Це великі, міцної статури гризуни вагою 4-6 кг, але деякі особини досягають 9 кілограмової ваги. Загальне забарвлення верхньої частин тіла крапчасте жовтувато-коричневе або сірувато-коричневе, а нижньої — сірувате або білувате. Підшерстя відсутнє, волосяний покрив грубий. Морда тупа, вуха і хвіст короткі. Хвіст зрідка покритий короткими щетинистими волосками. Довжина голови й тіла: 350—610 мм, хвоста: 65-260 мм. П'ятий палець передньої лапи малий, а кігті сильні, адаптовані до копання. Задні ноги дещо більші.
Очеретяні щури вміють плавати й пірнати і значною мірою прив'язані до води, де вони ховаються в заплутаній рослинності або в норах. Самцям властиві ритуальні турніри, під час яких вони тиснуть один одного морда об морду, і тупа форма цієї частини тіла сприяє таким турнірам, дозволяючи уникнути ушкоджень.
Загалом вони нічні тварини, але можуть проявляти активність і вдень. Зір у них не дуже хороший, зате добре розвинений нюх і слух. Їм необхідна висока трава як для жител так і для їжі. Вони травоїдні й завдають значної шкоди місцевим культурам, зокрема, маніоці й цукровій тростині. Іноді можуть використовувати для жител ущелини, термітники нори трубкозуба чи їжатця. Якщо жоден з них недоступний, можуть самі рити неглибокі нори. Не зважаючи на свою зовнішність, швидкі й моторні. Іноді гризуть скам'янілі кістки, для регулювання росту різців.
Очеретяні щурі є важливим джерелом білків для багатьох місцевих жителів. На них влаштовують полювання із собаками і списами; також є приклади одомашнення.
