dcsimg
Image of <i>Chenopodium rubrum</i>
Unresolved name

Chenopodium rubrum

Brief Summary

provided by Ecomare
Red goosefoot grows almost everywhere: in fields, in gardens, in excavated areas, garbage dumps, manure piles and dredgings from ditches. In other words, it is a real 'weed'. It germinates quickly, and usually earlier than other plants. In the dunes, red goosefoot often grows in dune slacks which are dry in the summer and under water in the winter. It needs lots of nutrients and open space. The plant tolerates salt and therefore is also found in saline or brackish environments. Its leaves and stem can turn deep red later in the year, giving the landscape a colorful autumn color. Besides the Netherlands, it is found in large parts of the world, in regions with a temperate climate.
license
cc-by-nc
copyright
Copyright Ecomare
provider
Ecomare
original
visit source
partner site
Ecomare

Brief Summary ( Dutch; Flemish )

provided by Ecomare
Rode ganzenvoet groeit bijna overal: in weilanden, in tuinen, in afgravingen, maar ook op afvalbergen, mesthopen, vuilnisbelten en slootbagger. Kortom een echt 'onkruid'. Het is een snelle kiemer die andere planten vaak voor is. In de duinen groeit rode ganzenvoet vaak in drooggevallen duinvalleien. De plant kan heel goed zout verdragen en daarom vindt men hem ook veel in zilte of brakke milieus. Hij komt buiten Nederland ook in grote delen van de wereld voor, in gebieden met een gematigd klimaat.
license
cc-by-nc
copyright
Copyright Ecomare
provider
Ecomare
original
visit source
partner site
Ecomare

Comments

provided by eFloras
Chenopodium gubanovii Sukhorukov (Feddes Repert. 110: 493. 1999) was recently described from the Mongolian Altai Mountains and reported from NE Kazakhstan, W Mongolia, and Russia (Altai and Tuva). Judging from its known distribution pattern, this species can be expected in NW Xinjiang. It differs from C. rubrum in having leaf blades broadly ovate to rhombic-ovate, almost entire at the margin; perianth segments oblanceolate, enlarged and distinctly keeled in fruit; and seeds with an acute rim margin. In general habit this taxon resembles C. chenopodioides, but evidently differs in the aforementioned perianth and seed characters.
license
cc-by-nc-sa-3.0
copyright
Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
bibliographic citation
Flora of China Vol. 5: 379 in eFloras.org, Missouri Botanical Garden. Accessed Nov 12, 2008.
source
Flora of China @ eFloras.org
editor
Wu Zhengyi, Peter H. Raven & Hong Deyuan
project
eFloras.org
original
visit source
partner site
eFloras

Description

provided by eFloras
Stems erect to ascending or prostrate, much-branched, 0.1-6(-8) dm, glabrous. Leaves non-aromatic; petiole 0.05-0.45 cm; blade triangular to rhombic, 1-9 × 1-6 cm, base cuneate, margins dentate or entire, apex obtuse to acute. Inflorescences lateral glomerules sessile on lateral branched spikes; glomerules subglobose, 2-5 mm diam.; bracts linear, 0.4-2 cm. Flowers: perianth segments 3 or 4, usually connate only at base; lobes lanceolate to elliptic, 0.8-1 × 0.4-0.8 mm, membranaceous, apex broadly acute to rounded, occasionally deeply retuse, rounded or occasionally keeled, glabrous, green and covering fruit at maturity; stamens 2-3; stigmas 2, 0.1 mm. Utricles ovoid; pericarp nonadherent, reticulate-punctate. Seeds vertical and occasionally horizontal, ovoid, 0.6-1(-1.2) mm diam., margins rounded; seed coat reddish brown, smooth. 2n = 18.
license
cc-by-nc-sa-3.0
copyright
Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
bibliographic citation
Flora of North America Vol. 4: 276, 279, 282 in eFloras.org, Missouri Botanical Garden. Accessed Nov 12, 2008.
source
Flora of North America @ eFloras.org
editor
Flora of North America Editorial Committee
project
eFloras.org
original
visit source
partner site
eFloras

Description

provided by eFloras
Herbs annual, 30-80 cm tall. Stem erect or obliquely spreading, light green or reddish, obscurely striate, ribbed, glabrous; upper branches usually 2-8 cm. Leaf blade green or often red tinged on both surfaces, ovate to rhombic-ovate, 4-8 × 2-6 cm, 3-5 × as long as petiole, succulent, adaxially slightly farinose to subglabrous, base cuneate, margin serrate-dentate to lobed, rarely entire, apex acuminate; teeth in 3-5 pairs, triangular, unequal, usually slightly incurved, apex subobtuse. Flowers bisexual and female, several per glomerule, arranged in spikelike panicles on upper branches. Perianth segments 3 or 4(or 5), green, often becoming red at maturity, obovate, abaxially slightly fleshy at center, adaxially concave, remaining unchanged in fruit, glabrous or slightly farinose. Stigmas 2, very short. Pericarp membranous, whitish, not adnate to seed. Seed vertical, oblique, or horizontal, red-black to black, globose or broadly ovoid, slightly depressed, 0.75-1 mm in diam., distinctly oblong pitted, rim margin obtuse. Fl. and fr. Aug-Oct.
license
cc-by-nc-sa-3.0
copyright
Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
bibliographic citation
Flora of China Vol. 5: 379 in eFloras.org, Missouri Botanical Garden. Accessed Nov 12, 2008.
source
Flora of China @ eFloras.org
editor
Wu Zhengyi, Peter H. Raven & Hong Deyuan
project
eFloras.org
original
visit source
partner site
eFloras

Habitat & Distribution

provided by eFloras
Slightly saline-alkaline places. N Gansu, W Heilongjiang, Nei Mongol, Ningxia, Xinjiang [C and SW Asia, Europe, North America; naturalized in other regions].
license
cc-by-nc-sa-3.0
copyright
Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
bibliographic citation
Flora of China Vol. 5: 379 in eFloras.org, Missouri Botanical Garden. Accessed Nov 12, 2008.
source
Flora of China @ eFloras.org
editor
Wu Zhengyi, Peter H. Raven & Hong Deyuan
project
eFloras.org
original
visit source
partner site
eFloras

Synonym

provided by eFloras
Blitum polymorphum C. A. Meyer, p.p.; B. rubrum (Linnaeus) Reichenbach.
license
cc-by-nc-sa-3.0
copyright
Missouri Botanical Garden, 4344 Shaw Boulevard, St. Louis, MO, 63110 USA
bibliographic citation
Flora of China Vol. 5: 379 in eFloras.org, Missouri Botanical Garden. Accessed Nov 12, 2008.
source
Flora of China @ eFloras.org
editor
Wu Zhengyi, Peter H. Raven & Hong Deyuan
project
eFloras.org
original
visit source
partner site
eFloras

Punasavikka ( Finnish )

provided by wikipedia FI

Punasavikka (Chenopodium rubrum) on yksivuotinen ruohovartinen savikkakasveihin kuuluja kasvilaji. Sen 5–70 senttimetriä korkea, kellertävä varsi on pysty tai koheneva. Sen epäsäännölliset ja liuskamaiset lehdet kasvavat kierteisesti varressa, ja sen kukinto on tavallisesti tähkämäinen. Lajin pääaluetta on Euroopan keskiosat Britanniasta Keski-Venäjälle. Lisäksi sitä kasvaa myös Keski-Aasiassa, Afrikassa ja Amerikassa. Se kasvaa erityisesti kulttuurialueilla, kuten puutarhoissa ja pelto- sekä kaupunkialueilla.

Ulkonäkö ja koko

 src=
Punasavikka.
 src=
Punasavikan lehtiä ja kukintoja.

Punasavikka kasvaa 5–70 senttimetriä korkeaksi. Varsi on kellertävä, pysty tai koheneva ja tavallisesti tyviosasta kohenevahaarainen. Lehdet ovat varressa kierteisesti ja ne vaihtelevat väriltään vihreästä punaiseen. Lehtilapa on paksuhko, 2–8 senttiä pitkä ja vaihtelee muodoltaan kolmiomaisesta puikeasta neliömäisen puikeaan. Lapa on epäsäännöllisesti liuskamaisen isohampainen etenkin tyviosasta, hampaat ovat tavallisesti teräviä. Kukinto on pitkälti lehdekäs ja tavallisesti tähkämäinen. Kukinnon sykeröt ovat tiheitä. Sykerön kärkikukka on kaksineuvoinen. Sen kehä on 4–5-lehtinen, ja heteitä on 3–5 kappaletta. Muut kukat ovat enimmäkseen emikukkia, joiden kehä on kolmilehtinen ja heteitä on korkeintaan yksi. Suomessa punasavikka kukkii heinä-syyskuussa. Pähkylä on kehän muodostaman hedelmäverhiön suojaama. Siemen on pystyasennossa lukuun ottamatta kärkikukkia, joissa se on vaaka-asennossa. Väriltään se on punaruskea, 0,6–1 millimetriä pitkä, ympärykseltään pyöreähkö ja tylppäreunainen.[2]

Levinneisyys

Punasavikan päälevinneisyysalue ulottuu Euroopassa Ranskasta ja Englannista läpi Keski-Euroopan Keski-Venäjälle. Etelässä levinneisyysalue ulottuu Etelä-Ranskaan, Pohjois-Italiaan, Pohjois-Balkanille ja Etelä-Ukrainaan. Pohjoisessa laji on puolestaan levinnyt Keski-Ruotsiin, Etelä-Suomeen ja Viroon saakka. Satunnaisemmin lajia tavataan Euroopassa muun muassa Pyreneiden niemimaalla, Irlannissa, Norjassa, Keski-Suomessa sekä Pohjois-Venäjällä ja Kaukasuksen alueella. Aasian puolella lajin levinneisyysalue jatkuu yhtenäisenä Keski-Aasiaan ja Etelä-Siperiaan. Punasavikkaa tavataan harvinaisena myös Pohjois-Afrikassa ja eteläisessä Afrikassa. Pohjois-Amerikassa se on levinnyt laajalle mantereen pohjoisosissa. Lisäksi lajia tavataan myös Meksikossa ja Etelä-Amerikassa.[3]

Suomessa punasavikka on maan eteläisimmissä osissa muinaistulokas ja pohjoisempana uustulokas, joka paikoitellen on myös vakiintunut lajistoon.[4] Lajia kasvaa monin paikoin linjan Pori–Tampere–Lappeenranta eteläpuolella. Pohjoisempana sitä kasvaa lähinnä Pohjanlahden rannikolla Tornion korkeudelle saakka.[5]

Elinympäristö

Punasavikka on kulttuurin seuralainen ja kasvaa vanhastaan rehevillä paikoilla puutarhoissa, lähellä navettoja ja sokerijuurikaspelloilla, sekä kaupunkialueilla ratapihoilla, satamissa, kaatopaikoilla ja uudisnurmikoilla ja -istutuksilla.[6][7] Sen uusia kantoja on levinnyt typekkäiden puhdistamolietteiden mukana.[8][9] Laji on kuitenkin harvinaistunut viime vuosikymmeninä muun muassa Suomessa ja Ruotsissa.[3][8]

Käyttö

Useiden muiden savikkakasvien tapaan myös punasavikka kelpaa ihmisravinnoksi.[6]

Lähteet

  • Kurtto, Arto & Helynranta, Leena (toim.): Helsingin kasvit – Kukkivilta kiviltä metsän syliin. Helsingin kaupungin ympäristökeskus. Yliopistopaino, Helsinki 1998.
  • Hämet-Ahti, Leena; Suominen, Juha; Ulvinen, Tauno & Uotila, Pertti (toim.): Retkeilykasvio. Luonnontieteellinen keskusmuseo, Kasvimuseo, Helsinki 1998.

Viitteet

  1. Maiz-Tome, L.: Chenopodium rubrum IUCN Red List of Threatened Species. Version 2016.2. 2016. International Union for Conservation of Nature, IUCN, Iucnredlist.org. Viitattu 15.9.2016. (englanniksi)
  2. Retkeilykasvio 1998, s. 126, 130–131.
  3. a b Arne Anderberg: Den virtuella floran: Rödmålla (myös levinneisyyskartta) Naturhistoriska riksmuseet. Viitattu 11.3.2013. (ruotsiksi)
  4. Retkeilykasvio 1998, s. 130.
  5. Lampinen, R., Lahti, T. & Heikkinen, M. 2012: Kasviatlas 2011: Punasavikan levinneisyys Suomessa. Helsingin Yliopisto, Luonnontieteellinen keskusmuseo, Helsinki. Viitattu 11.3.2013.
  6. a b Retkeilykasvio 1998, s. 131.
  7. Keravan luontoportaali: Punasavikka Viitattu 11.3.2013.
  8. a b Helsingin kasvit 1998, s. 76.
  9. Yrttitarha (hakusana "jauhosavikka") 2000. Länsi-Pirkanmaan Koulutuskuntayhtymä. Viitattu 11.3.2013.

Aiheesta muualla

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedian tekijät ja toimittajat
original
visit source
partner site
wikipedia FI

Punasavikka: Brief Summary ( Finnish )

provided by wikipedia FI

Punasavikka (Chenopodium rubrum) on yksivuotinen ruohovartinen savikkakasveihin kuuluja kasvilaji. Sen 5–70 senttimetriä korkea, kellertävä varsi on pysty tai koheneva. Sen epäsäännölliset ja liuskamaiset lehdet kasvavat kierteisesti varressa, ja sen kukinto on tavallisesti tähkämäinen. Lajin pääaluetta on Euroopan keskiosat Britanniasta Keski-Venäjälle. Lisäksi sitä kasvaa myös Keski-Aasiassa, Afrikassa ja Amerikassa. Se kasvaa erityisesti kulttuurialueilla, kuten puutarhoissa ja pelto- sekä kaupunkialueilla.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedian tekijät ja toimittajat
original
visit source
partner site
wikipedia FI

Rode ganzenvoet ( Dutch; Flemish )

provided by wikipedia NL

De rode ganzenvoet (Chenopodium rubrum) is een eenjarige plant uit de amarantenfamilie (Amaranthaceae).

De plant kan 5-100 cm hoog worden en is zeer variabel van vorm. De al of niet vlezige bladeren staan verspreid langs de stengel. De onderste en middelste bladeren zijn aan de onderzijde glanzend. De onderste bladeren hebben schuin naar voren wijzende lobben. De rode ganzenvoet bloeit in schijnaren die uit een tros bestaan. De bloeitijd is van juli tot de herfst. De bloem is groenachtig en vrij onbeduidend.

De vrucht is een eenzadig nootje.

Rode ganzenvoet komt voor op vochtige, stikstofrijke, vaak zware grond en drooggevallen plaatsen. De soort wordt beschouwd als onkruid als deze voorkomt op akkerland en in moestuinen.

Op zilte en brakke grond blijft de plant laag en heeft dan vlezige bladeren.

Namen in andere talen

  • Duits: Roter Gänsefuß
  • Engels: Red Goosefoot
  • Frans: Chénopode rouge

De geslachtsnaam “ganzenvoet” is ontleend aan de vorm van het blad. Daarbij is “rode” ontleend aan de basiskleur van het blad. De botanische naam Chenopodium is letterlijk samengesteld uit het Griekse “Chèn” voor “gans” en “pous” voor “voet”. Daarbij komt dan nog “rubrum” voor “rode”.


Externe link

Wikimedia Commons Mediabestanden die bij dit onderwerp horen, zijn te vinden op de pagina Chenopodium rubrum op Wikimedia Commons.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visit source
partner site
wikipedia NL

Rode ganzenvoet: Brief Summary ( Dutch; Flemish )

provided by wikipedia NL

De rode ganzenvoet (Chenopodium rubrum) is een eenjarige plant uit de amarantenfamilie (Amaranthaceae).

De plant kan 5-100 cm hoog worden en is zeer variabel van vorm. De al of niet vlezige bladeren staan verspreid langs de stengel. De onderste en middelste bladeren zijn aan de onderzijde glanzend. De onderste bladeren hebben schuin naar voren wijzende lobben. De rode ganzenvoet bloeit in schijnaren die uit een tros bestaan. De bloeitijd is van juli tot de herfst. De bloem is groenachtig en vrij onbeduidend.

De vrucht is een eenzadig nootje.

Rode ganzenvoet komt voor op vochtige, stikstofrijke, vaak zware grond en drooggevallen plaatsen. De soort wordt beschouwd als onkruid als deze voorkomt op akkerland en in moestuinen.

Op zilte en brakke grond blijft de plant laag en heeft dan vlezige bladeren.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visit source
partner site
wikipedia NL

Rødmelde ( Norwegian )

provided by wikipedia NO

Rødmelde (Oxybasis rubra) er en ettårig urt i amarantfamilien. Den ble inntil 2012 regnet til slekta Chenopodium som Chenopodium rubrum.

Den er glatt og kan blir over én halv meter høy. Bladene er blankt grønne og litt kjøttfulle; de er rute- til lansettformede og grovt tannete. Blad og stilk er aldri gråmelert. Blomstene sitter i enkle eller forgrenede aks. Frøene er rødbrune. Planten vokser på all slags nitrogenrik jord, som ved gjødselhauger, sumper og ved havet.

Rødmelde har en vid utbredelse i Eurasia og Nord-Amerika. I Norge er den funnet spredt nordover til Trøndelag. Den har en stabil forekomst på Øra-området i Fredrikstad.

Litteratur

  • C. Grey-Wilson og M. Blamey; norsk utgave T. Faarlund og P. Sunding (1992). Teknologisk Forlags store illustrerte flora for Norge og Nord-Europa. Teknologisk Forlag. s. 72–73. ISBN 82-512-0355-4.
  • «Chenopodium rubrum rødmelde». FremmedArt2012. Artsdatabanken. Besøkt 23. mars 2016.
  • P. Uotila (2011). «Oxybasis rubra». Chenopodiaceae (pro parte majore). – In: Euro+Med Plantbase - the information resource for Euro-Mediterranean plant diversity. Besøkt 23. mars 2016.
  • «Rödmålla». Den virtuella floran. Besøkt 23. mars 2016.

Eksterne lenker

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia forfattere og redaktører
original
visit source
partner site
wikipedia NO

Rødmelde: Brief Summary ( Norwegian )

provided by wikipedia NO

Rødmelde (Oxybasis rubra) er en ettårig urt i amarantfamilien. Den ble inntil 2012 regnet til slekta Chenopodium som Chenopodium rubrum.

Den er glatt og kan blir over én halv meter høy. Bladene er blankt grønne og litt kjøttfulle; de er rute- til lansettformede og grovt tannete. Blad og stilk er aldri gråmelert. Blomstene sitter i enkle eller forgrenede aks. Frøene er rødbrune. Planten vokser på all slags nitrogenrik jord, som ved gjødselhauger, sumper og ved havet.

Rødmelde har en vid utbredelse i Eurasia og Nord-Amerika. I Norge er den funnet spredt nordover til Trøndelag. Den har en stabil forekomst på Øra-området i Fredrikstad.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia forfattere og redaktører
original
visit source
partner site
wikipedia NO

Komosa czerwonawa ( Polish )

provided by wikipedia POL

Komosa czerwonawa[2], komosa czerwona[3] (Chenopodium rubrum L., właśc. Oxybasis rubra (L.) S. Fuentes & al.[4]) – gatunek rośliny należący w różnych systemach klasyfikacyjnych do rodziny komosowatych lub szarłatowatych. Jest szeroko rozprzestrzeniona na półkuli północnej. Występuje w Ameryce Północnej, Azji i Europie. Rozprzestrzenia się też gdzieniegdzie poza rejonami rodzimego swojego występowania[5]. W Polsce występuje na całym obszarze kraju[6].

Morfologia

Łodyga
Stosunkowo gruba, wzniesiona i naga, o wysokości 30–60 cm.
Liście
Nagie, połyskujące, dość zmiennego kształtu; zwykle trójkątnie oszczepowate, na końcu zaostrzone i wyraźnie ząbkowane. Czasami mogą być podługowate i całobrzegie.
Kwiaty
Kwiatostan złożony, wyrastający w kątach liści. Drobne kwiaty, wyrastają w kłębikach, które z kolei tworzą kłosokształtne kwiatostany. Kwiaty dwojakiego rodzaju: niektóre z 4 – 5-listkowym okwiatem i słupkami spłaszczonym z góry, inne (tych jest więcej) z 2 – 3-listkowym okwiatem i słupkami spłaszczonymi po bokach. Charakterystyczną cechą jest, że listki okwiatu zwykle są czerwonawe i mięsiste.
Owoc
Drobne, spłaszczone orzechy.

Biologia i ekologia

Roślina jednoroczna. Kwitnie od lipca do września, jest wiatropylna. Roślina ruderalna – rośnie na śmietniskach, przychaciach, przydrożach. Jest też jednym z chwastów w uprawach rolniczych. W klasyfikacji zbiorowisk roślinnych gatunek charakterystyczny dla All. Chenopodium fluviatile, Ass. Chenopodio-Atriplicetum[7].

Ciekawostki

  • Od czasów prehistorycznych aż do XVIII wieku wiele gatunków komosy było zbieranych i uprawianych jako rośliny jadalne. Zjadano młode liście i nasiona, z których można robić mąki i kaszę. Komosa czerwonawa nie ma takich własności trujących, jak komosa biała, która również była zjadana (po przegotowaniu i odcedzeniu).
  • Jeszcze w czasach współczesnych – w czasie I i II wojny światowej, czy na przednówku ludność ratowała się od głodu i szkorbutu zjadając ziele i nasiona komosy.
  • U ludzi uczulonych na pyłek różne gatunki komosy mogą powodować alergię.

Przypisy

  1. Stevens P.F.: Caryophyllales (ang.). Angiosperm Phylogeny Website, 2001–. [dostęp 2009-10-07].
  2. Zbigniew Mirek, Halina Piękoś-Mirkowa, Adam Zając, Maria Zając: Flowering plants and pteridophytes of Poland. A checklist. Krytyczna lista roślin naczyniowych Polski. Instytut Botaniki PAN im. Władysława Szafera w Krakowie, 2002. ISBN 83-85444-83-1.
  3. Jakub Mowszowicz: Pospolite rośliny naczyniowe Polski. Wyd. czwarte. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1979, s. 286. ISBN 83-01-00129-1.
  4. Kadereit J. W., Albach D. C., Ehrendorfer F., Galbany-Casals M. i inni. Which changes are needed to render all genera of the German flora monophyletic?. „Willdenowia”. 46, s. 39 – 91, 2016. DOI: http://dx.doi.org/10.3372/wi.46.46105.
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). [dostęp 2011-03-15].
  6. Lucjan Rutkowski: Klucz do oznaczania roślin naczyniowych Polski niżowej. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006. ISBN 83-01-14342-8.
  7. Władysław Matuszkiewicz: Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006. ISBN 83-01-14439-4.

Bibliografia

  1. Lucjan Rutkowski: Klucz do oznaczania roślin naczyniowych Polski niżowej. Wyd. Naukowe PWN, 2006. ISBN 83-01-14342-8.
  2. Władysław Szafer, Stanisław Kulczyński, Bogumił Pawłowski: Rośliny polskie. Warszawa: PWN, 1953.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visit source
partner site
wikipedia POL

Komosa czerwonawa: Brief Summary ( Polish )

provided by wikipedia POL

Komosa czerwonawa, komosa czerwona (Chenopodium rubrum L., właśc. Oxybasis rubra (L.) S. Fuentes & al.) – gatunek rośliny należący w różnych systemach klasyfikacyjnych do rodziny komosowatych lub szarłatowatych. Jest szeroko rozprzestrzeniona na półkuli północnej. Występuje w Ameryce Północnej, Azji i Europie. Rozprzestrzenia się też gdzieniegdzie poza rejonami rodzimego swojego występowania. W Polsce występuje na całym obszarze kraju.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visit source
partner site
wikipedia POL

Rödmålla ( Swedish )

provided by wikipedia SV

Rödmålla (Chenopodium rubrum) är en växtart i familjen amarantväxter.

Externa länkar

Rödklöver.png Denna växtartikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia författare och redaktörer
original
visit source
partner site
wikipedia SV

Rödmålla: Brief Summary ( Swedish )

provided by wikipedia SV

Rödmålla (Chenopodium rubrum) är en växtart i familjen amarantväxter.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia författare och redaktörer
original
visit source
partner site
wikipedia SV

Лобода червона ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Опис

 src=
Ілюстрація лободи червоної у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume 1 (1800)
 src=
Насіння лободи червоної
 src=
Лобода червона на березі річки Одра, Польща
 src=
Chenopodium rubrum

Однорічна рослина заввишки до 1 м, з прямими голими червонуватими стеблами, вкритими червоними або білими смужками, і розпростертими висхідними нижніми гілками. Листки великі, м'ясисті, різноманітні за формою, від довгасто-яйцеподібних до яйцеподібно-трикутних, в основі клиновидні, по краю нерівномірно виїмчасто-зубчасті; верхні листки лінійно-ланцетні, зазвичай цілокраї, на досить довгих черешках.

Квітки обох статей, в клубочках, зібраних в більш-менш густі колосоподібні суцвіття. Верхівкові квітки з 4-5-роздільною оцвітиною, інші квіти з 2-3-роздільною оцвітиною. Долі оцвітини трав'янисті, зазвичай червонуваті. Пиляки 0,3 мм завдовжки. Плоди — горішки з плівчастим перикарпом, горизонтальні (у верхівкових квітках) або вертикальні (в інших квітках). Насіння дрібне (не більше 1 мм в діаметрі), округле, блискуче, червонувато-буре, з тупим краєм. Одна рослина дає до 3000 насінин. Вага 1000 насінин — 0,09 г. Цвіте з липня по вересень. Насіння дозріває з серпня по жовтень.

Число хромосом: 2n = 36.

Поширення

Поширений по всій Голарктиці, крім арктичних районів.

Ареал:

Рослина натуралізована в інших регіонах.

В Україні цей вид поширений на півдні країни. Зустрічається в угрупованні Chenopodium rubrum — Bidens frondosa поблизу села Спас Кам'янка-Бузького району на невеликій ділянці оголеного берегу стариці (рукава ріки) Західного Бугу з потужними мулистими відкладами[3].

Екологія

Росте повсюдно у великій кількості на полях, посівах, солончакових луках, заплавних чагарниках, узбіччях доріг, берегах річок і озер, засмічених місцях, біля житла.

Циркумбореальний прибережно-бур'янистий вид.

Господарське значення

Важко викорінюваний бур'ян на полях. Засмічує посіви пшениці, ячменю, бавовнику, просапних культур, люцерни.

Захисні заходи: дотримання сівозміни, скошування на необроблюваних землях, лущення стерні, зяблева оранка, передпосівна обробка ґрунту, хімічна прополка.

Використання

В народній медицині використовують водяний настій для розрідження густого в'язкого мокротиння і набряку голосових зв'язок, при простудних захворюваннях, як протикашльовий засіб. Рослина має легку проносну дію, її застосовували при частих запорах. Зовнішньо свіже листя використовували для полегшення ревматичних і подагричних болів, розм'якшення твердих гемороїдальних шишок, як протизапалювальний і ранозагоювальний засоби.

З молодих рослин можна готувати салати і зелені щі. Рослина багата на білок. Раніше з його насіння робили замінник хліба.

Систематика

Деякі сучасні систематики відносять цей вид до роду Chenopodium і вказують прийнятою назвою Chenopodium rubrum L., в той же час, інші відносять його до роду Oxybasis і вказують прийнятою назвою Oxybasis rubra (L.) S.Fuentes et al., а Chenopodium rubrum вказують як синонім[4].

Примітки

  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  2. Chenopodium rubrum // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  3. О. Т. Кузярін. Синтаксономія рудеральної рослинності заплавних екосистем басейну Західного Бугу // Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 21, Львів, 2005. С. 29-52
  4. Germplasm Resources Information Network (GRIN)

Див. також

Література

  • В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
  • Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964 (рос.)
  • Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
  • Сорные растения СССР, т. 2. Ред. Келлер Б. А., Любименко В. Н., Мальцев А. И. и др. Л.: Изд-во АН СССР, 1934. 244 с.
  • Ботанический атлас. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: Изд-во с.-х. лит-ры, журналов и плакатов, 1963. 504 с.
  • Губанов И. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. Т. 2. М.: Т-во научных изданий КМК, 2003. 702 с.
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin) (швед.)
  • Beauge, A. 1974. Chenopodium album et especes affines: etude historique et statistique. 204—209 (англ.)
  • Brown, R. G. & M. L. Brown. 1984. Herbaceous plants of Maryland (англ.)
  • CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables (англ.)
  • Cabrera, A. L., ed. 1965–1970. Flora de la provincia de Buenos Aires (англ.)
  • Chinese Academy of Sciences. 1959-. Flora reipublicae popularis sinicae (англ.)
  • Davis, R. 1952. Flora of Idaho (англ.)
  • Dorn, R. D. 1977. Manual of the vascular plants of Wyoming (англ.)
  • Dorn, R. D. 1984. Vascular plants of Montana (англ.)
  • Erhardt, W. et al. 2002. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 17. Auflage (нім.)
  • Eriksson, O. et al. 1979. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 2 (англ.)
  • FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America (англ.)
  • Facciola, S. 1990. Cornucopia, a source book of edible plants (англ.)
  • Fuentes-Bazan, S. et al. 2012. A novel phylogeny-based generic classification for Chenopodium sensu lato, and a tribal rearrangement of Chenopodioideae (Chenopodiaceae). Willdenowia 42:15 (англ.)
  • Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2 (англ.)
  • Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist (англ.)
  • Grubov, V. I. 2001. Key to the vascular plants of Mongolia (англ.)
  • Harrington, H. 1954. Manual of the plants of Colorado (англ.)
  • Hegi, G. et al. 1960. Illustrierte Flora von Mittel-Europa. ed. 1:1906-1931; ed. 2:1936-68; ed. 3:1966- 3:606 (нім.)
  • Hickman, J. C., ed. 1993. The Jepson manual: higher plants of California (англ.)
  • Hitchcock, C. L. et al. 1955—1969. Vascular plants of the Pacific Northwest (англ.)
  • Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae (англ.)
  • Kearney, T. H. & R. H. Peebles. 1969. Arizona flora, ed. 2 (англ.)
  • Magee, D. W. & H. E. Ahles. 1999. Flora of the Northeast. A manual of the vascular flora of New England and adjacent New York (англ.)
  • Martin, W. C. & C. R. Hutchins. 1980. A flora of New Mexico (англ.)
  • McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1977. Atlas of the Flora of the Great Plains (англ.)
  • McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains (англ.)
  • Mohlenbrock, R. H. & D. M. Ladd. 1978. Distribution of Illinois vascular plants (англ.)
  • Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie (фр.)
  • Munz, P. A. & D. D. Keck. 1959. A California flora (англ.)
  • Munz, P. A. 1974. A flora of southern California (англ.)
  • Ownbey, G. B. & T. Morley. 1991. Vascular plants of Minnesota: a checklist and atlas (англ.)
  • Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource) (англ.)
  • Scoggan, H. J. 1978—1979. The flora of Canada, 4 vol (англ.)
  • Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition (англ.)
  • Voss, E. 1972-. Michigan flora (англ.)
  • Wahl, H. A. 1954. A preliminary study of the genus Chenopodium in North America. Bartonia 27:1-46 (англ.)
  • Welsh, S. L. et al. 1993. A Utah flora (англ.)
  • Willis, J. H. 1970—1972. A handbook to plants in Victoria (англ.)
  • Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition) (англ.)
  • Zohary, M. & N. Feinbrun-Dothan. 1966-. Flora palaestina (англ.)

Джерела

Посилання

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK

Chenopodium rubrum ( Vietnamese )

provided by wikipedia VI

Chenopodium rubrum là loài thực vật có hoa thuộc họ Dền. Loài này được Carl von Linné mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]

Hình ảnh

Tham khảo

  1. ^ The Plant List (2010). Chenopodium rubrum. Truy cập ngày 23 tháng 6 năm 2013.

Liên kết ngoài


Hình tượng sơ khai Bài viết về phân họ Rau muối này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia tác giả và biên tập viên
original
visit source
partner site
wikipedia VI

Chenopodium rubrum: Brief Summary ( Vietnamese )

provided by wikipedia VI

Chenopodium rubrum là loài thực vật có hoa thuộc họ Dền. Loài này được Carl von Linné mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia tác giả và biên tập viên
original
visit source
partner site
wikipedia VI

Марь красная ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию
Царство: Растения
Подцарство: Зелёные растения
Отдел: Цветковые
Надпорядок: Caryophyllanae Takht., 1967
Семейство: Амарантовые
Подсемейство: Маревые[2]
Триба: Atripliceae
Вид: Марь красная
Международное научное название

Oxybasis rubra (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch, 2012

Синонимы
Chenopodium rubrum L.basionym
Wikispecies-logo.svg
Систематика
на Викивидах
Commons-logo.svg
Изображения
на Викискладе
ITIS 20630EOL 585968GRIN t:311144IPNI 56236-2TPL kew-2717754

Марь красная (лат. Oxýbasis rúbra, Chenopódium rúbrum) — однолетнее травянистое растение, вид рода Оксибазис (Oxybasis), выделенного из рода Марь (Chenopodium) семейства Амарантовые (Amaranthaceae).

Распространено по всему северному полушарию, в Северной Америке и Евразии. Встречается по берегам водоёмов, на солонцах, у дорог и вокруг поселений.

Синонимы

Ботаническое описание

Однолетнее травянистое растение высотой от 10 до 80 см. С толстым прямым или лежачим угловатыми в сечении стеблем, красноватого цвета. Листья толстые, глянцевые с зубчатыми краями. Цветки собраны в колосовидные соцветия. На одном растении созревает до 3000 семян.

Хозяйственное значение и применение

Растение может использоваться для салатов или как компонент борща.

Примечания

  1. Об условности указания класса двудольных в качестве вышестоящего таксона для описываемой в данной статье группы растений см. раздел «Системы APG» статьи «Двудольные».
  2. Во многих классификациях Маревые рассматриваются как самостоятельное семейство. Системы классификации APG, основанные на молекулярном анализе ДНК, включают его в состав семейства Амарантовые.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии

Марь красная: Brief Summary ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию

Марь красная (лат. Oxýbasis rúbra, Chenopódium rúbrum) — однолетнее травянистое растение, вид рода Оксибазис (Oxybasis), выделенного из рода Марь (Chenopodium) семейства Амарантовые (Amaranthaceae).

Распространено по всему северному полушарию, в Северной Америке и Евразии. Встречается по берегам водоёмов, на солонцах, у дорог и вокруг поселений.

Синонимы Agathophytum rubrum Rchb. Blitum acuminatum Schur Blitum maritimum Nutt. Blitum polymorphum C.A.Mey. Blitum rubrum (L.) Rchb. Botrys humilis (S.Watson) Lunell Botrys rubra (L.) Lunell Chenopodium acuminatum Schur Chenopodium astracanium Ledeb. Chenopodium blitoides Lej. Chenopodium humile Hook. Chenopodium macrospermum Moq. Chenopodium matthioli Bertol. ex Moq. Chenopodium patulum Mérat Chenopodium pygmaeum Menyh. Chenopodium rubrum L. Orthospermum acuminatum Schur Orthospermum crassifolium Schur Orthospermum rubrum (L.) Opiz Orthosporum rubrum (L.) T.Nees
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии

红叶藜 ( Chinese )

provided by wikipedia 中文维基百科
二名法 Chenopodium rubrum
L.

红叶藜学名Chenopodium rubrum)是苋科藜属的植物。分布于小亚细亚中亚欧洲北美以及中国大陆黑龙江内蒙古宁夏甘肃新疆等地,生长于海拔1,000米至1,700米的地区,多生在田边、路旁及轻度盐碱地,目前尚未由人工引种栽培。

参考文献

  • 昆明植物研究所. 红叶藜. 《中国高等植物数据库全库》. 中国科学院微生物研究所. [2009-02-23]. (原始内容存档于2016-03-05).


小作品圖示这是一篇莧科小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。
 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
维基百科作者和编辑

红叶藜: Brief Summary ( Chinese )

provided by wikipedia 中文维基百科

红叶藜(学名:Chenopodium rubrum)是苋科藜属的植物。分布于小亚细亚中亚欧洲北美以及中国大陆黑龙江内蒙古宁夏甘肃新疆等地,生长于海拔1,000米至1,700米的地区,多生在田边、路旁及轻度盐碱地,目前尚未由人工引种栽培。

license
cc-by-sa-3.0
copyright
维基百科作者和编辑