El uacari del Pico da Neblina (Cacajao hosomi) és una espècie de primat platirí de la família dels pitècids.[1] Viu al bosc de l'Amazònia, al nord-oest del Brasil i el sud de Veneçuela. El Pico da Neblina marca el centre del seu àmbit de distribució conegut i és l'origen del seu nom. És exclusivament arborícola i viu al cobricel dels boscos humits, a una altitud d'entre 100 i 1.500 msnm.[1]
El uacari del Pico da Neblina (Cacajao hosomi) és una espècie de primat platirí de la família dels pitècids. Viu al bosc de l'Amazònia, al nord-oest del Brasil i el sud de Veneçuela. El Pico da Neblina marca el centre del seu àmbit de distribució conegut i és l'origen del seu nom. És exclusivament arborícola i viu al cobricel dels boscos humits, a una altitud d'entre 100 i 1.500 msnm.
Der Neblina-Uakari (Cacajao melanocephalus melanocephalus) ist eine Unterart des Schwarzgesicht-Uakaris aus der Gattung der Uakaris innerhalb der Familie der Sakiaffen (Pitheciidae). Diese Affenunterart lebt in einem Gebiet nördlich des Rio Negro, im Nordwesten Brasiliens und im Süden Venezuelas. Sie wurde 2008 sogar als eine vom Schwarzgesicht-Uakari getrennte Art unter dem Namen Cacajao hosomi neu beschrieben,[1] spätere Erkenntnisse erbrachten jedoch die neuerliche Einordnung als nominotypische Unterart der Schwarzgesicht-Uakaris, die schon lange Zeit zuvor bestanden hatte.[2]
Die Neblina-Uakaris sind etwas größer und haben ein dichteres, längeres Fell als die zweite Unterart der Schwarzgesicht-Uakaris, die Aracá-Uakaris (Cacajao melanocephalus ayresi), die etwas weiter westlich beheimatet sind. Neblina-Uakaris erreichen eine Kopf-Rumpf-Länge von 42 bis 49 Zentimetern, der Schwanz ist wie bei allen Uakaris kurz und misst rund 14 bis 22 Zentimeter. Das Gewicht beträgt rund 3 bis 4,5 Kilogramm, wobei die Männchen etwas schwerer werden als die Weibchen. Ihr Fell ist an der Oberseite des Kopfes, an den Schultern, den Armen und den Füßen schwarz, der untere Teil des Rückens, die Hüften und der kurze Schwanz sind rotbraun gefärbt. Das unbehaarte Gesicht und der Kopf sind schwarz.
Neblina-Uakaris bewohnen den äußersten Norden Brasiliens, ihr Verbreitungsgebiet liegt nördlich des Rio Negro und erstreckt sich bis in das südliche Venezuela – seine genauen Ausmaße sind nicht bekannt. Ihr Trivialname leitet sich vom Pico-da-Neblina-Nationalpark ab, wo Exemplare der Unterart leben.
Die IUCN listet den Neblina-Uakari aufgrund seines relativ kleinen Verbreitungsgebietes und der Bejagung durch die Yanomami und Andere als „gefährdet“ (vulnerable).
Über die Lebensweise dieser neu entdeckten Art weiß man noch sehr wenig. Möglicherweise sind sie wie Schwarzgesicht-Uakaris tagaktive Baumbewohner, die in größeren Gruppen leben und sich von hartschaligen Früchten und Samen ernähren.
In Europa wird die Art nicht mehr gehalten, ehemaliger Halter war in den 1970er bis 1990er Jahren Köln.[3]
Der Neblina-Uakari (Cacajao melanocephalus melanocephalus) ist eine Unterart des Schwarzgesicht-Uakaris aus der Gattung der Uakaris innerhalb der Familie der Sakiaffen (Pitheciidae). Diese Affenunterart lebt in einem Gebiet nördlich des Rio Negro, im Nordwesten Brasiliens und im Süden Venezuelas. Sie wurde 2008 sogar als eine vom Schwarzgesicht-Uakari getrennte Art unter dem Namen Cacajao hosomi neu beschrieben, spätere Erkenntnisse erbrachten jedoch die neuerliche Einordnung als nominotypische Unterart der Schwarzgesicht-Uakaris, die schon lange Zeit zuvor bestanden hatte.
The Neblina uakari (Cacajao hosomi) or black-headed uakari, is a newly described species of monkey from the far northwest Brazilian Amazon and adjacent southern Venezuela.[2] It was found by Jean-Phillipe Boubli of the University of Auckland and described together with the more easterly distributed Aracá uakari in 2008.[1] Until then, the black-headed uakari (found to the west and south of the Neblina uakari) was the only species of mainly black uakari that was recognized.[4]
The English name of the Neblina uakari refers to the Pico da Neblina, which marks the approximate center of its known distribution. Several years before it was realized it represented an undescribed species (and not "just" black-headed uakaris), it was studied in the Pico da Neblina National Park in Brazil.[5] When combined with the adjacent Serranía de la Neblina National Park in Venezuela, a significant part of this uakaris distribution is within protected areas.[2]
It has well coordinated travel established through constant calling, allowing a group to spread 200 to 300 meters.[6]
Females produce one offspring, typically in March and April coinciding with the fruiting season.[7]
The Neblina uakari (Cacajao hosomi) or black-headed uakari, is a newly described species of monkey from the far northwest Brazilian Amazon and adjacent southern Venezuela. It was found by Jean-Phillipe Boubli of the University of Auckland and described together with the more easterly distributed Aracá uakari in 2008. Until then, the black-headed uakari (found to the west and south of the Neblina uakari) was the only species of mainly black uakari that was recognized.
The English name of the Neblina uakari refers to the Pico da Neblina, which marks the approximate center of its known distribution. Several years before it was realized it represented an undescribed species (and not "just" black-headed uakaris), it was studied in the Pico da Neblina National Park in Brazil. When combined with the adjacent Serranía de la Neblina National Park in Venezuela, a significant part of this uakaris distribution is within protected areas.
It has well coordinated travel established through constant calling, allowing a group to spread 200 to 300 meters.
Females produce one offspring, typically in March and April coinciding with the fruiting season.
El uacarí de Neblina o chucuto negro (Cacajao hosomi) es una especie de primate platirrino de la familia de los pitécidos.[2]
Se encuentra en un bolsón de la Amazonia, al noroccidente de Brasil y al sur de Venezuela. El Pico de la Neblina, marca el centro de su distribución conocida. Su área de distribución limita por el sur y el occidente con el río Negro, por oriente con el río Marauiá (Brasil) y por el norte con el Casiquiare y el Orinoco.[2]
La longitud de su cuerpo alcanza entre 42 y 49 cm; la cola mide entre 12,5 y 21 cm.[3] Pesa alrededor de 3 a 4,5 kg; los machos son ligeramente más pesados que las hembras.[4] Su pelaje es denso y relativamente largo, de color negro en la parte superior de la cabeza, hombros, brazos y pies. La espalda baja, las caderas y la cola corta se tiñen de color rojo brillante y de color marrón. la cara y las mejillas son en gran parte desnudas, pero la parte superior de la cabeza está cubierta de pelo largo y negro brillante.[4][1]
Es exclusivamente arborícola y vive en la canopia del bosque húmedo, desde los 100 hasta los 1500 msnm.[2]
Su dieta consta de semillas inmaduras, principalmente de las especies de las especies de árboles Micrandra spruceana, Eperua leucantha y Hevea brasiliensis, pero también se alimenta de pulpa de frutas, hojas e insectos.[2]
Se desplaza frecuentemente en grandes grupos flexibles, hasta 4 km diarios, pero forrajes por separado.[4] Aunque generalmente se encuentran grupos de 10 a 30 individuos, grupos más grandes, de hasta 100, se puede observar en las zonas de abundancia de alimentos.[5] Los miembros del grupo se comunican mediante una gran variedad de vocalizaciones, como gritos y silbidos y con señales visuales, por ejemplo meneando la cola.[5]
Son polígamos. El parto coincide con el inicio de la temporada de lluvias, en plena cosecha de frutas, entre marzo y abril (7). Una sola cría nace cada dos años. El macho alcanza la madurez sexual a los 6 años de edad, y la hembra a os 3 años.
Fue observado por Jean-Phillipe Boubli de la Universidad de Auckland quien en 2008 lo describió como especie diferente, así como también al uacarí de Aracá (Cacajao ayresi), que habita más al oriente.[1] Diferenció estas especies sobre la base de su genética distinta, morfología y ecología,,[1] distinguiéndolas de Cacajao melanocephalus que habita más al sur y al occidente.[6]
Varios años antes de darse cuenta de que trataba con una especie diferente a C. melanocephalus Boubli había estudiado los cacajos del Parque nacional del Pico de la Neblina,[7][4] adyacente al parque nacional de la Serranía de la Neblina en Venezuela. La existencia de estos dos parques garantiza que una parte significativa del territorio de distribución de la especie se encuentra en áreas protegidas.[2]
Datos: Q1365871
Especies: Cacajao hosomi
El uacarí de Neblina o chucuto negro (Cacajao hosomi) es una especie de primate platirrino de la familia de los pitécidos.
Cacajao hosomi Cacajao generoko animalia da. Primateen barruko Callicebinae azpifamilia eta Pitheciidae familian sailkatuta dago. Ipar-mendebaldeko Brasilen eta hegoaldeko Venezuelan baino ez da bizi.[1]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Cacajao hosomi Cacajao generoko animalia da. Primateen barruko Callicebinae azpifamilia eta Pitheciidae familian sailkatuta dago. Ipar-mendebaldeko Brasilen eta hegoaldeko Venezuelan baino ez da bizi.
Lo uacari di Neblina (Cacajao hosomi Boubli, 2008) è un primate platirrino della famiglia dei Pitecidi.
Deriva da una rivisitazione della specie Cacajao melanocephalus da parte dello studioso Jean-Philippe Boubli, scopritore anche della specie Cacajao ayresi[2], sulla base delle dicerie popolari indie ed avvistamenti di esploratori, che parlavano di una terza popolazione di uacari nero sul Pico da Neblina, al confine fra Brasile e Venezuela, con caratteristiche morfologiche e di colorazione del mantello leggermente differenti rispetto a quelle delle due sottospecie già descritte. Boubli ritiene che si tratti di una specie a sé stante[3], ma vista la mancanza di studi esaurienti in merito la comunità scientifica è ancora scettica sull'istituzione di una nuova specie prima che siano fatte ricerche esaurienti.
Lo uacari di Neblina (Cacajao hosomi Boubli, 2008) è un primate platirrino della famiglia dei Pitecidi.
Deriva da una rivisitazione della specie Cacajao melanocephalus da parte dello studioso Jean-Philippe Boubli, scopritore anche della specie Cacajao ayresi, sulla base delle dicerie popolari indie ed avvistamenti di esploratori, che parlavano di una terza popolazione di uacari nero sul Pico da Neblina, al confine fra Brasile e Venezuela, con caratteristiche morfologiche e di colorazione del mantello leggermente differenti rispetto a quelle delle due sottospecie già descritte. Boubli ritiene che si tratti di una specie a sé stante, ma vista la mancanza di studi esaurienti in merito la comunità scientifica è ancora scettica sull'istituzione di una nuova specie prima che siano fatte ricerche esaurienti.
Cacajao hosomi is een zoogdier uit de familie van de sakiachtigen (Pitheciidae). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Boubli, da Silva, Amado, Herbk, Pontual & Farias in 2008.
De soort komt voor in Brazilië.
Bronnen, noten en/of referentiesCacajao hosomi is een zoogdier uit de familie van de sakiachtigen (Pitheciidae). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Boubli, da Silva, Amado, Herbk, Pontual & Farias in 2008.
Uakari amazoński[1] (Cacajao hosomi) – odkryty w 2008 roku gatunek małpy z brazylijskiej Amazonii. Odnalazł go Jean-Phillipe Boubli z University of Auckland, podążając za Janomamami podczas ich polowań w okilicy Rio Aracá, dopływu Rio Negro (która z kolei uchodzi do Amazonki).
Jest to już czwarty gatunek uakari[3].
Uakari amazoński (Cacajao hosomi) – odkryty w 2008 roku gatunek małpy z brazylijskiej Amazonii. Odnalazł go Jean-Phillipe Boubli z University of Auckland, podążając za Janomamami podczas ich polowań w okilicy Rio Aracá, dopływu Rio Negro (która z kolei uchodzi do Amazonki).
Jest to już czwarty gatunek uakari.
Cacajao hosomi é uma espécie de uacari do noroeste da Amazônia brasileira e sul da Amazônia venezuelana.[2] Foi descoberto por Jean-Phillipe Boubli da Universidade de Auckland e descrito em 2008, junto com Cacajao ayresi.[1] Até esse ano, ambas as espécies eram consideradas subespécies do uacari-preto.[3]
Em inglês, a espécie é referida como Neblina uakari, em referência ao Pico da Neblina, que é relativamente o centro de sua distribuição geográfica. Ocorre no Parque Nacional do Pico da Neblina e no Parque Nacional Serranía de la Neblina, o que mostra que grande parte de sua distribuição está em áreas protegidas.[4][2]
Cacajao hosomi é uma espécie de uacari do noroeste da Amazônia brasileira e sul da Amazônia venezuelana. Foi descoberto por Jean-Phillipe Boubli da Universidade de Auckland e descrito em 2008, junto com Cacajao ayresi. Até esse ano, ambas as espécies eram consideradas subespécies do uacari-preto.
Em inglês, a espécie é referida como Neblina uakari, em referência ao Pico da Neblina, que é relativamente o centro de sua distribuição geográfica. Ocorre no Parque Nacional do Pico da Neblina e no Parque Nacional Serranía de la Neblina, o que mostra que grande parte de sua distribuição está em áreas protegidas.
Cacajao hosomi är en primat i släktet kortsvansapor som förekommer i Sydamerika. Populationen betraktades tidvis som variant av Cacajao melanocephalus och 2008 blev den beskriven som god art.[1]
Arten når en kroppslängd (huvud och bål) av 30 till 50 cm, en svanslängd av 12,5 till 21 cm och en vikt av 2,4 till 4,0 kg. Huvudets topp, ryggens topp, armarna och skenbenen är täckta av svart päls. På andra delar av bålen förekommer mörk kastanjebrun päls. Djurets ansikte och kinderna är i princip nakna med mörk hud.[2]
Utbredningsområdet ligger i södra Venezuela och i angränsande regioner av Brasilien. Kanske når den även Colombias sydöstra hörn. Habitatet utgörs av olika slags skogar i låglandet och i bergstrakter. Arten hittas även i skogar som tidvis översvämmas.[1]
Individerna klättrar i trädens kronor och i den täta undervegetationen. Enligt allt som är känt går de aldrig på marken. Cacajao hosomi bildar lösa flockar med 35 till 100 medlemmar. Flocken delar sig ofta i mindre grupper. Arten vandrar under årets lopp genom utbredningsområdet för att nå favoritfrukterna vid den önskade tidpunkten. Födan utgörs främst av omogna frön. Dessutom äter Cacajao hosomi fruktkött, blad och några leddjur.[1]
Frön som äts kommer oftast från växterna Micrandra spruceana, Eperua leucantha och Hevea braziliensis. Såvida känd upprättas ingen hierarki i flocken. Honan föder under regntiden (mars till april) en enda unge. Antagligen föds vartannat år en unge liksom hos andra släktmedlemmar.[2]
Denna primat hotas av jakt för köttets skull. Jakten utförs av ursprungsbefolkningen och av gruvarbetare. Ett annat hot som var tydligast under 1980- och 1990-talet är skogsavverkningar i samband med etablering av guldgruvor. IUCN uppskattar att hela beståndet minskade med 30 procent under de gångna 30 åren (räknad från 2008) och listar Cacajao hosomi som sårbar (VU).[1]
Cacajao hosomi är en primat i släktet kortsvansapor som förekommer i Sydamerika. Populationen betraktades tidvis som variant av Cacajao melanocephalus och 2008 blev den beskriven som god art.
Уакарі неблінський трохи більший і має більш щільну й довгу шерсть ніж Уакарі Айреса, який живе трохи далі на захід. Уакарі неблінський досягають довжини голови і тіла 42-49 сантиметрів, хвіст короткий, приблизно 14—22 сантиметрів. Вага приблизно від 3 до 4,5 кг, самці трохи важчі, ніж самиці. Шерсть чорного кольору на верхній стороні голови, плечей, рук і ніг, попереку, стегнах і короткий хвіст пофарбований у темно-бордовий колір. Безволосе обличчя і голова чорні.
Діапазон цього виду обмежений півднем і заходом Ріо-Негро (Бразилія, Венесуела), по Ріо-Марая на сході (Бразилія), і каналом Касікваро і Ріо-Оріноко на півночі (Венесуела). Знайдені в різних типах середовищ існування.
Вони є сезонними бродягами і переходять у різні області лісу з сезонними коливання наявності бажаних фруктів. Вони годуються на різних рівнях від підліску до пологу, але їх ніколи не бачили на землі. Більшість їх дієти складається з незрілого насіння. Дієта може бути доповнена м'якоттю плодів, листям і членистоногими. Розміри групи варіюються від 35 до> 100 осіб.
Цей вид має обмежене поширення і значною мірою на нього полюють заради м'яса. Бразильський Pico da Neblina National Park та венесуельський Serranía de la Neblina National Park були створені (у 1979 і 1978, відповідно) для того, щоб захистити масив Піко-да-Небліна, його флору і фауну, а також велику площу навколишньої низовини.
Cacajao hosomi Boubli et al., 2008
Ареал
Cacajao hosomi (лат.) — вид приматов Нового Света из семейства саковых (Pitheciidae).
Это крупнейший из видов какажао, длина тела от 418 до 490 мм, длина хвоста от 200 до 220 мм, масса тела от 3100 до 4500 г. Цвет шерсти чёрный на плечах и верхней части спины, средняя и нижняя части спины, а также хвост и бёдра красновато-коричневые. Брюхо и грудь от чёрного до красновато-коричневого цвета. Кончик хвоста, борода, нижние участки конечностей чёрные. Шерсть очень густая и длинная, на середине спины достигает в длину 90 мм.[1]
Встречаются на северо-западе бразильского участка амазонских джунглей и в прилегающем регионе на юге Венесуэлы.[2]
Был обнаружен учёными из Университета Окленда и описан вместе с родственным видом Cacajao ayresi в 2008 году.[1] Английское название вида (англ. Neblina uakari) было дано по названию горы Серро-де-ла-Неблина, находящейся в центре ареала.[3][2]
Во время передвижения по лесу группа часто обменивается криками, что позволяет членам группы держать постоянный контакт, из-за чего при передвижении группа может растянуться на 200—300 метров.[4] Самка приносит одного детёныша, обычно в марте или апреле, что совпадает по времени с сезоном плодоношения кормовых фруктовых деревьев.[5]
Международный союз охраны природы присвоил виду охранный статус «Уязвимый», поскольку по оценкам на 2008 год численность популяции сократилась по меньшей мере на 30 % за последние 30 лет (три поколения). Главные угрозы виду — охота и разрушение среды обитания. Оценка плотности популяции — 7 особей на км2.[2]
Cacajao hosomi (лат.) — вид приматов Нового Света из семейства саковых (Pitheciidae).
네브리나우아카리(Cacajao hosomi)는 신세계원숭이에 속하는 우아카리원숭이의 일종이다. 브라질 아마존 삼림 지역에서 새롭게 발견된 종이다.
오클랜드 대학의 장 필립 부빌이 브라질의 네그루 강에 사는 원주민인 야노마모 인디언의 사냥에 따라나섰다가 발견했다.[3] 국제영장류동물학지에 C. hosomi이라는 학명으로 공식 발표되었다.
부빌과 그의 동료들의 2008년 연구에 따르면, 우아카리원숭이속에 속하는 종은 이제 4종이다: C. calvus, C. melanocephalus, C. hosomi and C. ayresi.[1]
네브리나우아카리(Cacajao hosomi)는 신세계원숭이에 속하는 우아카리원숭이의 일종이다. 브라질 아마존 삼림 지역에서 새롭게 발견된 종이다.
오클랜드 대학의 장 필립 부빌이 브라질의 네그루 강에 사는 원주민인 야노마모 인디언의 사냥에 따라나섰다가 발견했다. 국제영장류동물학지에 C. hosomi이라는 학명으로 공식 발표되었다.
부빌과 그의 동료들의 2008년 연구에 따르면, 우아카리원숭이속에 속하는 종은 이제 4종이다: C. calvus, C. melanocephalus, C. hosomi and C. ayresi.
