Люфа́ (Luffa, від араб. ليفة) — рід трав'янистих ліан родини Гарбузові. Ареал роду — тропічні і субтропічні регіони Азії і Африки.
Молоді плоди Luffa acutangula і Luffa aegyptiaca вживаються в їжу як овочі й популярні в Азії і Африці.
Дозрілі плоди L. aegyptiaca (і інших видів) після певної обробки, при якій видаляється все, крім сітки ксилеми або волокон, використовується як банна або кухонна губка. Цю губку також використовують як скраб для тіла.
Сік використовують як природний засіб від жовтяниці. Насіння люффи містять понад 25 % олії, придатної для технічних цілей.
Люфа (губкова гарбуза, або губка рослинна) — однолітня трав'яниста рослина. Вирощується як технічна культура для одержання волокна й олії, а також як овочева і лікарська культура.
Циліндрична люфа утворює довгі (до 60 см і більш) циліндричні плоди, загострені в плодоніжки, з тонкою, що легко здирається корою і білою ніжною тканиною.
Молоді зав'язі їстівні, зрілі плоди дають так звану рослинну губку (мочалку).
Насіння містить олію, що використовується для технічних цілей.
Існує сім різних типів[прояснити][1]. До них відносяться:[2]
Люфа́ (Luffa, від араб. ليفة) — рід трав'янистих ліан родини Гарбузові. Ареал роду — тропічні і субтропічні регіони Азії і Африки.
Молоді плоди Luffa acutangula і Luffa aegyptiaca вживаються в їжу як овочі й популярні в Азії і Африці.
Губка з люфиДозрілі плоди L. aegyptiaca (і інших видів) після певної обробки, при якій видаляється все, крім сітки ксилеми або волокон, використовується як банна або кухонна губка. Цю губку також використовують як скраб для тіла.
Сік використовують як природний засіб від жовтяниці. Насіння люффи містять понад 25 % олії, придатної для технічних цілей.