Величина оленевих може коливатись в межах від величини зайця до величини коня. Найбільший представник оленевих — лось. Однією з характерних рис оленевих є роги, які присутні, як правило, лише в самця у зрілому віці. Рогів немає у самиць та дитинчат оленевих (хоча, наприклад, самки північних оленів мають роги). Олені покриті густою та короткою шерстю, переважно чорного, білого, сірого, коричневого кольору. У багатьох видів є хвости малої довжини (1-10 см).
Оленеві добре бігають. При невдалому нападі хижака на оленя, хижак часто може постраждати від рогів. У темний період доби оленеві погано бачать, через що часто стають здобиччю хижаків.
Полювання на оленів окремих, поширених, видів дозволяється під час сезону полювання. Вбивство більшості оленевих суворо заборонене.
Один самець живе з багатьма самками. У період розмноження самець захищає самку, часто жертвуючи своїм життям. Коли народжуються дитинчата, батьки піклуються про них. Часто малі дитинчата стають здобиччю для хижаків, коли поблизу немає матері. Якщо самка зачула небезпеку, вона в першу чергу дбає про збереження життя дитинчаті.
Оленеві поширені на території Євразії, Північної та Південної Америки. У найчастіше селяться у лісах, чагарниках. Олені були завезені до Австралії та Нової Зеландії.
За свідченнями вчених, перші оленеві з'явились на території Азії. Пізніше вони розселились по всій Євразії.
