الأسماء في صفحات التنقل
El cercopitec d'orelles vermelles (Cercopithecus erythrotis) és una espècie de primat de la família dels cercopitècids. Viu al Camerun, Guinea Equatorial i Nigèria. El seu hàbitat natural són els boscos de plana humits tropicals o subtropicals. Està amenaçat per la pèrdua d'hàbitat.[1]
El cercopitec d'orelles vermelles (Cercopithecus erythrotis) és una espècie de primat de la família dels cercopitècids. Viu al Camerun, Guinea Equatorial i Nigèria. El seu hàbitat natural són els boscos de plana humits tropicals o subtropicals. Està amenaçat per la pèrdua d'hàbitat.
Die Rotnasen- oder Rotohrmeerkatze (Cercopithecus erythrotis) ist eine Primatenart aus der Gattung der Meerkatzen (Cercopithecus) innerhalb der Familie der Meerkatzenverwandten (Cercopithecidae).
Das Fell der Rotnasenmeerkatze ist an der Oberseite graubraun gefärbt, die Unterseite ist heller, eher weißlich. Das bläuliche Gesicht ist durch einen weißgelben Backenbart sowie die namensgebenden roten Ohren und Nase gekennzeichnet. Die Tiere erreichen eine Kopfrumpflänge von 40 bis 60 Zentimetern und ein Gewicht von 3 bis 6,5 Kilogramm, die Männchen sind dabei größer als die Weibchen.
Heimat dieser Tiere ist ein kleines Gebiet im mittleren Afrika, genauer das südliche und östliche Nigeria, das südwestliche Kamerun und die zu Äquatorialguinea gehörende Insel Bioko. Ihr Lebensraum sind hauptsächlich tiefergelegene Wälder.
Rotnasenmeerkatzen sind tagaktive Baumbewohner, die sich meist in den unteren oder mittleren Schichten der Bäume aufhalten. Sie leben in Gruppen von 4 bis 35 Tieren zusammen. Diese bestehen aus einem Männchen, etlichen Weibchen sowie dem dazugehörigen Nachwuchs. Die Nahrung dieser Tiere besteht vorwiegend aus Früchten, daneben nehmen sie auch Insekten, Blätter und Knospen zu sich.
Über die Fortpflanzung ist wenig bekannt, sie dürfte aber mit der der anderen Meerkatzen übereinstimmen. Nach rund fünf- bis sechsmonatiger Tragzeit bringt das Weibchen meist ein einzelnes Jungtier zur Welt. Dieses wird mit rund sechs Monaten entwöhnt und mit zwei bis drei Jahren geschlechtsreif.
Durch Zersiedlung und fortschreitende Waldrodungen ist das Verbreitungsgebiet der Rotnasenmeerkatze stark zerstückelt, hinzu kommt noch die Bedrohung durch die Jagd auf ihr Fleisch. Die IUCN listet die Art als gefährdet (vulnerable).
Die Rotnasen- oder Rotohrmeerkatze (Cercopithecus erythrotis) ist eine Primatenart aus der Gattung der Meerkatzen (Cercopithecus) innerhalb der Familie der Meerkatzenverwandten (Cercopithecidae).
Das Fell der Rotnasenmeerkatze ist an der Oberseite graubraun gefärbt, die Unterseite ist heller, eher weißlich. Das bläuliche Gesicht ist durch einen weißgelben Backenbart sowie die namensgebenden roten Ohren und Nase gekennzeichnet. Die Tiere erreichen eine Kopfrumpflänge von 40 bis 60 Zentimetern und ein Gewicht von 3 bis 6,5 Kilogramm, die Männchen sind dabei größer als die Weibchen.
Heimat dieser Tiere ist ein kleines Gebiet im mittleren Afrika, genauer das südliche und östliche Nigeria, das südwestliche Kamerun und die zu Äquatorialguinea gehörende Insel Bioko. Ihr Lebensraum sind hauptsächlich tiefergelegene Wälder.
Rotnasenmeerkatzen sind tagaktive Baumbewohner, die sich meist in den unteren oder mittleren Schichten der Bäume aufhalten. Sie leben in Gruppen von 4 bis 35 Tieren zusammen. Diese bestehen aus einem Männchen, etlichen Weibchen sowie dem dazugehörigen Nachwuchs. Die Nahrung dieser Tiere besteht vorwiegend aus Früchten, daneben nehmen sie auch Insekten, Blätter und Knospen zu sich.
Über die Fortpflanzung ist wenig bekannt, sie dürfte aber mit der der anderen Meerkatzen übereinstimmen. Nach rund fünf- bis sechsmonatiger Tragzeit bringt das Weibchen meist ein einzelnes Jungtier zur Welt. Dieses wird mit rund sechs Monaten entwöhnt und mit zwei bis drei Jahren geschlechtsreif.
Durch Zersiedlung und fortschreitende Waldrodungen ist das Verbreitungsgebiet der Rotnasenmeerkatze stark zerstückelt, hinzu kommt noch die Bedrohung durch die Jagd auf ihr Fleisch. Die IUCN listet die Art als gefährdet (vulnerable).
The red-eared guenon (Cercopithecus erythrotis), also called red-eared monkey, or russet-eared guenon is a primate species in the family Cercopithecidae. It is native to subtropical and tropical moist lowland forests in Cameroon, Equatorial Guinea and Nigeria. It is listed as Vulnerable on the IUCN Red List and is threatened by habitat loss, illegal bushmeat hunting and pet trade.[1]
The red-eared guenon is a small, colourful monkey with distinctive facial markings which involve blue fur around its eyes, a brick-red nose and ears, and yellow cheeks. The silky fur on the body consists of banded brown and pale hairs with grey limbs and a long, red tail. The long tails are partially prehensile and are used by infants to cling to the female. The red-eared guenon is an unobtrusive species which produces a quiet trill, unlike the loud long-distance calls made by other guenons.[3] Males average 420 mm head and bodylength, with a 609 mm long tail, females are smaller with a mean head and body length of 384 mm and an average tail length of 553 mm.[4]
There are two recognised subspecies, which are listed below with their distributions:[5][4]
The red-eared guenon is found in primary and secondary lowland tropical and sub-montane moist forest, and sometimes lives in close proximity to humans, as on Bioko.[1]
The red-eared guenon is omnivorous and has been recorded eating fruit, leaves, shoots and insects, the latter are important for nutrition, especially for pregnant and lactating females. The red-eared guenon normally forms groups consisting of at least one adult male and around ten females with young which are not as hierarchical as some primate societies. They are territorial but they usually avoid conflict with other groups. The breeding biology of red-eared guenons is little known but similar species give birth to a single infant every one to three years, with pregnancy taking five or six months.[6]
The red-eared guenon is threatened by deforestation and by the bushmeat trade, particularly on Bioko, where it is frequently recorded in bushmeat market in Malabo.[1] In 2006, it was estimated that about 3,400 red-eared guenons are hunted yearly in the Cross-Sanaga-Bioko coastal forests for the bushmeat trade.[7]
The red-eared guenon (Cercopithecus erythrotis), also called red-eared monkey, or russet-eared guenon is a primate species in the family Cercopithecidae. It is native to subtropical and tropical moist lowland forests in Cameroon, Equatorial Guinea and Nigeria. It is listed as Vulnerable on the IUCN Red List and is threatened by habitat loss, illegal bushmeat hunting and pet trade.
El cercopiteco de orejas rojas (Cercopithecus erythrotis) es una especie de primate catarrino perteneciente a la familia Cercopithecidae.[2] Se le encuentra en Camerún, Guinea Ecuatorial y Nigeria. Su hábitat es el bosque húmedo tropical o subtropical y se encuentra amenazado por la pérdida de su hábitat.[1]
Datos: Q1360620
Multimedia:
Especies: Cercopithecus erythrotis
El cercopiteco de orejas rojas (Cercopithecus erythrotis) es una especie de primate catarrino perteneciente a la familia Cercopithecidae. Se le encuentra en Camerún, Guinea Ecuatorial y Nigeria. Su hábitat es el bosque húmedo tropical o subtropical y se encuentra amenazado por la pérdida de su hábitat.
Cercopithecus erythrotis Cercopithecus generoko espezieetako bat da. Generoko guztiak bezala Afrikan bizi da. Kamerun, Nigeria eta Ekuatore Ginean bizi dira.
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Cercopithecus erythrotis
Le Moustac à oreilles rousses ou Moustac à oreilles rouges (Cercopithecus erythrotis) est une espèce de singe de la famille des Cercopithécidés et du genre Cercopithecus découverte par George Robert Waterhouse en 1838.
Autrefois considéré comme une sous-espèce du Moustac, il a été confirmé comme nouvelle espèce après la description de Waterhouse. Taille du Moustac.
Tour des yeux bleu ; museau noir; menton et gorge blanc (gris blanc chez la sous-espèce camerunensis). Tache nasale triangulaire rouge brique (blanche chez la sous-espèce sclateri), favoris blanc jaunâtre (jaune chez la sous-espèce camerunesis). Raie fronto-jugale et bords inférieur des favoris noir. Oreilles roses, précédées d'une touffe de poils roux (blancs chez la sous-espèce sclateri). Dessus du corps vert olive foncé; mains et pieds noirs, croupe rousse ; avant bras noirs, jambes grises. Dessous du corps gris-blanc ; périnée et scrotum rouges,pénis rose ; vulve bleue,callosités fessières brunes. Queue rousse, sur les dessus une ligne médiane noire.
Longueur (sans queue) : 45-55 cm chez les mâles, 40-45 cm chez les femelles. Queue: 56-77 cm mâle, 46-65 cm chez les femelles. Poids: 3-4.25 pour les mâles, 2.25-3.05 chez le femelles.
Sur l'île de Bioko, en Guinée-Équatoriale, au Nord du Cameroun entre la Sanga et le Bénoué et au Sud-Est du Nigéria jusqu'au Delta du Niger.
3 sous-espèces connues :
Fôrets pluviales, Forêts galeries, Forêts d'altitude guinéennes (jusqu'à la limite supérieure des arbres vers 2400 m), lisières, îlots forestiers proche de la grande forêt. En groupes de 4-30 comprenant un vieux mâle.
18 ans et demi en captivité.
Cercopithecus erythrotis
Le Moustac à oreilles rousses ou Moustac à oreilles rouges (Cercopithecus erythrotis) est une espèce de singe de la famille des Cercopithécidés et du genre Cercopithecus découverte par George Robert Waterhouse en 1838.
Il cercopiteco dalle orecchie rosse (Cercopithecus erythrotis) è un primate della famiglia delle Cercopithecidae.
La lunghezza del corpo varia tra 40 e 60 cm, il peso fra 3 e 6,5 kg; i maschi sono più grandi delle femmine.
Il colore è bruno sul dorso e più chiaro sul lato ventrale, dove è biancastro. Il naso e le orecchie sono rossi, le basette bianco-giallastre e il resto del muso bluastro.
L'areale è costituito da una zona dell'Africa centrale che comprende la Nigeria sudorientale, il Camerun sudoccidentale e l'isola Bioko. L'habitat è costituito dalla foresta.
Conduce vita arboricola e l'attività è diurna. Vive in gruppi costituiti da un maschio adulto, femmine e piccoli. Il numero dei costituenti il gruppo può variare tra 4 e 35 individui. Come per gli altri cercopitechi la dieta è costituita prevalentemente di frutta, ma contiene anche altri alimenti vegetali e insetti.
La specie è minacciata non solo dalla distruzione dell'ambiente, ma anche dalla caccia di cui è oggetto per consumarne la carne. La IUCN considera la specie vulnerabile.
Il cercopiteco dalle orecchie rosse (Cercopithecus erythrotis) è un primate della famiglia delle Cercopithecidae.
De roodneusmeerkat of roodoormeerkat (Cercopithecus erythrotis) is een soort van het geslacht echte meerkatten (Cercopithecus). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Waterhouse in 1838.
Multimedia w Wikimedia Commons Koczkodan czerwonouchy[3] (Cercopithecus erythrotis) – gatunek ssaka z rodziny koczkodanowatych, zamieszkujący tereny należące do Kamerunu i Nigerii, a także wyspę Bioko, należącą do Gwinei Równikowej[4].
Jest to nieduża, jasno zabarwiona małpa. Jej twarz jest charakterystyczna. Sierść dookoła oczu ma sinoniebieski odcień. Nos i uszy są ceglastoczerwone. Sierść na policzkach ma żółte zabarwienie i jest dość długa. Reszta futra jest zabarwiona na złocistobrązowy kolor, przy czym kończyny są bardziej szare, a ogon – czerwony[5][6].
Długość ciała od głowy do ogona wynosi od 36 do 51 cm. Masa ciała waha się od 2,9 kg (samice) do 3,6 kg (samce)[5].
Żyje w grupach do 30 osobników[2]. W jednej grupie może być tylko jeden dorosły samiec. Gatunek ten z reguły jest płochliwy[5].
W przeciwieństwie do innych gatunków koczkodanów wydaje ciche, niesłyszalne na dalekie dystanse nawoływania[6].
Gatunek ten żyje w lasach deszczowych, na terenach nizinnych i wyżej położonych. Czasami spotykany jest blisko ludzkich osiedli, w szczególności w Gwinei Równikowej[2].
Wszystkożerny. W skład diety tego ssaka wchodzą owoce, owady, liście i inne zielone części roślin[5].
Koczkodany czerwonouche z reguły rodzą jedno dziecko raz na okres od jednego do trzech lat, ciąża trwa 5 do 6 miesięcy[6].
Gatunek ten zasiedla wybrzeże Kamerunu, południową i wschodnią Nigerię oraz wyspę Bioko[5].
Gatunek ten jest narażony na wyginięcie. Z powodu płochliwości, dane dotyczące jego liczebności nie są pewne. Według badań na wyspie Bioko, gdzie jest najliczniejszym gatunkiem naczelnych (z wyjątkiem ludzi), liczebność tego gatunku spada – od ok. 30 tysięcy w 1986 do ok. 20 tysięcy w 2006[2].
Szczególnym zagrożeniem dla tego gatunku jest wycinka lasów deszczowych w celu przekształcenia ich w pola uprawne. Ponadto koczkodany czerwonouche są zwierzętami łownymi – ich mięso jest często spotykane na rynkach w Malabo[2].
Małpy te znajdują się w wielu rezerwatach przyrody, m.in. w parkach narodowych Cross River (Nigeria) i Korup (Kamerun)[6].
Koczkodan czerwonouchy (Cercopithecus erythrotis) – gatunek ssaka z rodziny koczkodanowatych, zamieszkujący tereny należące do Kamerunu i Nigerii, a także wyspę Bioko, należącą do Gwinei Równikowej.
Macaco-de-orelhas-vermelhas (Cercopithecus erythrotis) é um Macaco do Velho Mundo da subfamília Cercopithecinae. Ocorre nos Camarões, Guiné Equatorial e Nigéria. Seu habitat são florestas tropicais e subtropicais de terras baixas. Está ameaçado principalmente por conta da perda de habitat. e caça ilegal para obter carne e como animal de estimação.[2]
Macaco-de-orelhas-vermelhas (Cercopithecus erythrotis) é um Macaco do Velho Mundo da subfamília Cercopithecinae. Ocorre nos Camarões, Guiné Equatorial e Nigéria. Seu habitat são florestas tropicais e subtropicais de terras baixas. Está ameaçado principalmente por conta da perda de habitat. e caça ilegal para obter carne e como animal de estimação.
Rödörad markatta (Cercopithecus erythrotis) är en primat i släktet markattor som förekommer i västra centrala Afrika.
Pälsens grundfärg är på ryggen gråbrun och på buken ljusare, ibland vitaktig. Ansiktet är blåaktig och kännetecknas av ett vitgult skägg vid kinden samt av en röd näsa och röda öron.[2] Vuxna individer når en kroppslängd mellan 40 och 60 cm (utan svans) samt en vikt mellan 3 och 6,5 kg. Hannar är större än honor.
Arten förekommer i centrala Afrika. Utbredningsområdet sträcker sig över Nigerias södra och östra delar samt över sydvästra Kamerun. Den lever även på ön Bioko som tillhör Ekvatorialguinea. Habitatet utgörs främst av låglänta skogar.[1]
Individerna är främst aktiva på dagen och vistas vanligen i träd. De bildar flockar med 4 till 35 medlemmar som består av en hanne, flera honor och deras ungar.[3] De äter huvudsakligen frukter men har även andra växtdelar som blad och unga växtskott samt insekter som föda.
Nästan ingenting är känt om fortplantningssättet men det antas att det liknar andra markattors. Andra markattor är dräktiga i 5 till 6 månader.
Rödörad markatta hotas av skogsavverkningar samt av andra förstöringar av levnadsområdet. Den jagas även för köttets skull. IUCN listar arten som sårbar (vulnerable).[1]
Rödörad markatta (Cercopithecus erythrotis) är en primat i släktet markattor som förekommer i västra centrala Afrika.
Довжина голови й тіла: 36-51 см, вага самців: 3.6 кг, самиць: 2,9 кг. Має синє хутро навколо очей, цегляно-червоний ніс і вуха, і жовті щоки. У той час як більша частина шовковистої шерсті коричневого кольору агуті, C. erythrotis має сірі кінцівки і червоний хвіст. C. erythrotis мають надзвичайно довгі хвости, які є життєво важливими для маневреності та балансу.
Країни: Камерун; Екваторіальна Гвінея; Нігерія. Висота проживання до 1000 м над рівнем моря. Він знаходиться в первинних і вторинних низовинних тропічних і субгірських вологих лісах, а іноді живе в безпосередній близькості від людей (як на Біоко). Розмір групи від 4 до 30 тварин.
Це денний і деревний вид. Споживає фрукти, листя, пагони і комах. Комахи мають важливе значенняхарчування, особливо для вагітних і годуючих самиць.
Самиці зазвичай народжують одну дитину кожні один-три роки, вагітність триває близько п'яти або шести місяців.
Цей вид знаходиться під загрозою збезлісення через видобуток деревини і переведення лісів в сільськогосподарські угіддя. На нього також полюють ради м'яса у всьому діапазоні поширення.
Цей вид занесений до Додатка II СІТЕС і класу B Африканської Конвенції про збереження природи і природних ресурсів. Він захищений національним законодавством у Камеруні та Нігерії. Цей вид присутній в декількох охоронних територіях.
Cercopithecus erythrotis là một loài động vật có vú trong họ Cercopithecidae, bộ Linh trưởng. Loài này được Waterhouse mô tả năm 1838.[2]
Bài viết liên quan đến Bộ Linh trưởng này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Cercopithecus erythrotis là một loài động vật có vú trong họ Cercopithecidae, bộ Linh trưởng. Loài này được Waterhouse mô tả năm 1838.
Рыжеу́хая марты́шка[1] (лат. Cercopithecus erythrotis) — один из видов мартышек[2].
Обитает в тропических влажных лесах в низинах Камеруна, Нигерии и Экваториальной Гвинеи (остров Биоко)[3].
Спина и плечи бурые, хвост и уши рыжие. Руки и ноги серые. Нижняя поверхность тела белая. Морда имеет багряно-синий оттенок.
Животные скрытны и пугливы. Держатся группами от 4 до 30 особей. Как правило в стае около 10 взрослых самок с детёнышами, сопровождаемых как минимум одним взрослым самцом. Питаются плодами и насекомыми.
По состоянию на ноябрь 2006 года этот вид мартышки не содержался ни в одном зоопарке мира[4].
Из-за узкого ареала вид является сравнительно редким и занесён в Красную книгу МСОП как находящийся в уязвимом положении. Факторами, влияющими на снижение численности популяции рыжеухой мартышки, являются вырубка лесов в местах обитания, охота ради мяса (продаётся на рынках Малабо) и вылов на продажу в качестве домашних питомцев[5].
Редкая, обитающая в южной Нигерии мартышка Склейтера (Cercopithecus sclateri) долгое время классифицировалась как ещё один подвид рыжеухой мартышки.
붉은귀게논, 붉은귀원숭이 또는 황갈색귀게논(Cercopithecus erythrotis)은 긴꼬리원숭이과에 속하는 영장류의 일종이다. 카메룬과 적도기니, 나이지리아, 콩고공화국 등에서 발견된다. 자연 서식지는 아열대 또는 열대 기후의 습한 저지대 숲이다. 서식지 감소로 인해 위협을 받고 있다.[2]
