Aetobatus (engl.: pelagic eagle rays) ist eine fünf Arten umfassende Rochengattung aus der Ordnung der Stechrochenartigen (Myliobatiformes). Die Fische kommen weltweit in allen tropischen und subtropischen Meeren vor.
Aetobatus-Arten sind große bis sehr große Rochen. Ihre rhombische Körperscheibe kann zusammen mit den flügelartigen Brustflossen eine Breite von drei Metern erreichen. Der eigentliche Rumpf ist kräftig und dick; der Kopf ist schmal und steht deutlich hervor. Die Augen sitzen seitlich am Kopf, die Spritzlöcher dorsolateral dahinter. Sie sind von oben immer deutlich sichtbar. Das an der Kopfunterseite befindliche Maul ist breit und mit großen Feldern von Sinnesporen und -papillen umgeben. In beiden Kiefern sind die Zähne in einer einzelnen Reihe angeordnet. Im Oberkiefer ist die Zahnplatte breiter als lang, im Unterkiefer länger als breit. Die Unterkieferzähne sind winkelförmig. Die Nasalhaut ist deutlich eingebuchtet. Der vordere Rand der breiten Brustflossen liegt auf Augenhöhe. Ihre äußeren Enden sind schmal abgerundet, fast spitz, die hinteren Enden sind breit abgerundet. Kurz vor der schmalen Schwanzbasis, aber vor dem hinteren Ende der Bauchflossen, liegt eine kleine Rückenflosse. Direkt hinter der Rückenflosse finden sich ein oder mehrere auffällige Stacheln. Der Schwanz ist peitschenartig und länger als die Körperscheibe.
Zudem werden der Gattung anhand von Fossilfunden gegenwärtig sechs ausgestorbene Arten zugerechnet:
Aetobatus wurde im Jahr 1816 durch den französischen Zoologen Henri Marie Ducrotay de Blainville als Untergattung von Raia eingeführt. Später wurde Aetobatus zu einer eigenständigen Gattung und in die Familie Myliobatidae eingeordnet. Neuere molekulare und morphologische Untersuchungen kommen zu dem Ergebnis, dass die Gattung Aetobatus sich so stark von Aetomylaeus und Myliobatis, die beiden anderen Gattungen der Myliobatidae i. e. S., unterscheidet, dass sie in eine eigenständige Familie eingeordnet werden kann. Dazu wird der Name Aetobatidae verwendet, der 1858 durch den US-amerikanischen Ichthyologen Louis Agassiz als Unterfamilie Aëtobatinae eingeführt wurde[1] und 1865 durch Theodore Nicholas Gill zu Aetobatinae korrigiert wurde.
Aetobatus (engl.: pelagic eagle rays) ist eine fünf Arten umfassende Rochengattung aus der Ordnung der Stechrochenartigen (Myliobatiformes). Die Fische kommen weltweit in allen tropischen und subtropischen Meeren vor.
Aetobatus is a genus of eagle rays native to the Atlantic, Pacific and Indian Oceans.[2] It was formerly placed in Myliobatidae, but is now placed in its own family Aetobatidae based on salient differences from myliobatids, especially the pectoral fins joining the head at the level of the eyes.[3]
There are currently either 3 or 5 recognized extant species in this genus depending on the status of A. narinari:
There are also 6 extinct species (only known from fossil remains) placed in this genus:
Aetobatus is a genus of eagle rays native to the Atlantic, Pacific and Indian Oceans. It was formerly placed in Myliobatidae, but is now placed in its own family Aetobatidae based on salient differences from myliobatids, especially the pectoral fins joining the head at the level of the eyes.
Aetobatus es un género de rayas águila originarios de los océanos Índico, Pacífico y Atlántico.[2]
Especies reconocidas:
Especies extintas:
Aetobatus est un genre de raies de la famille des Myliobatidae.
Selon FishBase (16 août 2014)[1] :
Aetobatus est un genre de raies de la famille des Myliobatidae.
Aetobatus de Blainville, 1816 è un genere di pesci cartilaginei della famiglia Myliobatidae.[1]
Il genere comprende le seguenti specie:[1]
Aetobatus de Blainville, 1816 è un genere di pesci cartilaginei della famiglia Myliobatidae.
Aetobatus is een geslacht van Chondrichthyes (Kraakbeenvissen) uit de familie van de adelaarsroggen (Myliobatidae).
Aetobatus is een geslacht van Chondrichthyes (Kraakbeenvissen) uit de familie van de adelaarsroggen (Myliobatidae).
Multimedia w Wikimedia Commons Aetobatus – rodzaj morskich ryb chrzęstnoszkieletowych z rodziny orleniowatych (Myliobatidae), wcześniej klasyfikowany w randze podrodzaju w obrębie Raja.
Gatunki zaliczane do tego rodzaju[2]:
Aetobatus – rodzaj morskich ryb chrzęstnoszkieletowych z rodziny orleniowatych (Myliobatidae), wcześniej klasyfikowany w randze podrodzaju w obrębie Raja.
Це дуже великі та важкі скати. Розміри представників цього роду без хвоста коливається від 2 до 2,5 м завширшки та вагою 200–230 кг. Голова та тулуб доволі товсті та масивні. Шкіра на голові та форму черепу утворюють форму, що нагадують каптур. Звідси походить назва цих скатів. Хвіст тонкий та доволі довгий, часто дорівнює 1,1-2,5 м. Забарвлення спини буруватого, коричнюватого кольору, деякі види мають цятки або плямочки. Черево переважно однотонне — білувате або бежеве.
Зустрічається на невеликих глибинах, у лагунах та гирлах. Це рухливі та швидкі скати, можуть розвивати значну швидкість. Представники цього роду колективні тварини. Вони можуть утворювати групи у декілька сотень особин. Живляться молюсками, плоскими черв'яками, восьминогами.
Це яйцеживородні скати.
Мешкають у Тихому, Індійському та Атлантичному океанах.
Aetobatus là một chi cá đuối trong họ Myliobatidae, có thể tìm thấy được cả ở Đại Tây Dương, Ấn Độ Dương và Thái Bình Dương.[2]
Hiện tại có 4 loài được ghi nhận:[2][3]
Ngoài ra còn 1 loài cũng được xếp vào chi này:
Aetobatus là một chi cá đuối trong họ Myliobatidae, có thể tìm thấy được cả ở Đại Tây Dương, Ấn Độ Dương và Thái Bình Dương.
Aetobatus Blainville
Пятнистые орляки[1] (лат. Aetobatus) — род хрящевых рыб отряда хвостоколообразных надотряда скатов. Они обитают во всех тропических и субтропических морях. Встречаются как по одиночке, так и стаями.
Название рода происходит от слова др.-греч. αετός — «орёл»[2] и лат. batis — «скат»[3].
Размножение происходит путём яйцеживорождения. Это довольно крупные рыбы, ширина диска достигает 2,5 м. Грудные плавники срастаются с головой, образуя ромбовидный диск. Характерная форма плоского рыла, образованного сросшимися передними краями грудных плавников, напоминает утиный нос[4]. Тонкий хвост намного длиннее диска. На хвосте имеется несколько ядовитых шипов. Позади глаз находятся брызгальца. На вентральной стороне диска расположены ноздри, рот и 5 пар жаберных щелей.
К роду в настоящее время относят 5 видов:
† Aetobatus poeyi Fernandez de Castro, 1871
Пятнистые орляки (лат. Aetobatus) — род хрящевых рыб отряда хвостоколообразных надотряда скатов. Они обитают во всех тропических и субтропических морях. Встречаются как по одиночке, так и стаями.
Название рода происходит от слова др.-греч. αετός — «орёл» и лат. batis — «скат».
Размножение происходит путём яйцеживорождения. Это довольно крупные рыбы, ширина диска достигает 2,5 м. Грудные плавники срастаются с головой, образуя ромбовидный диск. Характерная форма плоского рыла, образованного сросшимися передними краями грудных плавников, напоминает утиный нос. Тонкий хвост намного длиннее диска. На хвосте имеется несколько ядовитых шипов. Позади глаз находятся брызгальца. На вентральной стороне диска расположены ноздри, рот и 5 пар жаберных щелей.
얼룩매가오리속(Aetobatus)은 매가오리목에 속하는 가오리류 집단이며, 얼룩매가오리과(Aetobatidae)의 유일한 속 분류군이다.[1] 과거에는 매가오리과의 하위 분류군으로 취급되었다.[2]
얼룩매가오리속의 종들은 대서양과 인도-태평양의 아열대 지역에 분포해 있으며 먼 거리를 이동하는 원양 어류 집단이다.[3] 대한민국에서는 얼룩매가오리(Aetobatus narinari)와 박쥐가오리(Aetobatus narutobiei)가 보고되었다.[4][5][주 1][주 2]
삼각형 형태의 가슴지느러미는 눈 부분까지 연장되어 있으며 주둥이는 눈보다 좀 더 아래 쪽에 위치해 있다. 주둥이 끝 부분은 길쭉한 삽 모양이다. 입과 코는 몸통 밑바닥 부분에 존재하며 주둥이 부분에서 약간 떨어진 곳에 위치해 있다. 이러한 특징들은 매가오리과와 구분할 수 있는 중요한 지표이다.[1] 기다란 꼬리에는 독가시가 존재한다.
얼룩매가오리속은 2016년 이전까지 조셉 넬슨(Joseph S. Nelson)에 의해 매가오리과의 하위 분류군인 매가오리아과(Mylobatinae)의 한 속으로 취급되었다.[2] 그러나 2016년 이후, 윌리엄 화이트(William T. White) 및 동료 연구진들의 분류 개정으로 얼룩매가오리속은 매가오리과에서 따로 분리되어 독자적인 분류군을 형성하였다.[1] 얼룩매가오리과 내에 속하는 속 분류군은 얼룩매가오리속이 유일하다.
과거에는 세 종류의 현생종이 알려졌는데, 여기서 얼룩매가오리(A. narinari)의 일종으로 취급되었던 개체군을 서식지에 따라 서로 다른 종-대서양 서식종(A. narinari), 인도-서태평양 서식종(A. ocellatus), 그리고 동태평양 서식종(A. laticeps)-으로 분류해야 한다는 주장이 있다. 따라서 현재까지 알려진 현생종은 다섯 종류인 것으로 추정된다.[7][8]
