Листки супротивні, прості, цілокраї. Квітки білі, правильні, дрібні, зібрані в зонтиковидні суцвіття на кінцях пагонів. Плоди — соковиті округлі кістянки, чорні, блакитні або білі.
Різні джерела класифікують свидину, у ранзі різних таксономічних одиниць. Українська радянська енциклопедія описувала її як рід, до якого належить близько 40 видів, поширених у Північній півкулі (переважно в південно-східній частині Азії та Північній Америці). Кустовська А. В. у своїй кандидатській дисертації на основі аналізу літературних даних з морфологічних, анатомічних, каріологічних, хемотаксономічних та палеоботанічних досліджень видів Cornaceae вважає обґрунтованим виділення Swida в окремий рід, що містить 28 видів.[1]
Радянський «Биологический энциклопедический словарь» (головний редактор М. С. Гиляров) теж описував її як рід із застереженням, щой іноді його включають в рід кизил. Те саме робить і «Большой энциклопедический словарь» Свидина // Большой Энциклопедический словарь. 2000. (рос.).
Деякі джерела розглядають Swida як підрід роду Cornus.[2]
Деякі джерела об'єднують дерен, кизил і свидину в один рід дерен (Cornus).[3][4] На сайті спільного проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» майже всі види Swida, крім одного (Swida mombeigii (Hemsl.) Soják) розглядаються як синоніми видів роду Cornus.[5]
В Україні росте 2 види:
Крім того, в Україні вирощуються як декоративні: