих рослин. Враховуючи таку особливість серадели, гарним її місцем у сівозміні буде після просапних культур, потім — після злаків (за умови їх гарного догляду). Після 45-50 днів починає інтенсивно наростати вегетативна маса і серадела потребує багато вологи. Не вимоглива до світла, тіньовитривала, тому добре витримує затінення покривною культурою.
Посів відбувається ранньою весною. Зацвітає на 40-45 день, цвітіння триває все літо. Середній урожай серадели сягає 200—300 центнерів з гектару зеленої маси, при нормі висіву 40-50 кг/га. Зелена маса серадели облистнена, ніжна, охоче поїдається всіма видами тварин. У 100 кг зеленої маси міститься 17-20 кормових одиниць (к.о.) і міститься 2,7 кг засвоюваного протеїну, в 100 кг сіна — 48-50 к.о. і 16-17 % протеїну. Сераделу високо цінують як кормову рослину. І сіно, і зелена маса містить ніжні пагони, багаті білками та поживними речовинами, при цьому відсутні будь-які гіркоті речовини. За цими якостями серадела перевершує конюшину, при цому висока поживна цінність отави зберігається до кінця цвітіння. Після скошування рослини швидко відростають. Добре переносить витоптування тваринами, тому використовують як пасовищну траву. Можна згодовувати тваринам у чистому вигляді, оскільки не призводить до захворювання на тимпанію (здуття).
На припасічних ділянках та у садах (у міжряддях) також корисно висівати сидарелу (під покривом фацелії) заорюючи її на зелене добриво. При посівах суміші беруть повну норму висіву насіння сидарели та 2/3 норми насіння фацелії. Це значно продовжує медозбір цих площ та продовжує взяток до осені.[1]
Однією з найцінніших властивостей серадели є здатність рости на бідних піщаних ґрунтах. За це її ще називають конюшиною пісків. Добре росте на піщаних і супіщаних, осушених торфових ґрунтах. Може рости на кислих ґрунтах при рН 5-5,2.
В Україні поширені сорти Скоростигла 3587, Яворівська місцева, Любешівська місцева.
Це незавершена стаття про Бобові.Ornithopus là một chi thực vật có hoa thuộc họ Fabaceae.
Các loài:
Bài viết liên quan đến tông đậu Loteae này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
Ornithopus là một chi thực vật có hoa thuộc họ Fabaceae.
Các loài:
Ornithopus compressus Ornithopus sativus Ornithopus perpusillus Ornithopus pinnatusOrnithopus L., 1753
Типовой вид Виды
Сераде́лла (лат. Ornithopus) — род травянистых растений подсемейства Мотыльковых (Faboideae) в составе семейства Бобовые. Плоды имеют сходство с птичьей лапой, отчего сераделла имеет ещё название Птиценожка. Название «Сераделла» происходит от порт. serradela и исп. serradella (порт. serreado, исп. serrado — «зубчатый, зазубренный»).
Всего в роду сераделла известно 8 видов; из них один вид — Сераделла посевная (лат. Ornithopus sativus) — имеет кормовое значение в России, также используется как медонос и зелёное удобрение. Как кормовые культуры разводятся ещё и другие виды сераделлы, с жёлтыми цветками Ornithopus compressus L. и с желтоватыми Ornithopus ebracteatus Brotero.
Сераделла посевная — однолетнее травянистое растение с сильно развитой корневой системой (стержневой корень уходит в глубину на 125 см и более), дикорастущее в приморских местах Пиренейского полуострова (Португалия, Испания) и в северо-западной Африке. Окультурена в конце XIX — начале XX века. При достаточном увлажнении разводится иногда по пескам и суглинкам; на удобренных почвах и с семенами, обработанными нитрагином, обладает высокой урожайностью. Цветёт в июне — июле и приносит розоватые цветки, собранные по 4—7 в кисти. Цветок типа мотыльковых; зубцы чашечки равны её трубочке; венчик крупный (до 1 см); лодочка тупая. Стебли сильноветвящиеся, приподнимающиеся, простые, до 30—60 см высоты, легкополегающие, в молодости почти серо-зелёные, волосистые, в старости голые и жёлто-зелёные. Листья непарноперистые, с 5-20 парами удлиненно-ланцетных листочков. Плоды — бобы, прямостоячие с перетяжками между семенами, распадающиеся на членики, служащие посевным материалом. Семена мелкие, созревают неравномерно, имеют сплюснутый вид.
При выращивании сераделлы обращают внимание на чистоту почвы от сорных трав, от которых растение сильно страдает, так как вначале развивается очень медленно. Разводится сераделла или в смеси с другими кормовыми растениями (виковой мещанкой, люпинами), или чистым посевом. В последнем случае самое благоприятное для сераделлы в севообороте место — после пропашных растений, затем — после хлебных растений (при хорошей обработке). Лучшим покровным растением для сераделлы считается озимая рожь, допускающая более ранний посев и не задерживающая вследствие ранней уборки развития сераделлы. При соответствующих родине сераделлы климатических, также почвенных условиях, то есть при возделывании сераделлы на почвах лёгких, свободных от сорных трав и не страдающих от недостатка влаги, посев травы под озимую рожь представляется лучшим способом её культуры. В этом случае сераделла, не требуя особых расходов по обработке почвы и не истощая сильно последней, даёт, смотря по местным сельскохозяйственным условиям (хороший подножный) зелёный или силосованный корм или отличное зелёное удобрение для последующих культур. В Германии сераделла главным образом используется как промежуточное растение между двумя колосовыми хлебами. Быстро отрастает после покоса, из-за чего удобна для последующего выпаса скота.
Посев происходит ранней весной. Зацветает на 40-45 день, цветение длится всё лето. В среднем урожай сераделлы достигает: зелёной массы 200—300 центнеров с гектара, при норме высева 40-50 кг/га. Очень высоко сераделлу ценят в качестве кормового растения. И сено, и сырая трава её представляют богатые белками нежные и не содержащие в себе каких-либо горьких веществ корма. В этом отношении сераделла не только не уступает красному клеверу, но и превосходит его тем, что высшая питательность её зелёной массы сохраняется несколько дольше, именно до конца цветения. На 100 кг зелёной массы приходится 15,3 кормовых единиц и содержится 2,7 кг усвояемого протеина.
Сераде́лла (лат. Ornithopus) — род травянистых растений подсемейства Мотыльковых (Faboideae) в составе семейства Бобовые. Плоды имеют сходство с птичьей лапой, отчего сераделла имеет ещё название Птиценожка. Название «Сераделла» происходит от порт. serradela и исп. serradella (порт. serreado, исп. serrado — «зубчатый, зазубренный»).
_(7982432014).jpg)
.jpg)
_Ornithopus_compressus_-_Fruits.jpg)
