Sempervivum ruthenicum ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Hauswurzen (Sempervivum) in der Familie der Dickblattgewächse (Crassulaceae).
Sempervivum ruthenicum wächst als geschlossene oder offene, sehr kurz flaumhaarige Rosettenpflanze mit einem Durchmesser von 4 bis 8 Zentimeter und bildet Ausläufer von 3 bis 5 Zentimeter Länge. Die länglich verkehrt eiförmigen bis verkehrt eiförmig-keilförmigen, kurz kleinspitzigen oder spitz zulaufenden Laubblätter sind dicht flaumhaarig. Die grüne Blattspreite ist etwa 50 Millimeter lang und 15 Millimeter breit. Die Wimpern am Rand sind ziemlich steif.
Der Blütentrieb erreicht eine Länge von 15 bis 30 Zentimeter. Er trägt länglich lanzettliche Blätter, die mehr oder weniger voneinander entfernt sind. Der lockere Blütenstand ist ebensträußig. Die 12- bis 16-zähligen Blüten stehen an 1 bis 5 Millimeter langen Blütenstielen. Ihre länglich eiförmigen oder schmal lanzettlichen, grünen, 3 bis 4 Millimeter langen Kronblätter sind an ihrer Basis miteinander verwachsen. Die linealischen bis linealisch-lanzettlichen, spitz zulaufenden Kelchblätter weisen eine Länge von etwa 10 Millimeter auf und sind 1,5 Millimeter breit. Sie sind grünlich gelb und an ihrer Basis purpurfarben überhaucht. Die Staubfäden sind weiß bis rosafarben, die Staubbeutel gelb. Die gerundeten, auffällig aufgebogenen Nektarschüppchen sind etwas ausgebreitet.
Die Chromosomenzahl beträgt 2 n = 64 {displaystyle 2n=64} 
Sempervivum ruthenicum ist in Rumänien, Moldawien, der Ukraine und im Südwesten von Russland auf Sand und sandigen Böden, an trockenen Stellen, meist im Tiefland und gelegentlich in Kiefernwäldern verbreitet.
Die Erstbeschreibung durch Georg Friedrich Schnittspahn und Carl Bernhard Lehmann wurde 1855 veröffentlicht.[1]
Sempervivum ruthenicum ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Hauswurzen (Sempervivum) in der Familie der Dickblattgewächse (Crassulaceae).
Трав'яниста, суцільно залозистоопушена багаторічна рослина, у стані цвітіння досягає 20-35 см заввишки. Стебло борозенчасте; стеблові листки довгастоланцетні, загострені, війчасті. Розетки листків сизувато-зелені, 5-8 см у діаметрі. Листки м'ясисті, оберненояйцеподібні, по краю з війками (помітно довшими, ніж волосинки на поверхні), коротко загострені, розширені у верхній третині. Суцвіття пухке, щитковидне, близько 8-10 см завширшки, 4-10 см заввишки, з довгими, пухнастими, багатоквітковими гілками — завитками. Квітки правильні, оцвітина подвійна. Чашечка зрослолисткова, частки м'ясисті, довгастояйцеподібні, гострі. Пелюстки зірчасто-розпростерті, жовті, лінійні, загострені, зовні з довгим опушенням. Плід — багатолистянка; листянки довгастояйцеподібні, з довгим прямим носиком, багатосім'яні, з пухнастими залозистими волосками. Нектарні залозки опуклі. Насіння довгасто-яйцеподібні, бурі, трохи більше 0,5 мм. Цвіте влітку (липень-серпень) 35-40 днів. Монокарпік. Плоди дозрівають у серпні-вересні. Після цвітіння й утворення плодів рослина гине. Основний спосіб розмноження — вегетативний. На кінцях тонких пагонів-вусів утворюються нові молоді рослини.[4]
Вид розповсюджений у Центральній, Південній, Східній Європі, на Кавказі, в Західній Азії.
В Україні зростає на Поліссі — зрідка, в Лісостепу і в північній частині Степу — частіше.
Зростає в соснових лісах, на пісках, скелях, кам'янистих місцях.
Молодило руське занесене до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Сумської, Тернопільської, Чернівецької областей[5] і Червоної книги Донецької області.
Поза територією України вид занесений до Червоних книг Республіки Білорусь, Республіки Молдова та Брянська область, Волгоградської, Калузької, Курської, Липецької, Пензенської, Саратовської областей Російської Федерації.
Причиною раритетності є рекреація; збирання населенням в декоративних, лікарських цілях.
Охороняється серед іншого в національному природному парку «Святі Гори», ботанічній пам'ятці природи загальнодержавного значення «Урочище Грабове», лісовому заказнику місцевого значення «Урочище Леонтьєво-Байрацьке».
Не вивчений. Відомо, що м'ясисте листя накопичує велику кількість органічних кислот.
Молоде листя придатне для салатів протягом всього літа. На Кавказі листя заквашують і маринують про запас.[6]
Sempervivum ruthenicum là một loài thực vật có hoa trong họ Crassulaceae. Loài này được Schnittsp. & C.B.Lehm. miêu tả khoa học đầu tiên.[1]
Bài viết chủ đề họ Lá bỏng này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Sempervivum ruthenicum là một loài thực vật có hoa trong họ Crassulaceae. Loài này được Schnittsp. & C.B.Lehm. miêu tả khoa học đầu tiên.
Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm.
Синонимы
Молодило русское[3] (лат. Sempervivum ruthenicum) — многолетнее травянистое растение; вид рода Молодило (Sempervivum) семейства Толстянковые (Crassulaceae).
Многолетник. Растение 20—35 см высотой; стебли бороздчатые, рассеянно коротко-железисто-пушистые.
Розетки листьев 4—6 (7) см шириной. Листья розетки продолговато обратнояйцевидно-клиновидные, расширенные в верхней трети, коротко заострённые, с обеих сторон густо жёстко-волосистые, по краю длинно жёстко-ресничатые. Стеблевые листья расставленные, очерёдные, продолговато-ланцетные, заострённые, также с двух сторон пушистые и реснитчатые по краю.
Соцветие рыхлое, щитковидное, около 8—10 см шириной, 4—10 см высотой, с длинными, пушистыми, многоцветковыми ветвями-завитками. Цветок на цветоножке 1—5 мм длиной. Прицветники линейные, заострённые, тонко-пушистые. Чашечка зелёная, сросшаяся при основании, около 3—4 мм длиной, снаружи пушистая, с 10—14 продолговато-яйцевидными, острыми долями, в три — четыре раза короче венчика. Лепестков 10—14, они жёлтые, звёздчато-расположенные, свободные, линейные, заострённые, снаружи длинно железисто-пушистые. Тычинок 20—24, они с расширенными пушистыми нитями, с жёлтыми пыльниками, короче лепестков. Цветёт в июле — августе.
Плоды расходящиеся, продолговато-яйцевидные, с длинным, прямым носиком, многосемянные, железисто-пушистые. Подпестичые чешуйки выпуклые, желёзковидные. Семена продолговато-яйцевидные, бурые, несколько больше 0,5 мм длиной. Плодоносит с августа[3][4].
Балканы, Румыния[3]. В России в нижнем течении Волги, Дона и Днепра.
Растёт в сосновых лесах, на песках, скалах, каменистых местах.
В России вид входит в многие Красные книги субъектов Российской Федерации: Белгородской, Брянской, Волгоградской, Калужской, Курской, Липецкой, Пензенской, Ростовской и Саратовской областей[3].
Растёт на территории нескольких особо охраняемых природных территорий России[5].
Решением Луганского областного совета № 32/21 от 03.12.2009 г. входит в «Список регионально редких растений Луганской области»[6][7].
Также входит в Красные книги или охраняется в соответствии с решениями областных советов на территориях Донецкой, Тернопольской и Харьковской областей[3].
Входит в Красные книги Белоруссии и Молдовы[3].
Молодило русское (лат. Sempervivum ruthenicum) — многолетнее травянистое растение; вид рода Молодило (Sempervivum) семейства Толстянковые (Crassulaceae).
