Павукы (Araneae, Clerck 1757) — є ряд членистоногых быдел, што належать до класу павукоподобных, підтіпу Хеліцеровы. Знамых єсть близко 41000 видів[1], порозлїзаных по вшыткій Земли за вынятком Антарктіды, океанів і морь. В Галичінї і Україньскых Карпатах знамых 78 видів з 15-и родин[2]. Павукы суть обліґатными драпежниками, котры ся жывлять різноманітнов быдловов стравов. Єдиным рослиноїдным видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливы выдїлїня листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміры павуків колышуть од 0,8 мм до 150 мм. Отискы першых досправдовых павуків ся датують до камяновугельным періодом — 318—299 млн. років тому, а подобны быдла до павуків, котры способны были плести павучіну — до девоньского періоду, 386 млн. років тому. Сучасны ґрупи павуків: Міґаломорфы (Mygalomorphae) та Аранеоморфы (Araneomorphae) выникли в тріасовім періодї близко 200 млн. років тому. Найсилнїшу отрову серед вшыткых быдел на земли мать павук каракурт.
Павукы (Araneae, Clerck 1757) — є ряд членистоногых быдел, што належать до класу павукоподобных, підтіпу Хеліцеровы. Знамых єсть близко 41000 видів, порозлїзаных по вшыткій Земли за вынятком Антарктіды, океанів і морь. В Галичінї і Україньскых Карпатах знамых 78 видів з 15-и родин. Павукы суть обліґатными драпежниками, котры ся жывлять різноманітнов быдловов стравов. Єдиным рослиноїдным видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливы выдїлїня листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896). Розміры павуків колышуть од 0,8 мм до 150 мм. Отискы першых досправдовых павуків ся датують до камяновугельным періодом — 318—299 млн. років тому, а подобны быдла до павуків, котры способны были плести павучіну — до девоньского періоду, 386 млн. років тому. Сучасны ґрупи павуків: Міґаломорфы (Mygalomorphae) та Аранеоморфы (Araneomorphae) выникли в тріасовім періодї близко 200 млн. років тому. Найсилнїшу отрову серед вшыткых быдел на земли мать павук каракурт.
