Псевдотсуга Мензіса[1],[2], або псевдотсуга тисолиста[3], або дугласія тисолиста[4] (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) — вид псевдотсуги, вічнозелена хвойна рослина, батьківщиною якої є прибережні та гірські райони західної Північної Америки від західної Британської Колумбії до центральної Каліфорнії та до Альберти і Нью-Мексико углиб материка. Входить до складу родини соснових (Pinaceae).
Дерево висотою до 50-75 (115) м, діаметром до 1,5-2,0 (4) м. Стовбур циліндричний. У молодому віці кора гладка, тонка, сіра, у старшому товста, оскільки з віком формується незначний корковий шар. Крона пірамідальна, з повислими гілками. Хвоя плоска, довжиною 1,5-3,0 см, тонка, світло-зелена, знизу дві білі смуги. Розташована вона неправильно гребінчаста. Бруньки вкриті лусками, гострі, блискучі. Чоловічі стробіли мають вигляд жовтих колосків, жіночі — зелено-пурпурових шишечок. Шишки звисаючі, яйцеподібно-циліндричні, довжиною 7-12 см. Покривні луски трилопатеві, середня лопать загострена, витягнута, дуже виступає за насіннєві луски. Дозріває у вересні першого року. Насінини ромбічні, завдовжки до 7 мм. Маса 1000 штук насінин сягає 8-14 г.
Швидкоросла, світлолюбна, середньо-вибаглива до родючості ґрунту. Високопродуктивна, запас деревини може сягати до 1000 м³ з одного гектара
Деякі автори виділяють більше 10 видових різновидів; є також безліч сортових форм, в тому числі багатоствольних, компактних, з сизої і сизо-зеленою хвоєю. Серед сортів з незвичайною формою крони виділяються багатостовбурна і плоско вершина форма 'Compacta', карликова 'Densa' і поникла 'Glauca Pendula'.
Сортові форми псевдотсуги Мензиса трапляються в садах вкрай рідко. Разом з тим як природні, так і сортові різновиди не тільки надзвичайно морозостійкі, але і не страждають від весняного сонця.
Широке поширення в садах отримав схожий на пишну блакитну ялину сорт 'Glauca' (різновид Pseudotsuga menziesii var. Glauca) — Псевдотсуга сиза, іноді виділяється в окремий вид. У порівнянні з береговою формою псевдотсуги Мензиса, що росте на узбережжі Тихого океану, Псевдотсуга сиза має гірське походження (Скелясті гори США). Вона не дуже великих розмірів, як берегова різновид (Псевдотсуга тисолиста) — висота псевдотсуги сизої на батьківщині не більше 40-50 м, — але зате вона більш невибаглива та холодостійка і тому добре росте навіть в більш північних районах.
Зростає в Північній Америці вздовж берегів Тихого океану.
Вид поділяється на два підвиди:
Найвища Псевдотсуга Мензіса мала 119,8 метрів заввишки, 4,6 метрів у діаметрі і була, ймовірно, найвищим деревом на землі.[5]
Дослідження з радіоактивним вуглецем-14 доводять, що доросла особа постачає своїх нащадків, яким не вистачає сонячного світла у підліску, поживними речовинами через підземну мережу симбіотичних грибів. Таким чином батьківське дерево підтримує ріст молодої парослі. На основі цього експерименту вчені припускають наявність соціальних зв'язків у рослин.[6]
В Угольсько-Широколужанському заповідному масиві, що в Тячівському районі Закарпатської області, біля контори Угольського лісництва (при північній околиці с. Мала Уголька) на невеликій площі зростають насадження псевдотсуги, завезені сюди понад 100 років тому[7]. Дерева добре прижились і плодоносять.
Псевдотсуга Мензіса,, або псевдотсуга тисолиста, або дугласія тисолиста (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) — вид псевдотсуги, вічнозелена хвойна рослина, батьківщиною якої є прибережні та гірські райони західної Північної Америки від західної Британської Колумбії до центральної Каліфорнії та до Альберти і Нью-Мексико углиб материка. Входить до складу родини соснових (Pinaceae).
