Поширення
Вид поширений по всьому світі, включаючи Антарктиду.[1] У тропічних районах може замінятись близькоспорідненими видами. Росте на твердій, кам'янистій основі. Вид збільшує свій ареал за рахунок забруднення навколишнього середовища. Найчастіше зустрічається у міських районах, поруч із дорогами, на непрацюючих кар'єрах, смітниках.[2]
Опис
Мох утворює щільні пучки або суцільні подушки.[3][4] Стебла прямостоячі, заввишки 3 см[3], іноді можуть виростати до 8 см. Листя коротке і волосоподібне, випрямлене у вологому стані; скручене в сухому стані. Коробочка смугаста, з зобом, суха з борознами, блискуча, на червоній або жовтуватій ніжці. Мох містить фотозахисні пігменти, які є корисними для адаптації до навколишнього середовища Антарктики[5]. Забарвлення листя змінюється від зеленого до імбирного кольору.[6]
Джерела
- Бойко М. Ф. Мохоподібні степової зони України /ВІдп. ред. О. Є. Ходосовцев — Херcон: Айлант, 2009.- 264.ISBN 978-966-630-001-3.
Примітки
-
↑ US Forest Service Fire Ecology
-
↑ Edwards, Sean R. (2012). English Names for British Bryophytes. British Bryological Society Special Volume 5 (вид. 4). Wootton, Northampton: British Bryological Society. ISBN 978-0-9561310-2-7. ISSN 0268-8034.
-
↑ а б Shaw, J.; Jules, E. S.; Beer, S. C. 1991. Effects of metals on growth, morphology, and reproduction of Ceratodon purpureus. Bryologist. 94(3): 270—277.
-
↑ Bland, John H. 1971. Forests of Lilliput. The realm of mosses and lichens. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, Inc.
-
↑ Dunham, Elizabeth Marie. 1951. How to know the mosses: a popular guide to the mosses of the United States. Boston, MA: The Mosher Press.
-
↑ Flora of North America
