Рослина поширена у Центральній та Південно-Східній Європі. В Україні зустрічається на Закарпатті, де проходить північно-східна межа ареалу. Відомо кілька оселищ на схилах вулканічного горбогір’я та одне в Мармороській котловині.
Геофіт. Ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина заввишки 12–30 см. Цибулина до 15–20 мм в діаметрі. Листків 2–4, прикореневі, до 30 (15– 20) см завдовжки та 5–13 мм завширшки, пласкі, на кінцях зрослі в ковпачок. Суцвіття з 20–30 квіток, китицеподібне. Плідні квітки на коротких (3–5 мм) квітконіжках, пониклі, забарвлення — від білувато-блакитного до темно-синього. Неплідні — майже сидячі, дрібніші та світліші. Плід — тригнізда коробочка. Насінини округлі, темнокоричневі. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні. Розмножуються насінням та вегетативно (дочірніми цибулинами).
Населяє світлі діброви, узлісся, вторинні ліси на багатих теплих бурих ґрунтах. Ксеромезофіт.
Вид занесено до Червоної книги України зі статусом «Зникаючий» та до «Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області». Охороняють в заказниках «Мочарка» та «Шияня».