Die Manta's (Mobulidae) is 'n kraakbeenvis-familie wat hoort tot die orde Rajiformes. Daar is slegs twee genera met elf spesies wat hoort tot dié familie. Ses van die spesies kom aan die Suid-Afrikaanse kus voor.
Die familie is groot tot reusagtig groot met die vlerke wat 6.7 m wyd is. Die familie is vivipaar.
Die genera en gepaardgaande spesies wat aan die Suid-Afrikaanse kus voorkom:
Die Manta's (Mobulidae) is 'n kraakbeenvis-familie wat hoort tot die orde Rajiformes. Daar is slegs twee genera met elf spesies wat hoort tot dié familie. Ses van die spesies kom aan die Suid-Afrikaanse kus voor.
Die Gattung der Teufelsrochen (Mobula) kommt mit acht Arten weltweit in tropischen und subtropischen Meeren vor. Zur Gattung gehören die zwei größten Rochen der Welt, der Riffmanta (M. alfredi) und der Riesenmanta (M. birostris) mit einer Gesamtlänge bis 8 Metern, einer Spannweite bis 7 Metern und einem Maximalgewicht von 1300 kg.
Teufelsrochen sind mittelgroße bis sehr große Rochen, deren rhombenförmige Körperscheibe breiter als lang ist. Der eigentliche Rumpf ist abgeflacht, aber im Vergleich zu dem anderer Rochen immer noch relativ dick. Der Kopf ist breit und abgeflacht. Charakteristisch für die Gattung sind die auffallenden, seitlich am Kopf sitzenden, nach vorn gerichteten flossenartigen Loben, die dazu dienen, Plankton in das große Maul zu leiten. Die Augen befinden sich an den Kopfseiten. Die Spritzlöcher sind annähernd rund bis schlitzförmig. Das Maul ist sehr breit, fast gerade und endständig oder leicht unterständig. Ober- und Unterkiefer oder der Unterkiefer allein sind mit zahlreichen kleinen, in Reihen angeordneten Zähnen besetzt. Der peitschenförmige Schwanz ist lang, im Vergleich zum Schwanz der meisten anderen Rochen aber kurz. Normalerweise ist er kürzer als die Breite der Körperscheibe. Eine kleine dreieckige Rückenflosse befindet sich oberhalb der Bauchflossenbasis. Der Schwanz kann in einigen Fällen einen kleinen gezähnten Stachel tragen. Eine Schwanzflosse fehlt. Die Haut der Teufelsrochen ist glatt und unbeschuppt oder rau und mit vielen kleinen Dentikeln besetzt. Die Kiementaschen sind mit zahlreichen Kiemenplatten (50 bis fast 140) besetzt. Die Kiemenplatten sind dünn und membranös oder leicht hornig mit einer knorpeligen Basis.[1][2]
Teufelsrochen leben pelagisch als Einzelgänger, paarweise oder in kleinen Gruppen und fressen Zooplankton, Garnelen, manchmal auch kleine Fische. Sie unterscheiden sich von anderen Rochen durch ihre Fortbewegungsart. Während die primitiven Geigenrochen sowie die Sägerochen und die Zitterrochenartigen sich wie die meisten Haie durch Stammschlängeln des Körpers und der Schwanzflosse fortbewegen und die Echten Rochen dies durch wellenförmige Bewegungen ihrer großen Brustflossen tun, schlagen Teufelsrochen wie die Adlerrochen mit den Flossen, ähnlich wie Vögel mit ihren Flügeln. Die Teufelsrochen sind ovovivipar.
Die Gattung Mobula wurde 1810 durch den US-amerikanischen Universalgelehrten Constantine S. Rafinesque-Schmaltz bei der Beschreibung von Mobula auriculata (heute ein Synonym von Mobula mobular) eingeführt. Schon 1829 hatte der englische Zoologe Edward Nathaniel Bancroft für den 1792 von Johann Julius Walbaum als Raja birostris beschriebenen Riesenmanta die Gattung Manta aufgestellt. Beide Gattungen wurden in der Unterfamilie Mobulinae zusammengefasst und der Familie der Adlerrochen (Myliobatidae) zugeordnet. Die Unterfamilie wird in letzter Zeit zunehmend als eigenständige Familie klassifiziert. Da die Gattung Mobula paraphyletisch in Bezug auf Manta war – Mobula mobular ist die Schwesterart einer vom Riesenmanta und vom Riffmanta gebildeten Klade[3] – wurde die Gattung Manta im Juni 2017 mit Mobula synonymisiert, so dass die Familie Mobulidae nur eine einzige Gattung enthält und somit monotypisch ist.[4]
Die Gattung der Teufelsrochen (Mobula) kommt mit acht Arten weltweit in tropischen und subtropischen Meeren vor. Zur Gattung gehören die zwei größten Rochen der Welt, der Riffmanta (M. alfredi) und der Riesenmanta (M. birostris) mit einer Gesamtlänge bis 8 Metern, einer Spannweite bis 7 Metern und einem Maximalgewicht von 1300 kg.
Mobula is a genus of rays in the family Mobulidae that is found worldwide in tropical and warm, temperate seas.[3] Some authorities consider this to be a subfamily of the Myliobatidae (eagle rays).[4][5] Their appearance is similar to that of manta rays, which are in the same family, and based on genetic and morphological evidence, the mantas belong in Mobula (they are traditionally in their own genus Manta).[3] Species of this genus are often collectively referred to as "devil rays", "flying mobula", or simply "flying rays", due to their propensity for breaching, sometimes in a spectacular manner. These rays gather in groups and leap out of the surface into the air up to around two metres before splashing back into the water.[6]
Depending on the species, the devil rays can attain widths up to 1.1–5.2 m (3.6–17.1 ft), the largest being second only to the manta rays in size, which can reach 5.5–7.0 m (18.0–23.0 ft).[3] Despite their size, little is known about the devil rays, much of it anecdotal; the manta rays are better known. Most species entirely lack a tail stinger. In most species having a stinger, it is encased, rendering it harmless; only M. mobular has a "free" stinger.[3]
The genus is named by Constantine Samuel Rafinesque in 1810 describing the devil fish, Raia mobular or now Mobula mobular. The name can be explained from Latin mobilis "mobile" or "movable", because of the species' migratory habits;[7][8] another explanation is that mobula is a local name used by people living in Azores who call this creature there.[7]
Based on genetics and, to a lesser degree, morphological evidence, the genus was redefined in 2017. Under this arrangement, Manta is included in Mobula.[3]
FishBase recognizes 11 species:[5]
Extinct species by Shark-References:[9]
School in Mexico
Mobula is a genus of rays in the family Mobulidae that is found worldwide in tropical and warm, temperate seas. Some authorities consider this to be a subfamily of the Myliobatidae (eagle rays). Their appearance is similar to that of manta rays, which are in the same family, and based on genetic and morphological evidence, the mantas belong in Mobula (they are traditionally in their own genus Manta). Species of this genus are often collectively referred to as "devil rays", "flying mobula", or simply "flying rays", due to their propensity for breaching, sometimes in a spectacular manner. These rays gather in groups and leap out of the surface into the air up to around two metres before splashing back into the water.
Depending on the species, the devil rays can attain widths up to 1.1–5.2 m (3.6–17.1 ft), the largest being second only to the manta rays in size, which can reach 5.5–7.0 m (18.0–23.0 ft). Despite their size, little is known about the devil rays, much of it anecdotal; the manta rays are better known. Most species entirely lack a tail stinger. In most species having a stinger, it is encased, rendering it harmless; only M. mobular has a "free" stinger.
La genro Mobula-rajoj aŭ mobuloj (Mobula) apartenas al familio adlo-rajoj (Myliobatidae), al subfamilio diablo-rajoj (Mobulinae). Ties specioj vivas dismonde en la tropikaj kaj subtropikaj maroj en la marborda proksimo, ĝis profundo de 150 metroj. La bestoj povas atingi longon de 5 metroj.
Sepsioj de tiu genro estas ofte nomataj "flugantaj mobuloj" aŭ simple "flugantaj rajoj", ĉar ili kapablas „salti” el maro. La diabla fiŝo (Mobula mobular) povas atingi salto-alton de 5,2 metroj.
Mobula-rajoj longas de 1 ĝis 5 metroj (inkluzive la voston). Ilia larĝa kapo portas aduflanke relative rigidan, pli-malpli pintan aŭ rondfinan, kornosimilajn kapoetendaĵojn, kiuj servas por alkonduki planktonojn al la granda buŝo. Ilia buŝo – male al la fin-stara buŝo de manta-rajoj – estas sube situas kaj en la supra aŭ ambaŭ makzeloj estas denta(j). La kapo estas pli mallarĝa ol tiu de la Manta-rajoj. La vosto povas porti unu pikilon aŭ estas senpikila.
La genro Mobula konsistas el 9 specioj:
La genro Mobula-rajoj aŭ mobuloj (Mobula) apartenas al familio adlo-rajoj (Myliobatidae), al subfamilio diablo-rajoj (Mobulinae). Ties specioj vivas dismonde en la tropikaj kaj subtropikaj maroj en la marborda proksimo, ĝis profundo de 150 metroj. La bestoj povas atingi longon de 5 metroj.
Sepsioj de tiu genro estas ofte nomataj "flugantaj mobuloj" aŭ simple "flugantaj rajoj", ĉar ili kapablas „salti” el maro. La diabla fiŝo (Mobula mobular) povas atingi salto-alton de 5,2 metroj.
Mobula es un género de peces miliobatiformes de la familia Myliobatidae.[1]
Se reconocen las siguientes especies:[1]
Mobula es un género de peces miliobatiformes de la familia Myliobatidae.
Mobula est un genre de raies, de la famille des Myliobatidae, les raies aigles.
Ces raies ressemblent beaucoup aux raies Manta, mais s'en distinguent par leur bouche placée sur le dessous du corps plutôt qu'à l'avant. La plus grosse espèce est l'espèce méditerranéenne Mobula mobular, qui peut atteindre 5 m d'envergure, peser une tonne et réaliser des sauts spectaculaires au-dessus de l'eau.
Selon FishBase (16 août 2014)[1] et World Register of Marine Species (16 août 2014)[2] :
Mobula japanica. La bouche en position ventrale est bien visible.
Mobula est un genre de raies, de la famille des Myliobatidae, les raies aigles.
Ces raies ressemblent beaucoup aux raies Manta, mais s'en distinguent par leur bouche placée sur le dessous du corps plutôt qu'à l'avant. La plus grosse espèce est l'espèce méditerranéenne Mobula mobular, qui peut atteindre 5 m d'envergure, peser une tonne et réaliser des sauts spectaculaires au-dessus de l'eau.
Aon cheann de na roic fhathachúla atá forleathan in uiscí dromchlacha na bhfarraigí trópaiceacha is measartha. Déanann na heití brollaigh mar a bheadh sciatháin mhóra thriantánacha. Suas le 6 m ar leithead, taobhanna an chinn fadaithe mar adharca feolmhara, an t-eireaball cosúil le lascnaid. Beirtear an t-óg beo. Itheann sé planctóin is éisc bheaga.
Mobula Rafinesque, 1810 è un genere di elasmobranchi appartenenti alla famiglia Myliobatidae, noti comunemente come diavoli di mare.
Le specie di questo taxon differiscono da quelle del genere Manta perché hanno la bocca posta nella parte inferiore rispetto al capo ed i denti su entrambe le mascelle. Alcune di esse sono provviste di aculeo velenifero caudale (come ad esempio Mobula mobular), altre invece ne sono prive, come ad esempio Mobula hypostoma.
Conducono vita pelagica e si nutrono di plancton.
Sono animali ovovivipari in quanto i piccoli nascono dopo essersi schiusi da uova nel corpo della madre.
Il genere Mobula comprende le seguenti specie:[1]
Mobula Rafinesque, 1810 è un genere di elasmobranchi appartenenti alla famiglia Myliobatidae, noti comunemente come diavoli di mare.
Mobula is een geslacht van Chondrichthyes (Kraakbeenvissen) uit de familie van de adelaarsroggen (Myliobatidae).
Mobula is een geslacht van Chondrichthyes (Kraakbeenvissen) uit de familie van de adelaarsroggen (Myliobatidae).
Mobula er en gruppe djevelrokker som ligner på de nært beslektede Manta-djevelrokkene. I Californiabukta har det vært observert vakende Mobula-skater.
Denne iktyologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den. 
Mobula er en gruppe djevelrokker som ligner på de nært beslektede Manta-djevelrokkene. I Californiabukta har det vært observert vakende Mobula-skater.
Multimedia w Wikimedia Commons Mobula – rodzaj morskich ryb orleniokształtnych zaliczany do mantowatych (Mobulinae).
Ocean Indyjski, Ocean Spokojny, Atlantyk, Morze Śródziemne i Morze Czerwone.
Gatunki zaliczane do tego rodzaju[2]:
Mobula – rodzaj morskich ryb orleniokształtnych zaliczany do mantowatych (Mobulinae).
Mobula[1] är ett släkte av rockor. Mobula ingår i familjen örnrockor.[1]
Kladogram enligt Catalogue of Life[1]:
Örnrockor Mobula
Wikimedia Commons har media som rör Mobula.
Wikispecies har information om Mobula.
Denna artikel om örnrockor saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
За будовою представники цього роду схожі на скатів з роду Манта. Голова велика та широка. Загальна ширина коливається від 1 до 5,2 м, вага може сягати 500 кг. Рот розташований на нижній поверхні голови, зуби є на обох щелепах. З боків голови присутні плавці-«роги» як у мант. Проте вони менші. Хвіст може бути наділений шипом-жалом. Зяброві щілини розташовані на нижній стороні, доволі широкі.
Зустрічаються на глибинах від 150 до 2000 м. Мобули живуть невеликими зграйками в товщі води. Вони швидко плавають, змахуючи крилоподібними плавниками. Мобули часто вистрибують з води, іноді здійснюючи один за іншим цілу серію стрибків. Живляться планктонними ракоподібними і дрібною рибою. При спокійному плаванні головні плавники у них виставлені вперед, але, переслідуючи зграю риб, вони утворюють з цих плавників подобу воронки, через яку здобич направляється до рота.
Це яйцеживородні скати. Парування відбувається в товщі води. Самиця мобул виношує тільки одного ембріона, що отримує поживну маткову рідину тим же шляхом, як і зародок скатів-хвостоколів.
Рожеве м'ясо мобул дуже смачне, але вони ніде не виловлюються у великій кількості. Витягнений з води скат нерідко видає досить музичні звуки, схожі на дзвін.
Мешкають у тропічних та субтропічних морях усіх океанів.
Mobula là một chi cá trong họ cá Myliobatidae (cá đuối đại bàng) thuộc bộ cá đuối ó Myliobatidae[2] chúng có nhiều điểm tương đồng với cá đuối Manta vốn cũng là loài cùng họ. Nhiều loài trong chi này còn được gọi là cá đuối ma hay cá đuối bay, một trong những loài thuộc chi này là cá đuối quỷ có thể dài đến 5.2 m (17 ft) và nặng đến gần nữa tấn[3]
Hiện hành trong chi này gồm các loài sau đây:
Mobula là một chi cá trong họ cá Myliobatidae (cá đuối đại bàng) thuộc bộ cá đuối ó Myliobatidae chúng có nhiều điểm tương đồng với cá đuối Manta vốn cũng là loài cùng họ. Nhiều loài trong chi này còn được gọi là cá đuối ma hay cá đuối bay, một trong những loài thuộc chi này là cá đuối quỷ có thể dài đến 5.2 m (17 ft) và nặng đến gần nữa tấn
К роду в настоящее время относят 9 видов:
蝠鲼（學名：Mobula）是鲼科中最大的种类，体长可达8米，重达1吨以上，身体扁平，有强大的胸鳍，类似翅膀，在海洋中巡游，胸鳍前有两个薄、窄、似耳朵的突起，可以向口中收集食物，牙齿细小，主要以浮游生物和小鱼为食，经常在珊瑚礁附近巡游觅食，性情温和。在分類上，蝠鱝科仍在研究，目前只發現三種：Manta birostris、Manta alfredi及Manta ehrenbergii，而且這三種非常相似。因此有時，它會獨立成科，但大多數和鱝科的魚合併在一起。
蝠鱝的外形雖然類似俗稱為魔鬼魚的鬼蝠魟，但後者為鬼蝠魟屬（Manta）並非蝠鱝屬（Mobula）。
蝠鱝俗作膨魚，膨魚鰓就是蝠鱝的鰓。坊間盛傳「膨魚鰓是一種萬靈藥」，然而根據參考資料並非如此。[2]。
目前辨認出九個種[3]：
太平洋蝠鲼
海面上跳躍
沖繩美麗海水族館的蝠鱝
蝠鲼（學名：Mobula）是鲼科中最大的种类，体长可达8米，重达1吨以上，身体扁平，有强大的胸鳍，类似翅膀，在海洋中巡游，胸鳍前有两个薄、窄、似耳朵的突起，可以向口中收集食物，牙齿细小，主要以浮游生物和小鱼为食，经常在珊瑚礁附近巡游觅食，性情温和。在分類上，蝠鱝科仍在研究，目前只發現三種：Manta birostris、Manta alfredi及Manta ehrenbergii，而且這三種非常相似。因此有時，它會獨立成科，但大多數和鱝科的魚合併在一起。
蝠鱝的外形雖然類似俗稱為魔鬼魚的鬼蝠魟，但後者為鬼蝠魟屬（Manta）並非蝠鱝屬（Mobula）。
蝠鱝俗作膨魚，膨魚鰓就是蝠鱝的鰓。坊間盛傳「膨魚鰓是一種萬靈藥」，然而根據參考資料並非如此。。
쥐가오리속(Mobula)은 쥐가오리과에 속하는 한 속이다. 가오리 중에서 가장 큰 종류들이 포함되어 있는 집단이며, 모든 종이 여과섭식을 한다.[1]
쥐가오리속의 동물들은 열대와 온대 기후의 바다에 분포해 있으며 주로 햇빛이 잘 드는 수면가에서 활동한다. 가슴지느러미는 날개처럼 생겼으며 이것으로 날개를 퍼덕이는 듯이 헤엄을 칠 수 있다. 쥐가오리속의 모든 종들은 여과섭식을 한다. 이빨이 매우 작기 때문에 먹이를 씹을 수 없고 입을 크게 벌려 플랑크톤과 같은 미세 생물을 걸러 먹고 산다. 입가의 양 옆에 달려 있는 한 쌍의 머리지느러미는 먹이를 한 데 모으는데 사용된다. 쥐가오리속의 동물들은 크기가 다양하며 가장 거대한 대왕쥐가오리는 몸길이가 5.5~7미터까지 나갈 수 있다. 꼬리에는 가시가 있지만 독이 포함되어 있지 않다.[1]
2017년 이전에는 기존의 쥐가오리속(Mobula)과 별개의 분류군인 대왕쥐가오리속(Manta)이 매가오리과의 하위 분류군인 쥐가오리아과(Mobulinae)에 포함되어 있었으며 지금도 매가오리과로 포함시키는 사이트 및 서적이 존재한다.[2][3] 2017년 이후에 쥐가오리아과는 매가오리과에서 따로 분리되어 별개의 쥐가오리과(Mobulidae)를 형성하였다.[1]
2017년 6월 24일, 윌리엄 화이트(William T. White) 및 동료 연구진들이 공동으로 발표한 논문에 따르면, 분자생물학 연구 결과 대왕쥐가오리속은 기존의 쥐가오리속과 유전학적으로 큰 차이가 없기 때문에 별개의 속으로 분류될 근거가 없다고 밝혔다. 따라서 대왕쥐가오리속은 쥐가오리속의 후행이명 처리가 되었다.[1]
아래는 윌리엄 화이트가 개정한 쥐가오리속의 분류이다.[1]
