Шапинка діаметром 4-12 см, іноді до 15 см, напівсферична. Відмінною рисою виду є суха матова, оксамитово-коричнева шапинка з світлішими краями. Шкірочка на капелюшку суха, дрібнозерниста і майже фетрова, з часом стає більш гладкою, після дощу трохи слизька. З часом стає сухою і бархатистою, а забарвлення змінюється від коричневого до червонувато-коричневого і буро-коричневого.
Ніжка циліндрична, заввишки до 12 см, затовшки 6-20 мм. Ніжка зазвичай забарвлена в світліші тони, ніж капелюшок, часто вигнута. Колір ніжки змінюється від світло-коричневого і жовто-коричневого до червонувато-коричневого.
М'якоть щільна, білувата з жовтуватим відтінком, при натисканні злегка синіє. Має слабкий грибний смак і запах. Гіменофор в молодому віці кремово-жовтуватий, пізніше жовто-зелений.
Спори жовтуваті.
Росте в листяних лісах, особливо під дубами і буками, а також в мішаних і хвойних лісах з ялиною. Плодоносить наприкінці літа й восени. Зустрічається, як правило, групами. Поширений по всій Європі.
Їстівний гриб низької якості. Перед вживанння варто відварити 10-15 хв. Смажать, сушать.
Thomas Rödig: Die europäischen Arten der Gattungen Xerocomus s. str. und Xerocomellus nach dem Gattungskonzept von Šutara 2008 sowie Abgrenzung zu verwandten europäischen Gattungen und Arten. 2011, abgerufen am 19. Februar 2012 (PDF; 215 KB, 21 Seiten).
