Die Rüsselegel (Rhynchobdellida) sind eine Ordnung der Egel (Hirudinea), die als Parasiten oder Prädatoren an Fischen oder verschiedenen anderen Kleintieren leben.
Die Rüsselegel zeichnen sich durch einen vorstülpbaren spitzen Rüssel (Proboscis) aus, mithilfe dessen die Haut des Wirtes beziehungsweise der Beute durchdrungen wird und das Blut beziehungsweise die Körpersäfte eingesogen werden. Der eingestülpte Rüssel ruht in einer zylindrischen Rüsselscheide. Der Magen der Rüsselegel ist zur Aufnahme großer Blutmengen sehr dehnungsfähig und weist zur Speicherung der Nahrung paarige Aussackungen auf. Die Rüsselegel haben am Vorderende 1, 3 oder 4 Augenpaare. Auch am hinteren Saugnapf kann es bei einzelnen Arten Augen geben.
Das Coelom der Rüsselegel ist als System zusammenhängender Hohlräume (Lakunen) ausgebildet, zwischen denen sich Muskelstränge und Bindegewebe befinden. Anders als bei den Schlundegeln und Kieferegeln gibt es ein voll ausgebildetes primäres geschlossenes Blutgefäßsystem, dessen Gefäße innerhalb der Coelom-Lakunen verlaufen. Das Blut ist in der Regel farblos.
Die zwittrigen Tiere tauschen ihr Sperma in Spermatophoren aus und befestigen dieses am Körper des Sexpartners, so dass die Spermien die Haut durchdringen können.
Die ausschließlich aquatischen Rüsselegel sind als Parasiten oder Prädatoren weltweit teils in Meeren, teils in Binnengewässern oder in Brackwasser verbreitet. Fast alle marinen Egel gehören in die zu den Rüsselegeln zählende Familie der Fischegel (Piscicolidae, früher auch Ichthyobdellidae genannt).
Die Fischegel haben einen zylindrischen Körper und einen deutlich abgesetzten glockenförmigen vorderen Saugnapf, einige Süßwasserarten wie der Gemeine Fischegel (Piscicola geometra) auch als Kiemen dienende, nach außen ragende bläschenförmige Coelomfortsätze. Während die meisten Arten dieser Familie Meeresbewohner sind, lebt der Gemeine Fischegel im Süßwasser, wo er verschiedene Fischarten befällt. Die Plattegel oder Knorpelegel (Glossiphoniidae) sind ausschließlich Süßwasserbewohner, die im Gegensatz zu anderen Egeln Brutpflege betreiben und teilweise auch ihre Jungen mit sich tragen. In dieser Familie gibt es neben Prädatoren wie dem Kleinen Schneckenegel (Alboglossiphonia heteroclita), dem Großen Schneckenegel (Glossiphonia complanata) und dem Zweiäugigen Plattegel (Helobdella stagnalis) auch zahlreiche ektoparasitische Arten, darunter der an Fischen und Fröschen saugende Vieräugige Plattegel (Hemiclepsis marginata), der Schildkrötenegel Placobdella costata und der Entenegel (Theromyzon tessulatum). Teils an limnischen, teils an marinen Schildkröten saugen auch die Schildkrötenegel der Familie Ozobranchidae, darunter die japanische und chinesische Süßwasserart Ozobranchus jantseanus. Die Ozobranchidae sind nur wenige Millimeter groß und fallen durch ihre fingerförmigen oder gebüschelten Kiemen auf.
Peter Ax nennt als Autapomorphie der monophyletischen Gruppe Rhynchobdellida die Entwicklung des Pharynx zu einem charakteristischen ausstülpbaren Stechrüssel. Sie bilden innerhalb der Euhirudinea die Schwestergruppe der Rüssellosen Egel (Arhynchobdellida). Die Rüsselegel umfassen folgende Familien:
Die Rüsselegel (Rhynchobdellida) sind eine Ordnung der Egel (Hirudinea), die als Parasiten oder Prädatoren an Fischen oder verschiedenen anderen Kleintieren leben.
Rhynchobdellida (from the Greek rhynchos, mouth, and bdellein, sucking),[1] the jawless leeches or freshwater leeches,[2] are an order of aquatic leeches.[3][4] Despite the common name "freshwater leeches", species are found in both sea and fresh water. They are defined by the presence of a protrusible proboscis instead of jaws, and having colourless blood.[5][6][7] They move by "inchworming"[8] and are found worldwide. The order contains 110 species, divided into 41 genera and three families.[8] Members of the order range widely in length, usually between 7 and 40 mm.[2] They are hermaphrodite.[2] The order is not monophyletic.[9]
Instead of jaws and teeth, Rhynchobdellidae have protrusible proboscises, which they use to penetrate the host's skin.[2][10] Mouths of Rhynchobdellidae species are small holes from which the proboscis can be protruded.[10] The proboscis then sucks out the desired bodily fluid from the host: usually blood or coelomic fluid in the case of invertebrate victims.[9]
Rhynchobdellidae are either sanguivorous or predatory. Sanguivorous species usually feed on a variety of other animals, using their proboscis to host's skin. They generate anticoagulants (like mosquitoes) and natural anaesthetia to help the feeding.[2] Predatory Rhynchobdellidae have digestive enzymes that help break down their prey, which usually consists of small invertebrates such as insect larvae or amphipods.[2]
The Glossiphoniidae, the freshwater jawless leeches, or leaf leeches (due to their shape)[11] are freshwater leeches, flattened, and with a poorly defined anterior sucker.[2] The family Glossiphoniidae contains one of the world's largest species of leech, the giant Amazon leech, which can grow up to 45 cm in length.[12] Many species show extended parental care, keeping eggs in nests or pouches and caring for and feeding the young.[2][13] They feed on both vertebrate and invertebrate animals.[4]
The Piscicolidae occur in both freshwater and seawater, have cylindrical bodies, and a usually well-marked, bell-shaped, anterior sucker.[2][4] They are parasites of fish.[11][4] The family was originally divided into three subfamilies based on species' pulsatile vesicles, but the subfamilies were disbanded in 2006.[4]
Ozobranchidae are primarily parasitic on marine turtles, and are sometimes merged with the Piscicolidae.[2][4]
Rhynchobdellida (from the Greek rhynchos, mouth, and bdellein, sucking), the jawless leeches or freshwater leeches, are an order of aquatic leeches. Despite the common name "freshwater leeches", species are found in both sea and fresh water. They are defined by the presence of a protrusible proboscis instead of jaws, and having colourless blood. They move by "inchworming" and are found worldwide. The order contains 110 species, divided into 41 genera and three families. Members of the order range widely in length, usually between 7 and 40 mm. They are hermaphrodite. The order is not monophyletic.
Rhynchobdellida es un grupo de sanguijuelas acuáticas y parásitas que en lugar de una mandíbula poseen una probóscide evaginable característica.[1]
Rhynchobdellida es un grupo de sanguijuelas acuáticas y parásitas que en lugar de una mandíbula poseen una probóscide evaginable característica.
Rhynchobdellida est un groupe de sangsues aquatiques et parasites qui, à la place d'une mandibule, possèdent une trompe (proboscis) dévaginable caractéristique..
Pijawki ryjkowe (Rhynchobdellida) – rząd pijawek obejmujący wyłącznie wodne gatunki, których gardziel jest przekształcona w umięśniony, wysuwalny ryjek (proboscis) rurkowatego kształtu. Ich ciało jest zbudowane z 34 segmentów[2]. Mają skomplikowany układ krwionośny oddzielony od wtórnej jamy ciała[3]. Ich krew jest bezbarwna[4]. Produkują spermatofory.
Są to gatunki słodkowodne lub morskie, krwiopijne, pasożytujące na bezkręgowcach i kręgowcach.
Znanych jest około 300 gatunków, które na podstawie wtórnego pierścieniowania[2] grupowane są w rodzinach:
W Polsce występują 33 gatunki pijawek ryjkowych[5], m.in. pijawka rybia, pijawka kacza i odlepki[6] z rodzaju Glossiphonia.
Pijawki ryjkowe (Rhynchobdellida) – rząd pijawek obejmujący wyłącznie wodne gatunki, których gardziel jest przekształcona w umięśniony, wysuwalny ryjek (proboscis) rurkowatego kształtu. Ich ciało jest zbudowane z 34 segmentów. Mają skomplikowany układ krwionośny oddzielony od wtórnej jamy ciała. Ich krew jest bezbarwna. Produkują spermatofory.
Są to gatunki słodkowodne lub morskie, krwiopijne, pasożytujące na bezkręgowcach i kręgowcach.
Znanych jest około 300 gatunków, które na podstawie wtórnego pierścieniowania grupowane są w rodzinach:
Glossiphoniidae Ozobranchidae PiscicolidaeW Polsce występują 33 gatunki pijawek ryjkowych, m.in. pijawka rybia, pijawka kacza i odlepki z rodzaju Glossiphonia.
São sanguessugas que possuem uma probóscide eversível, aquáticas. Possuem sistema circulatório e parasitam peixes marinhos e de água doce, tartarugas, outros vertebrados e invertebrados.
Ruppert, Edward E.; Barnes, Robert D. Zoologia dos invertebrados| tradução Paulo M. Oliveira. 6° ed. São Paulo: Editora Roca, 1996.
Myers, P., R. Espinosa, C. S. Parr, T. Jones, G. S. Hammond, and T. A. Dewey. 2006. The Animal Diversity Web (online). Accessed May 03, 2006 at http://animaldiversity.org.
São sanguessugas que possuem uma probóscide eversível, aquáticas. Possuem sistema circulatório e parasitam peixes marinhos e de água doce, tartarugas, outros vertebrados e invertebrados.
Хоботні п'явки (Rhynchobdellida) — ряд кільчастих червів класу П'явки (Hirudinida). Довжина тіла більшості видів не перевищує 2-3 см. Передня частина травної трубки перетворилася на хобот (орган для нанесення ран іншим тваринам і висмоктування їхньої крові, соків і розріджених частин тіла). Поширені хоботні п'явки широко. У пласких п'явок сильно сплющене, майже листоподібне тіло, звужується до кінців (особливо до переднього). Смокчуть кров безхребетних і хребетних тварин. Яйця, укладені в тонкостінних безформних коконах, або зародків виношують на череві. Деякі види — паразити водоплавних птахів. Риб'ячі п'явки мають, як правило, циліндричне, рідше плоске тіло; передня присоска різко відокремлена від іншої частини тіла. П'ють кров риб та безхребетних, в основному ракоподібних. Мешкають в морях, прісних і солонуватих водоймах.
Хоботні п'явки (Rhynchobdellida) — ряд кільчастих червів класу П'явки (Hirudinida). Довжина тіла більшості видів не перевищує 2-3 см. Передня частина травної трубки перетворилася на хобот (орган для нанесення ран іншим тваринам і висмоктування їхньої крові, соків і розріджених частин тіла). Поширені хоботні п'явки широко. У пласких п'явок сильно сплющене, майже листоподібне тіло, звужується до кінців (особливо до переднього). Смокчуть кров безхребетних і хребетних тварин. Яйця, укладені в тонкостінних безформних коконах, або зародків виношують на череві. Деякі види — паразити водоплавних птахів. Риб'ячі п'явки мають, як правило, циліндричне, рідше плоске тіло; передня присоска різко відокремлена від іншої частини тіла. П'ють кров риб та безхребетних, в основному ракоподібних. Мешкають в морях, прісних і солонуватих водоймах.
Rhynchobdellida Blanchard, 1894
Хоботные пиявки[1] (лат. Rhynchobdellida) — отряд кольчатых червей из подкласса пиявок (Hirudinea). Название связано с использованием ими при питании удлинённой глотки, лишённой челюстного вооружения[2]. Длина тела большинства видов не превышает 2—3 см[1].
На январь 2019 года в отряд включают 3 семейства[3]:
Хоботные пиявки (лат. Rhynchobdellida) — отряд кольчатых червей из подкласса пиявок (Hirudinea). Название связано с использованием ими при питании удлинённой глотки, лишённой челюстного вооружения. Длина тела большинства видов не превышает 2—3 см.
