Die Hondhaaie (Squalidae) is 'n kraakbeenvis-familie wat hoort tot die orde Squaliformes. Daar is twee genera met twaalf spesies wat hoort tot dié familie en vyf van die spesies kom aan die Suid-Afrikaanse kus voor.
Die familie het twee dorsale vinne, vyf pare kieusplete en geen anale vin nie. Die familie kan tot 1.2 m lank word en kom voor vanaf die oppervlakte tot op dieptes van 600 m.
Die volgende genera en gepaardgaande spesies kom aan die Suid-Afrikaanse kus voor:
Die Hondhaaie (Squalidae) is 'n kraakbeenvis-familie wat hoort tot die orde Squaliformes. Daar is twee genera met twaalf spesies wat hoort tot dié familie en vyf van die spesies kom aan die Suid-Afrikaanse kus voor.
Els esquàlids (Squalidae) són una família d'elasmobranquis selacimorfs de l'ordre Squaliformes que viuen en els oceans Atlàntic, Índic i Pacífic.
La família Squalidae té 28 espècies repartides en dos gèneres.
Els esquàlids (Squalidae) són una família d'elasmobranquis selacimorfs de l'ordre Squaliformes que viuen en els oceans Atlàntic, Índic i Pacífic.
Die Familie der Dornhaie (Squalidae) ist weltweit, im Atlantik, Pazifik und Indischen Ozean verbreitet. Sie leben sowohl in kühlen, als auch in tropischen Meeren und halten sich vor allem über den Schelfgebieten von Kontinenten und Inseln und über Seamounts auf. Der bekannteste Vertreter ist der Dornhai (Squalus acanthias), der auch in der Nordsee und im Mittelmeer vorkommt.
Gemeinsam ist allen Dornhaien das Fehlen der Afterflosse, ein Merkmal, das sie mit den Engelhaien und den Sägehaien gemeinsam haben. Vor beiden Rückenflossen befindet sich je ein ungekerbter Stachel. Der Schwanzflossenstiel trägt seitliche Kiele. Dornhaie werden zwischen 50 Zentimeter und 1,20 Meter lang.
Alle Dornhaie sind ovovivipar, das heißt, die Embryonen schlüpfen bereits im Mutterleib aus ihren Eikapseln und entwickeln sich in der Gebärmutterregion bis zur Geburtsgröße und werden dann lebend geboren. Man spricht dabei auch von „aplazentaler Viviparie“.
Es gibt zwei Gattungen mit über 35 Arten:
Die Familie der Dornhaie (Squalidae) ist weltweit, im Atlantik, Pazifik und Indischen Ozean verbreitet. Sie leben sowohl in kühlen, als auch in tropischen Meeren und halten sich vor allem über den Schelfgebieten von Kontinenten und Inseln und über Seamounts auf. Der bekannteste Vertreter ist der Dornhai (Squalus acanthias), der auch in der Nordsee und im Mittelmeer vorkommt.
Gemeinsam ist allen Dornhaien das Fehlen der Afterflosse, ein Merkmal, das sie mit den Engelhaien und den Sägehaien gemeinsam haben. Vor beiden Rückenflossen befindet sich je ein ungekerbter Stachel. Der Schwanzflossenstiel trägt seitliche Kiele. Dornhaie werden zwischen 50 Zentimeter und 1,20 Meter lang.
Alle Dornhaie sind ovovivipar, das heißt, die Embryonen schlüpfen bereits im Mutterleib aus ihren Eikapseln und entwickeln sich in der Gebärmutterregion bis zur Geburtsgröße und werden dann lebend geboren. Man spricht dabei auch von „aplazentaler Viviparie“.
Squalidae, more commonly known as dogfish, dog sharks, or spiny dogfish,[2] are one of several families of sharks categorized under Squaliformes, making it the second largest order of sharks, numbering 119 species across 7 families.[3] Having earned their name after a group of fishermen reportedly observed the species chasing down smaller fish in dog-like packs,[4] dogfish have slender, streamlined bodies, usually more compact in comparison to other species, and a pointed snout. Dogfish likewise have two dorsal fins, each with smooth spines, but no anal fin, and their skin is generally rough to the touch.[1] As the species reaches adulthood, males usually measure a maximum of 100 cm (39 inches), while females typically measure 125 cm (49 inches) long. The species therefore exhibits female-dominant sexual dimorphism.
Dogfish sharks have slate-grey or grey-brown skin with white dots that becomes paler (almost white) around the belly region. These sharks are characterized by teeth in upper and lower jaws similar in size; a caudal peduncle with lateral keels; the upper precaudal pit usually is present; and the caudal fin is without a subterminal notch.
They are carnivorous, principally preying upon organisms smaller than themselves. Some of their prey include herring, mackerel, and capelin. In special cases, they may consume jellyfish and squid. Even at a young age, spiny dogfish pups may hunt fish two or three times their size. Unlike virtually all other shark species, dogfish sharks possess venom which coats their dorsal spines; this venom is mildly toxic to humans and would be harmful if the shark were to be mishandled. The livers and stomachs of the Squalidae contain the compound squalamine, which possesses the property of reduction of small blood vessel growth in humans.[5] Dogfish sharks use their strong jaw and sharp teeth to consume their prey.
The spiny dogfish has broken several records in the areas of migration and gestation. This shark tends to be a highly migratory species: one shark was recorded as travelling 8,000 km (5,000 miles) after being tagged in Washington state, United States, and found again later in Japan. In addition to its long distance migration, the spiny shark holds the record for longest gestation period of any other vertebrate at 22–24 months. Females produce eggs and give birth to live young that measure to be 20–33 cm (8–13 inches).
Dogfish are scientifically classified as the Squalidae family, categorized under the Squaliform order, which encompasses seven families in total, including Squalidae. The Squalidae family itself contains two separate genera: Cirrhigaleus and Squalus, numbering 37 species between the two.
Family: Within Squaliforme order, there are seven families
Genus: Within the Squalidae dogshark family, are two known genera
Squalidae, more commonly known as dogfish, dog sharks, or spiny dogfish, are one of several families of sharks categorized under Squaliformes, making it the second largest order of sharks, numbering 119 species across 7 families. Having earned their name after a group of fishermen reportedly observed the species chasing down smaller fish in dog-like packs, dogfish have slender, streamlined bodies, usually more compact in comparison to other species, and a pointed snout. Dogfish likewise have two dorsal fins, each with smooth spines, but no anal fin, and their skin is generally rough to the touch. As the species reaches adulthood, males usually measure a maximum of 100 cm (39 inches), while females typically measure 125 cm (49 inches) long. The species therefore exhibits female-dominant sexual dimorphism.
Dogfish sharks have slate-grey or grey-brown skin with white dots that becomes paler (almost white) around the belly region. These sharks are characterized by teeth in upper and lower jaws similar in size; a caudal peduncle with lateral keels; the upper precaudal pit usually is present; and the caudal fin is without a subterminal notch.
They are carnivorous, principally preying upon organisms smaller than themselves. Some of their prey include herring, mackerel, and capelin. In special cases, they may consume jellyfish and squid. Even at a young age, spiny dogfish pups may hunt fish two or three times their size. Unlike virtually all other shark species, dogfish sharks possess venom which coats their dorsal spines; this venom is mildly toxic to humans and would be harmful if the shark were to be mishandled. The livers and stomachs of the Squalidae contain the compound squalamine, which possesses the property of reduction of small blood vessel growth in humans. Dogfish sharks use their strong jaw and sharp teeth to consume their prey.
The spiny dogfish has broken several records in the areas of migration and gestation. This shark tends to be a highly migratory species: one shark was recorded as travelling 8,000 km (5,000 miles) after being tagged in Washington state, United States, and found again later in Japan. In addition to its long distance migration, the spiny shark holds the record for longest gestation period of any other vertebrate at 22–24 months. Females produce eggs and give birth to live young that measure to be 20–33 cm (8–13 inches).
Los escuálidos (Squalidae) son una familia de elasmobranquios selacimorfos del orden Squaliformes que viven en los océanos Atlántico, Índico y Pacífico.[1]
Tienen una longitud de 60 a 160 cm. Poseen dos aletas dorsales, cada una con una espina no estriada. Los dientes de la mandíbula superior e inferior son de similar tamaño. El pedúnculo caudal tiene quilla lateral; la aleta caudal carece muesca subterminal; sin aleta anal.[1]
La familia Squalidae tiene 28 especies repartidas en dos género:[1]
Los escuálidos (Squalidae) son una familia de elasmobranquios selacimorfos del orden Squaliformes que viven en los océanos Atlántico, Índico y Pacífico.
Squalidae arrain eskualiformeen familietako bat da[1], bizkar-hegatsetan pozoia dutena.[2]
Squalidae familiak 29 espezie ditu, bi generotan banaturik:[3]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Squalidae arrain eskualiformeen familietako bat da, bizkar-hegatsetan pozoia dutena.
Piikkihait (Squalidae) on piikkihaikaloihin kuuluva valtamerissä tavattava rustokalaheimo.
Vanhimmat piikkihaiden heimoon kuuluvien lajien fossiilit on ajoitettu myöhäiselle liitukaudelle. Nykyään elävät lajeja on 11 ja ne jaetaan kahteen sukuun. Toisinaan valohaiden heimon lajit katsotaan kuuluviksi piikkihaihin.[2][3][4] Lajeja ovat muun muassa[5]:
Piikkihaiden heimon lajit ovat kooltaan alle metristä vajaaseen kahteen metriin. Selkäeviä lajeilla on kaksi ja molempien edessä on piikit. Selkäevät ovat samankokoiset tai etummainen on takimmaista suurempi. Rintaevät ovat kaloilla melko kookkaat. Suu on melko lyhyt ja hammasrivejä on kummassakin leuassa 26. Hampaat ovat yläleuassa hieman alaleuan hampaita pienikokoisemmat.[2][3]
Piikkihaita tavataan Atlantin, Intain valtameren ja Tyynenmeren alueilta. Ne elävät sekä trooppisissa että kylmässä vesissä ja niitä tavataan erityisesti rannikkojen läheisyydestä. Erityisesti Squalus-suvun lajeja kalastetaan suuria määriä ruuaksi.[2][4]
Piikkihait (Squalidae) on piikkihaikaloihin kuuluva valtamerissä tavattava rustokalaheimo.
Les Squalidae constituent une famille de requins de l'ordre des Squaliformes, qui contient deux genres de requins de taille modeste.
Selon FishBase (10 mars 2016)[1] :
Les Squalidae constituent une famille de requins de l'ordre des Squaliformes, qui contient deux genres de requins de taille modeste.
Gli Squalidi (Squalidae Blainville) sono una famiglia di squali. Attualmente la famiglia è composta da 2 generi con 24 specie, distribuite in tutti i mari del globo. La maggioranza delle specie raramente supera i 150 cm di lunghezza totale. Solitamente si tratta di squali non pericolosi per l'uomo.
Gli Squalidi (Squalidae Blainville) sono una famiglia di squali. Attualmente la famiglia è composta da 2 generi con 24 specie, distribuite in tutti i mari del globo. La maggioranza delle specie raramente supera i 150 cm di lunghezza totale. Solitamente si tratta di squali non pericolosi per l'uomo.
Dygliarykliai (lot. Squaliformes, angl. Dogfish sharks, vok. Dornhaie) – ryklių (Selachomorpha) būrys.
Dantys viršutiniame ir apatiniame žandikaulyje panašaus dydžio.
Dygliarykliai (lot. Squaliformes, angl. Dogfish sharks, vok. Dornhaie) – ryklių (Selachomorpha) būrys.
Dantys viršutiniame ir apatiniame žandikaulyje panašaus dydžio.
Doornhaaien (Squalidae) vormen een familie van haaien uit de orde Doornhaaiachtigen (Squaliformes).
Kenmerkend aan deze haaien zijn de zachte rugvinstekels en de tanden in de boven- en onderkaak die even groot zijn. Verder hebben de vissen geen aarsvin. De Groenlandse haai is de grootste doornhaai.
De familie bestaat uit twee geslachten:
Doornhaaien (Squalidae) vormen een familie van haaien uit de orde Doornhaaiachtigen (Squaliformes).
Multimedia w Wikimedia Commons Koleniowate[2] (Squalidae) – rodzina ryb chrzęstnoszkieletowych z rzędu koleniokształtnych (Squaliformes), obejmująca gatunki głębokowodne i głębinowe.
Wody oceaniczne – od chłodnych do tropikalnych.
Ciało wrzecionowate. Brak płetwy odbytowej. W obydwu płetwach grzbietowych znajdują się pojedyncze kolce[2][3], które nie są chowane. Zęby żuchwy są nieznacznie większe od szczękowych[3]. Długość ciała od 50 do 160 cm.
Rodzaje zaliczane do tej rodziny[4]:
Koleniowate (Squalidae) – rodzina ryb chrzęstnoszkieletowych z rzędu koleniokształtnych (Squaliformes), obejmująca gatunki głębokowodne i głębinowe.
Squalidae é uma família de tubarões. Os dentes das mandíbulas superior e inferior possuem dimensões semenlhantes. O pedúnculo caudal apresenta quilhas laterais. Não possuem barbatana caudal.
.gif)
|data= (ajuda)
Squalidae é uma família de tubarões. Os dentes das mandíbulas superior e inferior possuem dimensões semenlhantes. O pedúnculo caudal apresenta quilhas laterais. Não possuem barbatana caudal.
Pigghajar (Squalidae)[1] är en familj av hajar som ingår i ordningen pigghajartade hajar.[1][2] Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Squalidae 29 arter[1].
Det vetenskapliga namnet är bildat av det latinska ordet squaleo eller squalidus som betyder "med grov hud".[3]
Släkten enligt Catalogue of Life[1] och Dyntaxa[2]:
Pigghajar kännetecknas av två taggförsedda ryggfenor. Taggarna, som är förstorade hudtänder, har giftkörtlar och fungerar som försvarsvapen. Analfena saknas. Köttet smakar bra och har under vissa tider saluförts, utan huvud och stjärt, som nordsjöål.[4]
Några pigghajar vandrar under sitt liv genom stora havsområden och de når olika oceaner. Andra arter stannar i en begränsad region. Familjens medlemmar når ibland ett djup av 1500 meter.[5]
Hos pigghajar är generationstiden långsam vad som gör beståndet känslig när flera exemplar dödas under kort tid.[5]
Pigghajar (Squalidae) är en familj av hajar som ingår i ordningen pigghajartade hajar. Enligt Catalogue of Life omfattar familjen Squalidae 29 arter.
Det vetenskapliga namnet är bildat av det latinska ordet squaleo eller squalidus som betyder "med grov hud".
Släkten enligt Catalogue of Life och Dyntaxa:
Cirrhigaleus SqualusЗуби на обох щелепах однакові, одновершинні, гострі. Забарвлення мишасте, спина темніша, з боків тіла рідкісні білі плямочки, черево світле. Довжина до 208 см, переважно — 100–140 см і вага до 15 кг. Спинних плавців 2, кожен спереду з сильною шпилькою. Анальний плавець відсутній. Зябрових щілин 5, розташованих попереду основи грудних плавників. Морські риби.
Зазвичай тримається зграями в придонних шарах води, але зустрічається і у поверхні. Статева зрілість у самиць в Чорному морі настає у віці 17 років, при довжині 125–130 см, у самців — 13-14 років, при довжині 100–110 см. Живородна риба. Запліднення внутрішнє. Спаровування навесні, в квітні — травні, на глибині 40-90 м. Яйця розвиваються в тілі самиці 6-18 місяців. Діаметр яйця 4 см Мальки з'являються взимку і весною (Чорне море), навесні і літом (північні моря) і у кінці літа (Японське море). Розміри їх близько 27 см, рідше до 33 см. Одна самиця викидає від 6 до 29 мальків. Живиться дрібною рибою (оселедець, хамса, ставрида, бички, молодь тріскових), а також ракоподібними (креветки, краби, бокоплави) і молюсками (восьминоги, кальмари). Здійснює значні сезонні міграції, підходячи для народження молоді до берегів, а також добові вертикальні переміщення, дотримуючись днем донних шарів води, а вночі піднімаючись до поверхні. Тривалість життя до 25 років.
Невелике. Ловлять тралами, мережами, гачковими снастями, ставними і закидними неводами. Завдає шкоди промислу, псуючи знаряддя лову і рибу, що потрапила в них.
Squalidae Blainville, 1816
Катрановые акулы, или колючие акулы, или пряморотые акулы[1] (лат. Squalidae) — семейство акул отряда катранообразных, в которое включают 2 рода. Максимальный размер 7,9 м. У основания спинных плавников имеются шипы, покрытые ядом. Анальный плавник отсутствует. Верхние и нижние зубы одинакового размера. На хвостовом стебле имеются латеральные кили, а также прекаудальная выемка. Вентральная выемка на верхней лопасти хвостового плавника отсутствует[2].
Название семейства и одного из родов происходят от слова лат. squalidus — «покрытый грубой кожей»[3].
Катрановые акулы, или колючие акулы, или пряморотые акулы (лат. Squalidae) — семейство акул отряда катранообразных, в которое включают 2 рода. Максимальный размер 7,9 м. У основания спинных плавников имеются шипы, покрытые ядом. Анальный плавник отсутствует. Верхние и нижние зубы одинакового размера. На хвостовом стебле имеются латеральные кили, а также прекаудальная выемка. Вентральная выемка на верхней лопасти хвостового плавника отсутствует.
Название семейства и одного из родов происходят от слова лат. squalidus — «покрытый грубой кожей».
角鯊科（學名Squalidae）是角鯊目下的一科。這科鯊魚都有圓滑的背鰭鰭棘，在上顎及下顎的牙齒大小接近，尾柄有兩側龍骨。牠們一般都有上尾前小窩，尾鰭沒有近端凹刻。
ツノザメ科 Squalidae は、ツノザメ目 Squaliformes の下位分類群。2属32種を含む。
この項目は、魚類に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（Portal:生き物と自然/プロジェクト:生物）。 ツノザメ科 Squalidae は、ツノザメ目 Squaliformes の下位分類群。2属32種を含む。
돔발상어과 또는 곱상어과(Squalidae)는 돔발상어목에 속하는 상어 과의 하나이다.[1][2] 2개 속에 약 36종을 포함하고 있다.[2] 2개의 등지느러미 앞면에 가시를 갖고 있지만 가시에는 홈이 없다. 뒷지느러미는 없고, 일반적으로 피부 촉감이 거칠다.[2]
Wikispecies har information om 