dcsimg

Petauroides volans ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK
 src=
Скелет Petauroides volans
 src=
Тварина вночі
 src=
Petauroides volansу природному середовищі

Хоч Petauroides volans є найбільшим представником сумчастих, які здатні до ширяння, але це невелика тварина вагою 1—1,5 кг. Довжина голови та тулуба 30—38 см, а довгого хвоста 45—55 см. Характерною особливістю цього літуна є великі пухнасті вуха. Літальна перетинка тягнеться від коліна до ліктя, в той час як у інших сумчастих літунів від литки до зап'ястка. Через це в польоті Petauroides volans згинає передні кінцівки в ліктях, а кисті тримає під підборіддям. Силует тварини в польоті трикутний, а позаду тягнеться довгих та пухнастий хвіст, що відіграє роль керма. Тіло тварини вкрите шовковистим та густим хутром. Забарвлені вони по різному і за варіативністю перевершують інших сумчастих. Трапляються кольори від чисто чорного зі світлою спідньою частиною тіла, корчиневого, сіруватого, жовтого і навіть білого. Найпоширенішими є чорно-коричневі відтінки.

У самок є добре розвинута сумка і два соски.

Спосіб життя

Ці тварини водяться у евкаліптових лісах і уникають вологих тропічних. Вони віддають перевагу високим деревам, що ростуть відокремлено від інших. Ведуть поодинокий спосіб життя та мають ділянки розміром біля одного-двох гектарів. Ділянки самок та самців нерідко перекриваються. Зазвичай роблять гніздо у дуплах.

Сезон розмноження розпочинається восени у березні. Серед них трапляються як моногамні так і полігамні стосунки, однак в будь якому випадку самці ніякої участі у вихованні потомства не беруть. Від квітня до червня народжується маля, зазвичай лише одне. Дитинча до вересня сидить у матері в сумці, доростаючи до ваги близько 150 г, тобто в 1/10—1/7 дорослої особини. Потім маля перебирається самці на спину і до сидить там до січня доростаючи до приблизно 600 г, тобто його маса складає приблизно половину ваги дорослої тварини. Після цього молодий літун покидає матір і живе самостійно досягаючи статевої зрілості в два роки. У природі ці тварини живуть до 15 років.

Харчуються евкаліптовим листям яке перетравлюють завдяки бактеріям-симбіонтам, що мешкають у їх шлунках. П'ють вони дуже рідко. Через стенофагію утримувати цих тварин у зоопарках поза межами Австралії дуже складно.

Головними природними ворогами літунів є сови, оскільки це виключно деревні тварини і на землю спускаються рідко.

Примітки

  1. Lunney, D., Menkhorst, P., Winter, J., Ellis, M., Strahan, R., Oakwood, M., Burnett, S., Denny, M. & Martin, R. (2008). Petauroides volans. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 28 December 2008. Database entry includes justification for why this species is of least concern
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK

Petauroides volans: Brief Summary ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK
 src= Скелет Petauroides volans  src= Тварина вночі  src= Petauroides volansу природному середовищі

Хоч Petauroides volans є найбільшим представником сумчастих, які здатні до ширяння, але це невелика тварина вагою 1—1,5 кг. Довжина голови та тулуба 30—38 см, а довгого хвоста 45—55 см. Характерною особливістю цього літуна є великі пухнасті вуха. Літальна перетинка тягнеться від коліна до ліктя, в той час як у інших сумчастих літунів від литки до зап'ястка. Через це в польоті Petauroides volans згинає передні кінцівки в ліктях, а кисті тримає під підборіддям. Силует тварини в польоті трикутний, а позаду тягнеться довгих та пухнастий хвіст, що відіграє роль керма. Тіло тварини вкрите шовковистим та густим хутром. Забарвлені вони по різному і за варіативністю перевершують інших сумчастих. Трапляються кольори від чисто чорного зі світлою спідньою частиною тіла, корчиневого, сіруватого, жовтого і навіть білого. Найпоширенішими є чорно-коричневі відтінки.

У самок є добре розвинута сумка і два соски.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK