Зовнішня будова
Відносно невеликі метелики, тіло від темного до жовто-вохристого.
Мають потовщену голову, ширина якої більша за довжину, розміром з передньогруди. Очі великі, округлі, далеко розставлені. Антени з веретеноподібною булавою, верхівка в деяких видів гачкоподібно зігнута. Довжина вусиків менше половини переднього краю переднього крила.
Груди потужні, всі пари ніг гарно розвинені. На гомілках задніх кінцівок знаходяться 1-2 пари шпор. Самці деяких видів мають на задніх ногах андроконіальний орган — тібіальну китицю.
Крила відносно невеликі. Переднє крило вузьке, подовжене, із загостреною верхівкою. Крила найчастіше зі світлими плямами на темнішому тлі, переважно жовті, бурі, брунатні, чорнуваті. Радіальні жилки на передньому крилі відходять від центральної комірки, не галузяться.
Статевий диморфізм розвинений у багатьох видів, тоді самиця крупніша. В інших головчаків зовнішні відмінності між самицями й самицями незначні.
Спосіб життя
Запліднена самиця відкладає яйця на рослину, якою живиться гусінь.
Більшість головчаків активні вдень, хоча деякі види літають після заходу сонця.
Імаго живляться нектаром квітів, але також можуть пити пташиний послід.[2]
Генетичні особливості
Хромосомний аналіз 205 видів головчаків виявив наявність домінуючих каріотипів n=31, 30, 29 і 28 хромосом[1].
Різноманіття
Родину поділяють на 7 підродин:[3][4]
- Coeliadinae
- Euschemoninae
- Eudaminae
- Pyrginae
- Heteropterinae
- Trapezitinae
- Hesperiinae
Еволюція
Відомо 3 викопні види головчаків з верхнього палеоцену та раннього олігоцену. Найдавнішій знахідці 55 мільйонів років[3].
Традиційно за морфологічними ознаками головчаків розглядають як окрему групу денних метеликів, сестринську до родин Papilionoidea. Разом з тим, генетичний аналіз споріднює головчаків з іншими метеликами, залишаючи косатцюватих окремою групою. У 2015 році було прочитано геном першого головчака Lerema accius[en], що дозволить знайти вирішення цієї проблеми[5].
Примітки
-
↑ а б Lukhtanov, Vladimir (2014). Chromosome number evolution in skippers (Lepidoptera, Hesperiidae). Comparative Cytogenetics 8 (4): 275–291. ISSN 1993-078X. doi:10.3897/CompCytogen.v8i4.8789.
-
↑ Devries, Philip J.; Austin, George T.; Martin, Noland H. (2008). Diel activity and reproductive isolation in a diverse assemblage of Neotropical skippers (Lepidoptera: Hesperiidae). Biological Journal of the Linnean Society 94 (4): 723–736. ISSN 00244066. doi:10.1111/j.1095-8312.2008.01037.x.(англ.)
-
↑ а б Warren, Andrew D.; Ogawa, Joshua R.; Brower, Andrew V. Z. (2009). Revised classification of the family Hesperiidae (Lepidoptera: Hesperioidea) based on combined molecular and morphological data. Systematic Entomology 34 (3): 467–523. ISSN 03076970. doi:10.1111/j.1365-3113.2008.00463.x.(англ.)
-
↑ Yuan, Xiangqun; Gao, Ke; Yuan, Feng; Wang, Ping; Zhang, Yalin (2015). Phylogenetic relationships of subfamilies in the family Hesperiidae (Lepidoptera: Hesperioidea) from China. Scientific Reports 5: 11140. ISSN 2045-2322. doi:10.1038/srep11140.(англ.)
-
↑ Cong, Qian; Borek, Dominika; Otwinowski, Zbyszek; Grishin, Nick V. (2015). Skipper genome sheds light on unique phenotypic traits and phylogeny. BMC Genomics 16 (1). ISSN 1471-2164. doi:10.1186/s12864-015-1846-0.(англ.)
Джерела
- Некрутенко Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005). Денні метелики України. Київ: Вид-во Раєвського. с. 232.
-
Некрутенко, Ю. П. (1985). Булавоусые чешуекрылые Крыма. Определитель. Киев: Наукова думка. с. 152.(рос.)
-
Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.(рос.)
