dcsimg

Anoxia pilosa ( Italian )

provided by wikipedia IT

Anoxia pilosa (Fabricius, 1792) è un coleottero appartenente alla famiglia degli scarabaeidae (sottofamiglia melolonthinae).

Descrizione

Adulto

A. pilosa si presenta come un grosso coleottero, dal corpo robusto e cilindrico. Come le altre specie del genere Anoxia, presenta la parte inferiore del corpo coperto da una evidente pubescenza e una peluria sottile sulla parte superiore. Le femmine presentano delle dentature sulle zampe anteriori. Le sue dimensioni stazionano tra i 17 e i 25 mm.[1]

Larva

Le larve hanno l'aspetto di grossi vermi bianchi dalla forma a "C". Presentano 3 paia di zampe atrofizzate e il cranio sclerificato.

Biologia

 src=
Accoppiamento.

Gli adulti appaiono in estate e possono essere osservati volare dal tardo pomeriggio fino al crepuscolo e gli accoppiamenti avvengono sul suolo. Predilige ambienti stepposi. A. pilosa, può essere occasionalmente dannosa per alcune colture.[1]

Distribuzione

A. pilosa è diffusa nell'Europa orientale, dall'Italia del nord alla Russia e all'Asia centrale.[1]

Note

  1. ^ a b c Alberto Ballerio, Antonio Rey, Marco Uliana, Marco Rastelli, Sergio Rastelli, Marcello Romano, Loris Colacurcio, Anoxia pilosa, su societaentomologicaitaliana.it, Scarabeoidea d'Italia.

 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autori e redattori di Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia IT

Anoxia pilosa: Brief Summary ( Italian )

provided by wikipedia IT

Anoxia pilosa (Fabricius, 1792) è un coleottero appartenente alla famiglia degli scarabaeidae (sottofamiglia melolonthinae).

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autori e redattori di Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia IT

Хрущ волохатий ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Опис

Брунатно-чорний жук, 1,7-2,6 см у довжину. Надкрила чорні. Тіло вкрито довгими сірими волосками, пронотум у білуватих волосках. Булава антен у самців має 5 лопатей, у самиць — 4 лопаті. Пігідій з невеликою ямкою. Самці дрібніші.[1]

Личинка біла або жовтувато-біла, голова жовтого кольору, на нижній поверхні кінця черевця має невпорядковано розташовані гачкуваті щетинки. Досягає 4,5-5,5 см у довжину. Лялечка світло-жовта, 1,8-2,7 см довжиною.[2]

 src=
Парування самця й самиці хруща волохатого під час масового виліту ввечері (Україна)

Спосіб життя

Зустрічається в степу та лісостепу, переважно на піщаних ґрунтах. Самиця відкладає в ґрунт одну кладку, яка містить близько 20 яєць (за іншими даними — по одному або грудками по 6-7 яєць декілька разів[2]). Через 4-5 тижнів з яєць виходять личинки. Личинка розвивається впродовж 2-3 років, живиться спочатку перегноєм, пізніше коренями різних рослин.[3]

Зимують в ґрунті личинки 2-го і 3-го віку, а також імаго, на глибині 10-30 см (за іншими даними — до 1 м[2]). Дорослі особини літають з кінця травня до початку липня, личинки з'являються з кінця червня. Імаго не живляться.[3]

Поширення

Хрущ волохатий зустрічається в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі. Відомий з Італії, Австрії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Чорногорії, України, півдня Європейської частини Росії.[4]

В Україні відомий з центральних, південних та східних областей[5].

Господарське значення

Личинки в разі масового розмноження пошкоджують корені садово-плодових культур.[3][2]

Примітки

  1. Е.Л. Гурьева, О.Л. Крыжановский (1965). У Г.Я.Бей-Биенко. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. 2. Жесткокрылые и веерокрылые (89). Москва - Ленинград: Наука. с. 197.(рос.)
  2. а б в г Савковский, П. П. (1990). Атлас вредителей плодовых и ягодных культур (вид. 5). Киев: Урожай. с. 27.(рос.)
  3. а б в С. О. Трибель, О. О. Стригун, О. М. Гаманова (March 2014). Найпоширеніші в Україні пластинчастовусі фітофаги і їх шкідливість. Захист і карантин рослин (60): 386–414.
  4. Anoxia (Anoxia) pilosa (Fabricius, 1792). Fauna Europaea(англ.)
  5. В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK