Наукова назва Achillea походить від імені давньогрецького міфологічного героя Ахілла, який вперше застосував цю рослину, вилікувавши рану свого друга[1].
Багаторічні трави з цілісним, перисто-лопатевим або перисто-розсіченим листям. Стебла прямостоячі, висхідні. Суцвіття — кошики, дрібні, багатоквіткові, здебільшого зібрані в загальне щитковидне суцвіття, рідше поодинокі; крайові квітки маточкові, язичкові, білі, рожеві, червоні або жовті, серединні — двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка без летючки.
Рід Деревій включає в себе близько 150 описаних видів (Див. Список видів роду Деревій), поширених переважно в помірному поясі Північної півкулі, особливо багато видів в горах і в Середземномор'ї.
В Україні — 23 види. Найпоширеніший — деревій звичайний (Achillea millefolium L.). Доволі поширеним є деревій горбовий (Achillea collina J.Becker ex Rchb.).
Ендеміком України є деревій голий (Achillea glaberrima) — з перистороздільними листками й жовтими квітками. Росте лише на гранітних скелях у степовому заповіднику «Кам'яні Могили» Донецької області.
Лікарська рослина. У рослинній сировині деревію містяться вуглеводи, алкалоїди, сапоніни, дубильні речовини, флавоноїди та ефірна олія. Настій і рідкий екстракт із свіжого листя і суцвіть Деревія звичайного (і близьких до нього видів) застосовуються як кровоспинний засіб, підсилюють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протоки, знімають спазми в кишечнику а також у складі так званого апетитного чаю.
Деревій звичайний (Achillea millefolium) і деревій цілолистий (Achillea ptarmica) входять до списку дикорослих корисних рослин України.
Є відомості, що стеблини деревія використовувалися у китайському ворожінні (див. Ворожіння по І Цзину на стеблах тисячолисника[en]) ще у 13 ст. до н. е.[2]
Населення багатьох країн використовує деревій як пахучу приправу нарівні з пижмом. У Румунії, Угорщині, Чухії, Словаччині на ньому настоюють лікери і вермут.[3]
Деревій голий (Achillea glaberrima) включений до Червоної книги України видання 2009 року[4], до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991)[5], до Червоної книги Донецької області[6] та до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області[7].
До Червоної книги України видання 2009 року внесені також деревій язичковий (Achillea lingulata Waldst. & Kit.; синоніми — деревій язиколистий, чихавка язичкова)[8] і деревій гостролистий (Achillea oxyloba (DC.) Sch.Bip.; синоніми — чихавка тонколиста, деревій Шура)[9].
_-_geograph.org.uk_-_1439272.jpg)
