Територія природного розповсюдження більшості пальм — тропіки і субтропіки (поза тропіками, в Іспанії і на півдні Франції, зустрічається лише Chamaerops humilis). Найбільший ареал у вогких джунглях, великої кількості ареал у пустелях.
Стовбур зазвичай не гілкується (окрім роду дум-пальм), досить часто пальми мають зовнішність чагарників, у деяких представників будь-яких стебел немає зовсім, над поверхнею землі підносяться тільки листя. Товщина стовбура досягає 1 метра, висота до 50—60 м. Листя або перисте (кокосова пальма, фінікова пальма, пальма «лисячий хвіст», ховея, хамедорея), або віялове (хамеропс, трахікарпус, пальма Лівістона і т. д.).
Природними ворогами пальм є жуки з роду Rhynchophorus.
Плоди кокосової та фінікової пальм використовують як харчові продукти.
З воскових пальм отримують воск, що утворюється на різних частинах дерев, який йде на свічки; стовбур дає саго (не справжнє) і йде на споруди і вироби.[1] Також з пальмових отримують волокно, рослинний сік, тощо; використовують як кімнатні та оранжерейні рослини.[2]
Деякі рослини через їх здерев'янілі безлисті стебла з пучком листя на верхівці називають несправжніми пальмами. До них відносять драцену, кордиліну, юку з родини холодкових, панданус або «гвинтову пальму» з родини панданових[3], пахіподіум або «мадагаскарську пальму» з родини кутрових.[4]