Das Alpen-Felsenblümchen (Draba alpina) ist eine Art aus der Gattung der Felsenblümchen (Draba) und gehört zu den Kreuzblütengewächsen (Brassicaceae). Der Name der Art ist eigentlich nicht genau zutreffend, da die Art den Alpen in Europa fehlt; sinngemäß gemeint ist eigentlich "Alpines Felsenblümchen".
Die mehrjährige krautige Pflanze bildet kleinere Polster, kann aber auch halbstrauchig wachsen. Sie wird etwa 5 bis 20 cm hoch. Die in einer Rosette angelegten Blätter sind ganzrandig und dünn. Die Blattoberseite erscheint kahl, während die Blattunterseite, sowie der blattlose Stängel mit Sternhaaren besetzt sind.
Die Blüten des Alpen-Felsenblümchens, aus denen sich später glatte, elliptische Schötchen entwickeln, besitzen vier gelbe oder weiße Kronblätter, die 3,5 bis 5 mm lang sein können und zum Ende schmaler werden. Der Fruchtstand hat eine längliche, traubenförmige Gestalt mit sich ausbreitenden Zweigen.
Die Blütezeit ist von Juni bis Juli.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 64, 80 oder 120.[1]
Das Alpen-Felsenblümchen kommt auf feuchten, kalkigen Böden in alpinen und polaren Regionen vor, fehlt jedoch den Alpen. Bevorzugte Standorte sind Schneetälchen, Felssimse und Fließerdeböden.
Das griechische Wort drabe, von dem sich der wissenschaftliche Name ableitet, bedeutet "scharf", "bitter" oder auch "brennend". "Alpinus" meint hier die alpine Stufe; nicht das Gebirge der Alpen.
Das Alpen-Felsenblümchen (Draba alpina) ist eine Art aus der Gattung der Felsenblümchen (Draba) und gehört zu den Kreuzblütengewächsen (Brassicaceae). Der Name der Art ist eigentlich nicht genau zutreffend, da die Art den Alpen in Europa fehlt; sinngemäß gemeint ist eigentlich "Alpines Felsenblümchen".
Kultakynsimö (Draba alpina) on pohjoisen pallonpuoliskon arktisten alueiden keltakukkainen kynsimökasvi. Suomessa laji on hyvin harvinainen Käsivarren tuntureiden kasvi ja se on rauhoitettu luonnonsuojelulailla.[1]
Monivuotinen kultakynsimö kasvaa 5–15 cm korkeaksi. Varsi on haaraton, lehdetön ja kukkaperiä myöten karvainen. Tummanvihreät lehdet ovat suikeita tai pitkulaisia, ehytlaitaisia ja niukkakarvaisia. Lehdet ovat ruusukkeena kasvin tyvessä. Kukissa on neljä hohtavankeltaista terälehteä, ja ne kasvavat terttumaisena kukintona lehdettömän kukkavarren päässä. Kyltakynsimö kukkii Suomessa heinä-elokuussa. Lidut ovat alle sentin pituisia, siirottavia, kaljuja ja selväotaisia. Kultakynsimö on ainoa Suomen tuntureilla esiintyvistä kynsimölajeista, jonka kukinto on keltainen.[2]
Kultakynsimö on arktis-alpiininen, sirkumpolaarinen kasvi. Sitä tavataan Ruotsin ja Norjan tunturiseuduilla, Kuolan niemimaalla, Pohjois-Venäjän ja Siperian arktisilla alueilla, Alaskassa, Pohjois-Kanadassa, Grönlannissa, Islannissa ja Huippuvuorilla.[3] Suomessa kultakunsimöä on tavattu ainoastaan Käsivarren Lapin luoteisosan suurtuntureilla Mallalla ja Saanalla.[4] Lajin epäillään hävinneen Mallan luonnonpuistosta poronhoidon loputtua, kun kasvuympäristö on kasvanut umpeen.[5]
Kultakynsimö on keskipaljakan kasvi. Suomessa sitä tavataan noin 900 metrin korkeudella varjoisilla, kosteilla kallioilla lumenviipymien reunamailla. Kultakynsimö on kalkinsuosija.[4]
Kultakynsimö (Draba alpina) on pohjoisen pallonpuoliskon arktisten alueiden keltakukkainen kynsimökasvi. Suomessa laji on hyvin harvinainen Käsivarren tuntureiden kasvi ja se on rauhoitettu luonnonsuojelulailla.
Gulldraba (Draba alpina) är en växtart i familjen korsblommiga växter.
Gulldraba (Draba alpina) är en växtart i familjen korsblommiga växter.
Рослини Ісландії та Ян-Маєн все ще є спірними, вони належать чи Draba oxycarpa чи D. alpina, чи обом видам. Вид D. alpina найбільш схожий на D. oxycarpa. Найнадійніші діагностичні ознаки, як видається, такі: в D. alpina пелюстки порівняно вузькі, чашолистки вузькі, приблизно вдвічі більші в довжину ніж у ширину і мають пурпур відтінок, плоди голі або слабо волосисті також на клапанах, насіння середньо коричневе й трохи менше (1.3 × 1.0 мм); у D. oxycarpa пелюстки ширші, чашолистки ширші, приблизно в 1–1.5 більші в довжину ніж у ширину й не мають пурпурного відтінку, плоди волохаті лише незначно по шву між клапанами, насіння чорнувате і трохи більше (1.4 × 1.1 мм).
Це багаторічні поодинокі трав'янисті рослини. Базальний каудекс злегка вкритий залишками листя й утворює одну або кілька згрупованих розеток, формуючи невеликі вільні купини. Кожна розетка потенційно з одним квітковим стеблом без листя. Квіткові стебла висхідні, сильно подовжуються під час і після цвітіння до (5)10–20(25) см, рідкісно опушені. Листки чергові, зелені, до 30 × 8 мм, цільні, оберненоланцетовиді або оберненояйцевиді, гострі, цілокраї або рідше з 1–2 зубцями, серединні жилки не опуклі. Верхні поверхні листків голі або слабо опушені невеликими волосками, нижні поверхні листків від слабо до помірно опушені такими ж волосками; краї листків опушені простими волосками до 1 мм завдовжки й значно дрібнішими розгалуженими волосками.
Суцвіття — китиці, в основному 3–6-квіткові, але іноді до 20, дуже короткі в фазі цвітіння, але до 4–5 см в стадії плодоношення. Квітконіжки 3–6 мм, товсті й опушені. Квіти радіально симетричні з 4 вільними чашолистками й пелюстками. Чашолистки до 3,5 × 1.7 мм, вузько яйцеподібні, еліптичні або оберненояйцевиді, темно-сірувато-зелені й часто з додаванням дещо фіолетового кольору, з дуже вузькими білими полями. Пелюстки до 7 × 3 мм, вузько оберненояйцевиді, з надрізом, яскраво-жовтого кольору (рідко блідо-жовті). Плоди — стручки до 7 × 4 мм, темно-сірувато-зелені, від еліптичних до вузько яйцеподібних, голі, рідко від рідко до більш помірно опушені. Насіння 7–10 у кожній комірці, до 1,3 × 1.0 мм, середньо-коричневого забарвлення.
Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Немає спеціального пристосування до поширення насіння.
Північна Америка (Ґренландія, Східна Канада), Євразія (Фарерські острови, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], північно-європейська Росія).
Населяє вологу тундру й гребені, гравійні ділянки й пляжі, снігопокривні місця; росте також на порушених ділянках, таких як узбіччя. Вид адаптований до великої тривалості снігового покриву й укороченого сезону зростання, але також присутній в більш відкритих ділянках з меншою кількістю снігу, поки є багато вологи в ґрунті.
Draba alpina là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Draba alpina là một loài thực vật có hoa trong họ Cải. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Draba alpina L., 1753
Кру́пка альпи́йская[2] (лат. Draba alpina) — вид двудольных растений рода Крупка (Draba) семейства Капустные (Brassicaceae). Таксономическое название опубликовано шведским ботаником Карлом Линнеем в 1753 году[3][4].
Встречается в Гренландии, Канаде, Финляндии, Норвегии, России и Швеции[5].
Многолетнее растение.
Листья только прикорневые, обратнояйцевидной или ланцетной формы.
Соцветие — кисть, несущая 6—18 цветков с ярко-жёлтыми лепестками.
Плоды эллиптической формы. Семена яйцевидные, светло-коричневого цвета. Цветёт в июне — августе[5].
Число хромосом 2n=80[5].
Внесён в Красную книгу Восточной Фенноскандии, а также в Красные книги Камчатского края, Республики Коми и Мурманской области[2].
Синонимичные названия[3]:
Кру́пка альпи́йская (лат. Draba alpina) — вид двудольных растений рода Крупка (Draba) семейства Капустные (Brassicaceae). Таксономическое название опубликовано шведским ботаником Карлом Линнеем в 1753 году.
高山葶苈（学名：Draba alpina）为十字花科葶苈属下的一个种。
|access-date=中的日期值 (帮助)
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 