Загальна біоморфологічна характеристика
Ілюстрація щириці лободовидної у виданні
Britton, N. L., and A. Brown. 1913. «An illustrated flora of the northern United States, Canada and the British Possessions». 3 vols. Charles Scribner's Sons, New York. Vol. 2: 3.
Квітки щириці лободовидної
Насіння щириці лободовидної у збільшеному вигляді
Пізній ярий однорічник. Стебло здебільшого лежаче, від основи гіллясте, білувате, голе або коротко волосисте вгорі, досить густо олблистяне, 15-50 см заввишки. Листя оберненояйцеподібне або лопатчате, до довгасто (обернено) ланцетовидного; на верхівці здебільшого з тонким шипиком, до 1 мм завдовжки, до основи поступово звужене в черешок, по краю світло облямоване. Квітки зібрані в пазухи клубочками; приквітки ланцетні, коротші за оцвітину. Оцвітина чотиричленна (іноді на одній і тій самій рослині зустрічаються і квіти з оцвітиною з 5 листочків); у пильникових квіток листочки оцвітини яйцевидно-ланцетні, коротко загострені, біля пестичних — довгасто-ланцетні, неоднакові за довжиною, біля основи з хрящуватим потовщенням. Плід — коробочка округло еліптична, коротша за найдовший листочок оцвітини (який має 2-2,5 мм завдовжки), що відкривається поперек здебільшого червонуватою кришечкою; насіння 1,3-1,5 мм завбільшки, округло-яйцевидне, чорне, не сильно блискуче. Маса тисячі насінин 0,5-0,6 г. Максимальна плодючість однієї рослини до 700 тис. насінин. Насіння сходять з глибини не більше 8 см, зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Сходи з'являються при мінімальній температурі 7-8 °С, оптимальній — 30-36 °С.
Поширення
Майже космополітичний вид. Активно розповсюджується всіма континентами.
Природний ареал
-
Північна Америка
-
Субарктична Америка: США — Аляска
- Східна Канада: Нью-Брансвік, Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Онтаріо, Острів Принца Едуарда, Квебек
- Західна Канада: Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван
- Північний Схід США: Коннектикут, Індіана, Массачусетс, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсильванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія
- Північний Центр США: Іллінойс, Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Оклахома, Південна Дакота, Вісконсин
- Північний Захід США: Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг
- Південь США: Алабама, Арканзас, Делавер, Округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія
- Півнденний Центр США: Нью-Мексико, Техас
- Південний Захід США: Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта
Інтродукція
Широко інтродукована в інших регіонах світу.
В Україні росте на полях, городах, при дорогах, вздовж залізничних колій, майже повсюдно, але більше в південних областях.
Екологія
Ксеромезофіт, не виносить затоплення. Найбільш рясний в степовій зоні, дуже рідкісний в тайговій зоні. Росте в долинах річок, на низовинах і в нижньогірському поясі, рідко в середньогірському.
Господарське значення
Засмічує посіви, особливо просапні, рідше інші культури, рудерально. У посівах рису ніколи не зустрічається. В зернових та інших культурах суцільної сівби — рідкісна рослина. Бур'ян, стійкий в просапних і городніх культурах, особливо зрошуваних.
Захисні заходи: пожнивне лущення, міжрядна обробка, хімічна прополка.
Особливістю насіння щириці є здатність проростати пізно весною або влітку після міжрядних обробітків.
Лікарське значення
Рослина містить сапоніни, алкалоїди, дубильні речовини. Листя використовуються зовнішньо при пухлинах.
Див. також
Примітки
Література
-
Веселовський І. В., Лисенко А. К., Манько Ю. П. Атлас — визначник бур'янів. — Київ: «Урожай», 1988. — 371 с.
-
Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
-
Флора СССР, т. 6. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: АН СССР, 1936. 956 с.
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992, 312 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
- Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Manual of the vascular plants of Texas. (англ.)
- Costea, M. & F. J. Tardif. 2003. The biology of Canadian weeds. 126. Amaranthus albus L., A. blitoides S. Watson and A. blitum L. Canad. J. Pl. Sci. 83:1039-1065. (англ.)
- El-Hadidi, M. N. & M. S. Abdallah. 1980-. Flora of Egypt. (англ.)
- Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
- FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
- Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2. (англ.)
- Hickman, J. C., ed. 1993. The Jepson manual: higher plants of California. (англ.)
- Hitchcock, C. L. et al. 1955–1969. Vascular plants of the Pacific Northwest. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- Munro, D. B. Canadian poisonous plants information system (on-line resource). (англ.)
- Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
- Scoggan, H. J. 1978–1979. The flora of Canada, 4 vol. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- Standley, P. C. 1917. Amaranthaceae. 21(2):115 In: Britton, N. L. et al., eds. ser. 1; C. T. Rogerson, ed. ser. 2, North American flora ser. 1, 1905–1957; ser. 2, 1954–1972 21(2):115. (англ.)
- Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. (англ.)
- Whitson, T. D. et al., eds. 1999. Weeds of the West, ed. 5. (англ.)
- Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
Джерела
Посилання