Довжина, як правило, між 16 і 18 метрів (самиці трохи більші за самців), а вага може перевищувати 70 тон. Кити мають великі голови, покриті сіруватими мозолями, які є індивідуальними для кожної тварини. Вони світло-блакитні за винятком деяких нерегулярних білих плям на животі. Спинний плавець відсутній. Підборіддя має більш темний колір ніж інші частини тіла. Рот утворює сильно вигнуту лінію. Грудні плавники великі, лопатчаті.
Вид був поширений в північній частині Тихого океану, в тому числі вздовж американського узбережжя між Аляскою і Мексикою і в Азії між Сибіром і Кореєю. З 1935 він був оголошений охоронним видом, але незаконне полювання, особливо в п'ятдесяті й шістдесяті роки, принесли вид на межу зникнення. Нинішні оцінка чисельності: близько 400 тварин в Охотському морі, і тільки близько 30 тварин в східній частині Тихого океану (2010)[1].
Кити — повільні плавці, хоча вони здатні виконувати дивовижні трюки. Іноді махають плавниками на поверхні води, стрибають і махають плавниками. Вони, як відомо, грайливі й цікаві. Харчуються переважно рачками, в основному, виду Calanus marshallae. Вони також були зареєстровані біля берегів Японії і в затоці Аляска харчуючись Neocalanus з невеликою кількістю Euphausia pacifica.
Репродуктивність низька, самиці народжують у віці від 6 до 12 років кожні три-чотири роки китеня.
