Вид розповсюджений у Чорному та Азовському морях, у морській та солонуватій воді. Іноді заходить у лимани та гирла річок.
Довжина до 31 см, зазвичай 16 — 20 см. Тіло у порівнянні з іншими видами роду Alosa масивне, з потовщеною спинкою. Рот великий, верхня щелепа заходить за вертикаль середини очей. Нижня щелепа рівна верхній або трохи виходить вперед за верхню. Очі мають жирові повіки. Зябрових тичинок 33-46, в середньому близько 40, тичинки тонкі та прямі, розташовані близько одна до одної, загострені на кінцях, коротші за зяброві пелюстки. Забарвлення спини темне, боки та черево сріблясті.
Зграйна пелагічна риба. Найбільш холодолюбива з усіх чорноморських оселедців. У річки практично не заходить. Нерест у березні – квітні при температурі води вище 15 °C. Ікра донна. До 90 % раціону складає дрібна риба (хамса, тюлька, атерина), також споживає ракоподібних – креветок, гамарид. Зимує у Чорному морі, переважно у східній його частині, розповсюджуючись до Батумі. У західній частині Чорного моря зустрічається поблизу берегів Румунії. Міграції у Азовське море починаються зазвичай у березні. У цей час оселедець з'являється у Керченській протоці. У Азовському морі основна частина оселедця тримається у східній частині Таганрогської затоки. З Азовського моря через Керченську протоку основна маса проходить у жовтні — листопаді, дрібний оселедець – у серпні – вересні.
Промислове значення невелике. Виловлюють у Керченській протоці навесні та восени, у Азовському морі влітку та навесні.
