Punasavikka (Chenopodium rubrum) on yksivuotinen ruohovartinen savikkakasveihin kuuluja kasvilaji. Sen 5–70 senttimetriä korkea, kellertävä varsi on pysty tai koheneva. Sen epäsäännölliset ja liuskamaiset lehdet kasvavat kierteisesti varressa, ja sen kukinto on tavallisesti tähkämäinen. Lajin pääaluetta on Euroopan keskiosat Britanniasta Keski-Venäjälle. Lisäksi sitä kasvaa myös Keski-Aasiassa, Afrikassa ja Amerikassa. Se kasvaa erityisesti kulttuurialueilla, kuten puutarhoissa ja pelto- sekä kaupunkialueilla.
Punasavikka kasvaa 5–70 senttimetriä korkeaksi. Varsi on kellertävä, pysty tai koheneva ja tavallisesti tyviosasta kohenevahaarainen. Lehdet ovat varressa kierteisesti ja ne vaihtelevat väriltään vihreästä punaiseen. Lehtilapa on paksuhko, 2–8 senttiä pitkä ja vaihtelee muodoltaan kolmiomaisesta puikeasta neliömäisen puikeaan. Lapa on epäsäännöllisesti liuskamaisen isohampainen etenkin tyviosasta, hampaat ovat tavallisesti teräviä. Kukinto on pitkälti lehdekäs ja tavallisesti tähkämäinen. Kukinnon sykeröt ovat tiheitä. Sykerön kärkikukka on kaksineuvoinen. Sen kehä on 4–5-lehtinen, ja heteitä on 3–5 kappaletta. Muut kukat ovat enimmäkseen emikukkia, joiden kehä on kolmilehtinen ja heteitä on korkeintaan yksi. Suomessa punasavikka kukkii heinä-syyskuussa. Pähkylä on kehän muodostaman hedelmäverhiön suojaama. Siemen on pystyasennossa lukuun ottamatta kärkikukkia, joissa se on vaaka-asennossa. Väriltään se on punaruskea, 0,6–1 millimetriä pitkä, ympärykseltään pyöreähkö ja tylppäreunainen.[2]
Punasavikan päälevinneisyysalue ulottuu Euroopassa Ranskasta ja Englannista läpi Keski-Euroopan Keski-Venäjälle. Etelässä levinneisyysalue ulottuu Etelä-Ranskaan, Pohjois-Italiaan, Pohjois-Balkanille ja Etelä-Ukrainaan. Pohjoisessa laji on puolestaan levinnyt Keski-Ruotsiin, Etelä-Suomeen ja Viroon saakka. Satunnaisemmin lajia tavataan Euroopassa muun muassa Pyreneiden niemimaalla, Irlannissa, Norjassa, Keski-Suomessa sekä Pohjois-Venäjällä ja Kaukasuksen alueella. Aasian puolella lajin levinneisyysalue jatkuu yhtenäisenä Keski-Aasiaan ja Etelä-Siperiaan. Punasavikkaa tavataan harvinaisena myös Pohjois-Afrikassa ja eteläisessä Afrikassa. Pohjois-Amerikassa se on levinnyt laajalle mantereen pohjoisosissa. Lisäksi lajia tavataan myös Meksikossa ja Etelä-Amerikassa.[3]
Suomessa punasavikka on maan eteläisimmissä osissa muinaistulokas ja pohjoisempana uustulokas, joka paikoitellen on myös vakiintunut lajistoon.[4] Lajia kasvaa monin paikoin linjan Pori–Tampere–Lappeenranta eteläpuolella. Pohjoisempana sitä kasvaa lähinnä Pohjanlahden rannikolla Tornion korkeudelle saakka.[5]
Punasavikka on kulttuurin seuralainen ja kasvaa vanhastaan rehevillä paikoilla puutarhoissa, lähellä navettoja ja sokerijuurikaspelloilla, sekä kaupunkialueilla ratapihoilla, satamissa, kaatopaikoilla ja uudisnurmikoilla ja -istutuksilla.[6][7] Sen uusia kantoja on levinnyt typekkäiden puhdistamolietteiden mukana.[8][9] Laji on kuitenkin harvinaistunut viime vuosikymmeninä muun muassa Suomessa ja Ruotsissa.[3][8]
Useiden muiden savikkakasvien tapaan myös punasavikka kelpaa ihmisravinnoksi.[6]
Punasavikka (Chenopodium rubrum) on yksivuotinen ruohovartinen savikkakasveihin kuuluja kasvilaji. Sen 5–70 senttimetriä korkea, kellertävä varsi on pysty tai koheneva. Sen epäsäännölliset ja liuskamaiset lehdet kasvavat kierteisesti varressa, ja sen kukinto on tavallisesti tähkämäinen. Lajin pääaluetta on Euroopan keskiosat Britanniasta Keski-Venäjälle. Lisäksi sitä kasvaa myös Keski-Aasiassa, Afrikassa ja Amerikassa. Se kasvaa erityisesti kulttuurialueilla, kuten puutarhoissa ja pelto- sekä kaupunkialueilla.
De rode ganzenvoet (Chenopodium rubrum) is een eenjarige plant uit de amarantenfamilie (Amaranthaceae).
De plant kan 5-100 cm hoog worden en is zeer variabel van vorm. De al of niet vlezige bladeren staan verspreid langs de stengel. De onderste en middelste bladeren zijn aan de onderzijde glanzend. De onderste bladeren hebben schuin naar voren wijzende lobben. De rode ganzenvoet bloeit in schijnaren die uit een tros bestaan. De bloeitijd is van juli tot de herfst. De bloem is groenachtig en vrij onbeduidend.
De vrucht is een eenzadig nootje.
Rode ganzenvoet komt voor op vochtige, stikstofrijke, vaak zware grond en drooggevallen plaatsen. De soort wordt beschouwd als onkruid als deze voorkomt op akkerland en in moestuinen.
Op zilte en brakke grond blijft de plant laag en heeft dan vlezige bladeren.
De geslachtsnaam “ganzenvoet” is ontleend aan de vorm van het blad. Daarbij is “rode” ontleend aan de basiskleur van het blad. De botanische naam Chenopodium is letterlijk samengesteld uit het Griekse “Chèn” voor “gans” en “pous” voor “voet”. Daarbij komt dan nog “rubrum” voor “rode”.
Bloeiwijze met meeldraden
De rode ganzenvoet (Chenopodium rubrum) is een eenjarige plant uit de amarantenfamilie (Amaranthaceae).
De plant kan 5-100 cm hoog worden en is zeer variabel van vorm. De al of niet vlezige bladeren staan verspreid langs de stengel. De onderste en middelste bladeren zijn aan de onderzijde glanzend. De onderste bladeren hebben schuin naar voren wijzende lobben. De rode ganzenvoet bloeit in schijnaren die uit een tros bestaan. De bloeitijd is van juli tot de herfst. De bloem is groenachtig en vrij onbeduidend.
De vrucht is een eenzadig nootje.
Rode ganzenvoet komt voor op vochtige, stikstofrijke, vaak zware grond en drooggevallen plaatsen. De soort wordt beschouwd als onkruid als deze voorkomt op akkerland en in moestuinen.
Op zilte en brakke grond blijft de plant laag en heeft dan vlezige bladeren.
Rødmelde (Oxybasis rubra) er en ettårig urt i amarantfamilien. Den ble inntil 2012 regnet til slekta Chenopodium som Chenopodium rubrum.
Den er glatt og kan blir over én halv meter høy. Bladene er blankt grønne og litt kjøttfulle; de er rute- til lansettformede og grovt tannete. Blad og stilk er aldri gråmelert. Blomstene sitter i enkle eller forgrenede aks. Frøene er rødbrune. Planten vokser på all slags nitrogenrik jord, som ved gjødselhauger, sumper og ved havet.
Rødmelde har en vid utbredelse i Eurasia og Nord-Amerika. I Norge er den funnet spredt nordover til Trøndelag. Den har en stabil forekomst på Øra-området i Fredrikstad.
Rødmelde (Oxybasis rubra) er en ettårig urt i amarantfamilien. Den ble inntil 2012 regnet til slekta Chenopodium som Chenopodium rubrum.
Den er glatt og kan blir over én halv meter høy. Bladene er blankt grønne og litt kjøttfulle; de er rute- til lansettformede og grovt tannete. Blad og stilk er aldri gråmelert. Blomstene sitter i enkle eller forgrenede aks. Frøene er rødbrune. Planten vokser på all slags nitrogenrik jord, som ved gjødselhauger, sumper og ved havet.
Rødmelde har en vid utbredelse i Eurasia og Nord-Amerika. I Norge er den funnet spredt nordover til Trøndelag. Den har en stabil forekomst på Øra-området i Fredrikstad.
Komosa czerwonawa[2], komosa czerwona[3] (Chenopodium rubrum L., właśc. Oxybasis rubra (L.) S. Fuentes & al.[4]) – gatunek rośliny należący w różnych systemach klasyfikacyjnych do rodziny komosowatych lub szarłatowatych. Jest szeroko rozprzestrzeniona na półkuli północnej. Występuje w Ameryce Północnej, Azji i Europie. Rozprzestrzenia się też gdzieniegdzie poza rejonami rodzimego swojego występowania[5]. W Polsce występuje na całym obszarze kraju[6].
Roślina jednoroczna. Kwitnie od lipca do września, jest wiatropylna. Roślina ruderalna – rośnie na śmietniskach, przychaciach, przydrożach. Jest też jednym z chwastów w uprawach rolniczych. W klasyfikacji zbiorowisk roślinnych gatunek charakterystyczny dla All. Chenopodium fluviatile, Ass. Chenopodio-Atriplicetum[7].
Komosa czerwonawa, komosa czerwona (Chenopodium rubrum L., właśc. Oxybasis rubra (L.) S. Fuentes & al.) – gatunek rośliny należący w różnych systemach klasyfikacyjnych do rodziny komosowatych lub szarłatowatych. Jest szeroko rozprzestrzeniona na półkuli północnej. Występuje w Ameryce Północnej, Azji i Europie. Rozprzestrzenia się też gdzieniegdzie poza rejonami rodzimego swojego występowania. W Polsce występuje na całym obszarze kraju.
Rödmålla (Chenopodium rubrum) är en växtart i familjen amarantväxter.
Rödmålla (Chenopodium rubrum) är en växtart i familjen amarantväxter.
Однорічна рослина заввишки до 1 м, з прямими голими червонуватими стеблами, вкритими червоними або білими смужками, і розпростертими висхідними нижніми гілками. Листки великі, м'ясисті, різноманітні за формою, від довгасто-яйцеподібних до яйцеподібно-трикутних, в основі клиновидні, по краю нерівномірно виїмчасто-зубчасті; верхні листки лінійно-ланцетні, зазвичай цілокраї, на досить довгих черешках.
Квітки обох статей, в клубочках, зібраних в більш-менш густі колосоподібні суцвіття. Верхівкові квітки з 4-5-роздільною оцвітиною, інші квіти з 2-3-роздільною оцвітиною. Долі оцвітини трав'янисті, зазвичай червонуваті. Пиляки 0,3 мм завдовжки. Плоди — горішки з плівчастим перикарпом, горизонтальні (у верхівкових квітках) або вертикальні (в інших квітках). Насіння дрібне (не більше 1 мм в діаметрі), округле, блискуче, червонувато-буре, з тупим краєм. Одна рослина дає до 3000 насінин. Вага 1000 насінин — 0,09 г. Цвіте з липня по вересень. Насіння дозріває з серпня по жовтень.
Число хромосом: 2n = 36.
Поширений по всій Голарктиці, крім арктичних районів.
Рослина натуралізована в інших регіонах.
В Україні цей вид поширений на півдні країни. Зустрічається в угрупованні Chenopodium rubrum — Bidens frondosa поблизу села Спас Кам'янка-Бузького району на невеликій ділянці оголеного берегу стариці (рукава ріки) Західного Бугу з потужними мулистими відкладами[3].
Росте повсюдно у великій кількості на полях, посівах, солончакових луках, заплавних чагарниках, узбіччях доріг, берегах річок і озер, засмічених місцях, біля житла.
Циркумбореальний прибережно-бур'янистий вид.
Важко викорінюваний бур'ян на полях. Засмічує посіви пшениці, ячменю, бавовнику, просапних культур, люцерни.
Захисні заходи: дотримання сівозміни, скошування на необроблюваних землях, лущення стерні, зяблева оранка, передпосівна обробка ґрунту, хімічна прополка.
В народній медицині використовують водяний настій для розрідження густого в'язкого мокротиння і набряку голосових зв'язок, при простудних захворюваннях, як протикашльовий засіб. Рослина має легку проносну дію, її застосовували при частих запорах. Зовнішньо свіже листя використовували для полегшення ревматичних і подагричних болів, розм'якшення твердих гемороїдальних шишок, як протизапалювальний і ранозагоювальний засоби.
З молодих рослин можна готувати салати і зелені щі. Рослина багата на білок. Раніше з його насіння робили замінник хліба.
Деякі сучасні систематики відносять цей вид до роду Chenopodium і вказують прийнятою назвою Chenopodium rubrum L., в той же час, інші відносять його до роду Oxybasis і вказують прийнятою назвою Oxybasis rubra (L.) S.Fuentes et al., а Chenopodium rubrum вказують як синонім[4].
Chenopodium rubrum là loài thực vật có hoa thuộc họ Dền. Loài này được Carl von Linné mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Chenopodium rubrum là loài thực vật có hoa thuộc họ Dền. Loài này được Carl von Linné mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Oxybasis rubra (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch, 2012
СинонимыМарь красная (лат. Oxýbasis rúbra, Chenopódium rúbrum) — однолетнее травянистое растение, вид рода Оксибазис (Oxybasis), выделенного из рода Марь (Chenopodium) семейства Амарантовые (Amaranthaceae).
Распространено по всему северному полушарию, в Северной Америке и Евразии. Встречается по берегам водоёмов, на солонцах, у дорог и вокруг поселений.
Однолетнее травянистое растение высотой от 10 до 80 см. С толстым прямым или лежачим угловатыми в сечении стеблем, красноватого цвета. Листья толстые, глянцевые с зубчатыми краями. Цветки собраны в колосовидные соцветия. На одном растении созревает до 3000 семян.
Растение может использоваться для салатов или как компонент борща.
Марь красная (лат. Oxýbasis rúbra, Chenopódium rúbrum) — однолетнее травянистое растение, вид рода Оксибазис (Oxybasis), выделенного из рода Марь (Chenopodium) семейства Амарантовые (Amaranthaceae).
Распространено по всему северному полушарию, в Северной Америке и Евразии. Встречается по берегам водоёмов, на солонцах, у дорог и вокруг поселений.
Синонимы Agathophytum rubrum Rchb. Blitum acuminatum Schur Blitum maritimum Nutt. Blitum polymorphum C.A.Mey. Blitum rubrum (L.) Rchb. Botrys humilis (S.Watson) Lunell Botrys rubra (L.) Lunell Chenopodium acuminatum Schur Chenopodium astracanium Ledeb. Chenopodium blitoides Lej. Chenopodium humile Hook. Chenopodium macrospermum Moq. Chenopodium matthioli Bertol. ex Moq. Chenopodium patulum Mérat Chenopodium pygmaeum Menyh. Chenopodium rubrum L. Orthospermum acuminatum Schur Orthospermum crassifolium Schur Orthospermum rubrum (L.) Opiz Orthosporum rubrum (L.) T.Nees